Тернопільська область: корисні копалини. Реферат
Розміщення Тернопільської області в межах Східноєвропейської платформи зумовило утворення тут корисних копалин осадового походження. Серед них найбільшою є група нерудних корисних копалин
На території Тернопільської області розвідано й обстежено понад 300 родовищ корисних копалин цієї групи. Серед них:
- вапняки,
- крейда,
- мергелі,
- гіпс,
- піски,
- пісковики,
- глини,
- гравійно-галечникові матеріали,
- доломіти тощо.
Вони розміщені на всій території області і є сировиною для виробництва різноманітних будівельних матеріалів.
Значне поширення в області мають суглинки і глини (понад 100 родовищ), які є сировиною для виробництва цегли і черепиці.
Переважна більшість із них - невеликі та середні; до великих належать:
- Тернопільське,
- Оришківське,
- Чортківське,
- Теребовлянське.
Глибина залягання глини не перевищує 7 м, а видобування її проводиться відкритим способом. У північній і центральній частинах області є поклади гончарних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кахлів та гончарного посуду. У Козівському та Теребовлянському районах є поклади суглинків, придатних для виробництва керамзиту.
Пісковики поширені в Теребовлянському, Чортківському та Бучацькому районах на берегах рік Серету і Гнізни. Найбільші родовища:
- Буданівське,
- Застіночне,
- Застінківське.
Пісковики утворились унаслідок цементації пісків у морських і озерних басейнах. Вони мають плитчасту будову, використовуються для виготовлення бруківки, пам'ятників, як облицювальний матеріал.
Вапняки на території області трапляються у таких районах:
- Борщівському,
- Збаразькому,
- Підволочиському,
- Підгаєцькому,
- Бережанському,
- Бучацькому,
- і Зборівському.
Утворилися з уламкового вапнякового матеріалу внаслідок впливу живих організмів. Вони використовуються для виготовлення щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, випалювання вапна, а також при виробництві цукру..
В області є вапняки, які піддаються розпилюванню на блоки. Це так званий тесовий камінь. Його родовища приурочені до Товтрового кряжу, найбільше з них - Добривідське у Збаразькому районі і Лисичанське у Підволочиському районі. Використовуються у будівництві.
Відомі родовища вапнякових туфів (травертинів), які можна використовувати як облицювальний матеріал. Це - легкі, пористі породи, пустоти яких виповнені кальцитом. Вони поширені у Бучацькому (с. Рукомиш, с. Сокілець), Монастирському (с. Порохова), Заліщицькому (с. Нагіряни, с. Дорогичівка) районах, переважно у долинах рік.
Родовища крейди є у Кременецькому і Шумському районах, найбільші поклади - ус. Підлісці. Поклади залягають близько до поверхні (10-40 м), мають значну товщину, і це дозволяє вести видобуток відкритим способом. Крейда застосовується в комбікормовій промисловості, для вапнування ґрунтів, виготовлення шкільних олівців.
Гіпсові родовища розміщені в Придністров'ї, найбільші з них - між Серетом і Збручем (Заліщицький і Борщівський райони). Виникнення гіпсу пов'язане із сухим і жарким кліматом у басейнах, які насичені сульфатом кальцію. Товщина пластів досягає 20-25 м, запаси оцінюються десятками мільйонів тонн. Гіпс використовується для гіпсування ґрунтів, у медицині, паперовій, хімічній, цементній галузях промисловості тощо.
Поклади мергелю є в західній частині області (Зборівський, Бережанський і Підгаєцький райони). Потужність пластів - 18-30 м, вони залягають на глибині 15-20 м, і це дає змогу розробляти їх кар'єрним способом. Мергель є високоякісною сировиною для виробництва цементу.
Гравій трапляється в долинах і на прирічкових схилах Дністра, Серету, Золотої Липи. Використовується переважно у шляховому будівництві.
Родовища піску найбільш поширені у західній, північній та центральній частинах області. В основному це будівельні піски. Найбільшими з родовищ є Тернопільське і Бережанське. На території Бережанського району розташоване відоме Рогачинське родовище кварцових пісків, які є сировиною для виробництва скла на Бережанському склозаводі.
Значні запаси нерудних корисних копалин на території Тернопільської області є сировиною для промисловості будівельних матеріалів.
Із нерудних корисних копалин в області є також фосфорити, бентоніти. Фосфорити в незначній кількості трапляються в долині річки Стрипи біля м. Бучача, по берегах Серету між Тернополем і Теребовлею. їх можна використовувати як мінеральне добриво.
Незначні поклади бентонітових глин є у Кременецькому і Бучацькому районах. їх можна застосовувати як адсорбційний (поглинаючий) матеріал.
Паливні корисні копалини на території області представлені незначними запасами бурого вугілля і торфу. Буре вугілля залягає у Кременецькому, Шумському і Збаразькому районах. Запаси його невеликі, якість невисока, тому поклади його зараз не розробляються.
В області є понад 50 родовищ торфу, переважна більшість з яких зосереджена в північній і північно-західній частинах області (Кременецький, Шумський, Лановецький, Зборівський, Козівський райони). На найбільших родовищах проводиться видобуток торфу, який використовується, в основному, для удобрення полів. Знайдено незначні поклади нафти у південній частині області, які ще недостатньо вивчені.
Рудні корисні копалини на території області незначні і промислового значення не мають.
26.11.2011