Географія України: гірські річки Карпат. Реферат

За характером забрудненням річки Закарпаття та Передкарпаття дещо різняться

Особливості рельєфу та різноманітність природних комплексів визначили ступінь і характер освоєності територій та антропогенних навантажень в басейнах річок. Лісистість територій та гірський рельєф обмежили сільськогосподарське освоєння. Основним видом природокористування тут є лісове господарство. Сільське господарство і народногосподарські об'єкти зосереджені виключно у долинах річок і визначаються їх особливостями. Нерівномірність виробленості долин річок на різних їх ділянках обумовлює нерівномірність антропогенного впливу в різних районах.

Останнім часом якість води (зокрема мінералізація) в гірських річках практично не змінилася і близька до природної. Верхні гірські ділянки річок, де практично відсутня господарська діяльність, – чисті з водою високої якості. Але з просуванням до низу і розширенням річкових долин, активізується господарська діяльність, внаслідок чого відбувається інтенсивне антропогенне забруднення понизь гірських річок. Надходження неочищених чи недостатньо очищених стічних вод у річки призводить до різкого збільшення концентрації біогенних та органічних речовин, погіршення кисневого режиму, бактеріального забруднення.

За характером забрудненням річки Закарпаття та Передкарпаття дещо різняться. У Закарпатті, де більш розвинене аграрне господарство та лісопереробна промисловість, на багатьох річках відмічається значне скидання забруднених стічних вод з органічними забруднювачами. Серед річок, що найбільше потерпають від цього, – р. Уж, в басейні якої скидається 14% всього об’єму забруднених вод області.

Результатом цього є значне забруднення річки органічними речовинами, особливо в районі м. Ужгорода і нижче, що призводить до зміни річкового гідробіологічного комплексу. Зараз можна спостерігати нетипове зовсім для річок регіону заростання русла Ужу заростями водних рослин, зокрема водопериці колосистої, яку вважають індикатором антропогенної евтрофікації.

Басейни Передкарпаття більш забруднені. Води тут містять як речовини органічного, так і неорганічного походження, що пов’язано із значним розвитком гірничої справи.

Найбільше потерпають гірські водозбори від масових рубок лісу на верхніх ділянках водозборів.

У гірських районах Карпат площа лісів зменшилася в 1,5-2 рази (сучасна лісистість територій складає 50%), в Передкарпатті – до 35%. Перевипас на полонинах – причина посилення процесів площинного змиву і зародження лінійної ерозії. Це призводить до посилення змивання ґрунту.

Різко знизилася і рибопродуктивність Карпатських річок (у 4-5 разів). Деякі види цінних риб (дунайський лосось та ін.) збереглися лише поодинокими екземплярами.

     

Головні проблеми річок регіону:

  • катастрофічні паводки і їх руйнівні наслідки;
  • водна ерозія;
  • оглеєння ґрунтів і, як результат, водний дефіцит ґрунтів.

Річки Криму мають свою специфіку. Тут верхні ділянки річкового басейну знаходяться у більш-менш задовільному стані (за рахунок їх розташування на території заповідних об’єктів різного рангу та припинення останнім часом масових рубок).

Середні та нижні степові ж ділянки потерпають від суцільного освоєння водозбірних територій. На середніх, передгірних ділянках внаслідок рільництва посилилися процеси берегової ерозії і змиву ґрунту. Нижні ділянки річкового басейну характеризуються також інтенсивними явищами підтоплення і засолення за рахунок занепаду та руйнування меліоративних систем.

Література

  1. Василевський Г. А. Водні багатства Карпат. – Ужгород: Карпати, 1973.
  2. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О. М. Маринич. – К., 1989, 1990, 2000.
  3. Паламарчук М. М., Ревера О. З. Нове життя малих річок. – К.: Урожай, 1991.
  4. Фильчагов Л. П., Полищук В. В. Возрождение малых рек. – К.: Урожай, 1989.


29.11.2011