• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Тому для початку потрібно визначити ті галузі і сфери економіки, в яких підприємства малого бізнесу грають вирішальну роль:

• По-перше, це вся сфера послуг, в тому числі технічні послуги, включаючи ремонт і технічне обслуговування машин і обладнання; консультаційні послуги; побутове обслуговування населення.
• По-друге - торгово-закупівельні операції, а також посередницька діяльність.

Тому однією з вирішальних умов поглиблення що проводяться в Росії економічних реформ, здатних вивести країну з кризи, забезпечити ослаблення монополізму, добитися ефективного функціонування виробництва і сфери послуг, є розвиток малого підприємництва. Цей сектор економіки створює необхідну атмосферу конкуренції, здатний швидко реагувати на будь-які зміни ринкової кон'юнктури, заповнювати ніші, що утворюються в споживчій сфері, створює додаткові робочі місця, є основним джерелом формування середнього класу, тобто розширює соціальну базу реформ, що проводяться.

Потрібно помітити, що бурхливий, що спостерігався до 1992 року зростання малих підприємств в 1993 році різко сповільнилося. І зараз у нас зайнято в малому приватному бізнесі менше за 1 млн. чол.

У умовах інфляції, податкової нестабільності, відсутності ринку сировини і матеріалів починаючі підприємці, відчувши смак "легких грошей", швидко перекочували в сферу вулично-палаткової торгівлі, спекуляції, пішли в інші комерційні структури.

Джерелами товарів для торгівлі стали закупівля, човникові рейси в країни, що розвиваються, а також товари з державної торгівлі, включаючи продукти живлення. Йдучи від оподаткування, не вкладаючи яких-небудь коштів в приміщення, обладнання, культуру торгівлі, багато які бізнесмени отримали сприятливі можливості для збагачення.

Аналіз розвитку підприємництва показує, що частка підприємств, працюючих в сфері торгівлі і посередницьких послуг, займає домінуюче положення. Крім того, існує велика кількість підприємств, зареєстрованих як багатоцільові (випуск товарів народного споживання, надання різних послуг), але проте займающихся торгово-посередницькою діяльністю як основної.

У Москві, наприклад, де раніше переважали науково-технічні кооперативи, тепер, за офіційним даними, одному такому кооператив доводиться на декілька десятків торгово-закупівельних. Високі податки, все зростаюча орендна плата за приміщення і обладнання, відсутність фондового рискового капіталу - все це утрудняє продовження ефективної діяльності і змушує направляти основні зусилля не на розширення виробництва, а на боротьбу за виживання.

Але головна причина скорочення числа малих підприємств низький рівень фінансової забезпеченості більшості малих підприємств внаслідок труднощів з первинним накопиченням капіталу, неможливість отримання кредитів на прийнятних умовах, неефективність податкової системи. Негативну дія на розвиток малого бізнесу в сфері матеріального виробництва надають нерозвиненість виробничої інфраструктури, недостача спеціалізованого обладнання, слабкість інформаційної бази.

Ще один дуже важливий чинник негативного впливу на малий бізнес - безперервний глибокий спад виробництва. Все це приводить до того, що тільки частина зареєстрованих підприємств малого бізнесу виявляється в не стані приступити до реального виробництва продукції.

Як показує вивчення зарубіжного досвіду, неодмінним умовою успіху в розвитку малого бізнесу є положення про те, що малі підприємства і мале підприємництво нуждаються у всебічній і стабільній державній підтримці. Вона здійснюється в різних формах, насамперед шляхом стимулювання виробництва найбільш пріоритетних видів продукції, надання податкових пільг, дотацій пільгового банківського кредитування, створення інформаційно-консультативних і науково-технічних центрів, розвитку системи страхування, організації матеріально-технічного постачання. Важливу роль грають прийняття і виконання законодавства, розробка і реалізація конкретних комплексних програм.

Вельми гостра проблема формування фінансової бази становлення і розвитку малого бізнесу. Для цього йому повинні бути надані певні пільги. Це можуть бути пільги по оподаткуванню. Але що проводиться в нашій країні податкова політика не тільки не ефективна, але економічно небезпечна. Вона йде врозріз з встановленою в світі практикою і сучасними світовими тенденціями розвитку економіки.

Невиправдано високе оподаткування "вбиває" в Росії мале підприємництво (численні податки і побори нерідко залишають підприємству лише 5-10% отриманих прибутки). Загальний напрям совершенствования податкової системи - посилення стимулюючої ролі на балок в розвитку виробництва. Треба звільнити малі підприємства від податків на інвестиції, що увозяться технології. І, звичайно, потрібні податкові пільги на період становлення малого підприємства. Абсолютно очевидна необхідність диференційованого податкового підходу до підприємств різного профілю діяльності. Більш низькі ставки податків повинні застосовуватися для найбільш важливих, пріоритетних галузей.

До теперішнього часу зроблені тільки самі перші кроки в правовому і організаційному забезпеченні формування малого підприємництва як особливий сектор економіки Росії. Дійової системи стимулювання утворення малих підприємств не існує, як немає і господарського механізму їх підтримка. Не розроблена державна програма розвитку малих підприємств.

На мою думку, комплекс першочергових заходів по розвитку малого підприємництва в РФ, повинен здійснюватися в наступних напрямах:

• нормативно-правове;
• фінансово-кредитне;
• інформаційно-технічне;
• організаційне;
• кадрове і консультаційне забезпечення;
• зовнішньоекономічна діяльність.

Також в державній програмі повинні бути відображені механізми грошово-кредитної, податкової, бюджетної, і цінової політики, матеріально-технічного постачання, системи офіційних гарантій, які забезпечували б створення рівних стартових умов в розвитку підприємницької діяльності.

У програмі необхідно передбачити формування ефективних інститутів:

• ринкової інфраструктури,
• товарного ринку
• і ринку цінних паперів,
• інвестиційного і венчурного підприємництва,
• інформаційної, консультаційної і аудиторської діяльності,
• а також створення комплексної державно-суспільної системи підтримки малого підприємництва, включаючи підготовку і перепідготовку підприємницьких кадрів, залучення до цієї сфери соціально активних верств населення.

Потрібно також визначити заходи, що забезпечують підтримку зовнішньоекономічної діяльності і залучення іноземних інвестицій до розвитку підприємництва.

Для реалізації даних програм повинні бути залучені не стільки засобу державного бюджету, скільки можливості приватного - вітчизняного, а при необхідності і іноземного капіталу. Основним же напрямом використання державних ресурсів повинне стати не виділення прямих інвестицій, а страхування і надання гарантій під кредит.

31.07.2011