Медична географія в Україні: сучасні проблеми. Реферат

У рефераті перелічено теоретичні і практичні проблеми що стоять перед науковцями у найближчій перспективі. Розв'язання цих проблем утвердить медичну географію як самостійну науку і суттєво допоможе людині у виборі поведінки в навколишньому середовищі з метою максимального збереження здоров'я

На сучасному етапі розвитку медична географія як самостійна наука має чимало теоретичних і практичних проблем, характер яких є критерієм розвитку даної галузі знань на сьогодні. Так, про теоретичний рівень розвитку медичної географії, як і будь-якої іншої науки в тій чи іншій країні, можна судити, враховуючи рівень розвитку її мови, тобто стан понятійно-термінологічного апарату, наявність учених у даній галузі знань, які самостверджуються як медико-географи, і кількість відповідної навчальної та наукової літератури.

Важливо зазначити, що понятійно-термінологічний апарат медичної географії перебуває в стадії становлення. Це зумовлене як відносною молодістю даної науки (термін "медична географія" вперше застосований у XVII ст.), так і особливостями формування її наукової мови, а саме: потребою використання термінів і понять як географічної, так і медичної науки, доцільністю відновлення традиційних українських термінів, створення нових термінів відповідно до граматичних і фонетичних правил української мови. У наш час є нагальна потреба у виданні нових підручників з медичної географії українською мовою.

Доцільно створити кафедри медичної географії у складі географічних факультетів для підготовки висококваліфікованих дослідників медико-географів і педагогів.

Однією з найважливіших теоретичних проблем медичної географії є також розробка медико-географічного районування України. Вирішення цієї проблеми має неабияке практичне значення. Адже виважена економічно і соціально доцільна регіональна стратегія розвитку держави можлива тільки за умов урахування медико-географічного районування.

Не менш важливою теоретичною проблемою є розширення арсеналу методів медико-географічної оцінки довкілля, вивчення особливостей адаптації людини до навколишнього середовища в конкретних геопросторово-часових координатах. Хоча медична географія сформувалась як самостійна галузь знань, дуже важливою проблемою сьогодення є уточнення "паспортних" даних цієї науки, тобто уточнення предмета медичної географії, конкретизація її завдань тощо.

На невідкладності рішення цього питання наголошує ггооф О. Шаблій. У статті "Проблеми і завдання розвитку медичної географії в Україні" О. Шаблій робить спробу розкрити своє бачення предмета медичної географії, стверджуючи, що предметом медичної географії є просторова організація тих аспектів суспільства, які мають безпосередній вплив на здоров'я його представників, а також самого здоров'я, тобто це просторова структура сфери здоров'я.

Конкретизуючи об'єкт дослідження медичної географії, вчений зазначає, що вона досліджує насамперед форми географічної організації сфери здоров'я, якими є територіальні медичні системи, починаючи від початкових, аж до загальнодержавних, міжнародних і навіть глобальних.

О. Шаблій наголошує на важливості розв'язання в найближчий час таких теоретичних проблем медичної географії:

  • гуманізації медико-географічної науки;
  • теоретичних узагальнень соціальних чинників форм просторової організації сфери здоров'я;
  • географічних аспектів індивідуального та суспільного здоров'я та ін.
     

Поряд з теоретичними проблемами існує чимало практичних проблем медичної географії, а саме:

  • медико-географічна оцінка окремих компонентів природного, штучного і соціального середовища - методи оцінки, очікувані результати оцінки тощо;
  • медико-географічна оцінка окремих територіальних комплексів;
  • вивчення географії окремих захворювань та факторів навколишнього (природного, штучного і соціального) середовища, які їх спричиняють;
  • регіональні медико-географічні дослідження - вивчення конкретних територій держави (областей, районів, регіонів);
  • медико-географічне вивчення зарубіжних країн з метою виявлення їх впливу на медико-географічну ситуацію в Україні.

Забруднення України

Надзвичайно важливою практичною медико-географічною проблемою сьогодення є медико-географічна оцінка територій, забруднених у результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Тією чи іншою мірою цю проблему вивчають в Інституті географії НАН України (Т. В. Балабанов, І. С. Горленко. В. С. Давидчук, Р. П. Купраш, С. М. Малюк, В. П. Палієнко. Л. Г. Руденко, М. І. Фащевський, Л. М. Шевченко. Т. Є. Яснюк). У цьому плані цінним є дослідження Любові Ковалев-ської, результати якого викладені у книзі "Чорнобиль "ДСП"" (К., 1995).

Не менш важливою практичною медико-географічною проблемою є дослідження регіональних особливостей виснаження трудових ресурсів в умовах сучасної кризи, яка паралізувала всі сфери суспільного життя в Україні. Ця проблема знаходиться в центрі уваги львівських вчених (О. Шаблій, Л. Шевчук). Робляться спроби розкрити завдання та напрямки медико-географічних досліджень.

Так, на думку І. Ковальчука та С. Візної, на сучасному етапі медико-географічних досліджень особливо актуальним є вирішення таких проблем:

  • вивчення і оцінка дії радіологічного, шумового, електромагнітного та теплового забруднення довкілля на здоров'я та самопочуття населення;
  • аналіз вмісту токсичних елементів у харчових продуктах та оцінка наслідків їх споживання;
  • оцінка взаємозв'язків у системі "рослинний і тваринний світ - здоров'я людини" та ін.

Перелічені теоретичні і практичні проблеми - це лише невелика частка тих завдань, що стоять перед науковцями у найближчій перспективі. Розв'язання цих проблем утвердить медичну географію як самостійну науку і суттєво допоможе людині у виборі поведінки в навколишньому середовищі з метою максимального збереження здоров'я.


26.08.2011