• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

З метою усунення зазначених вище негативних явищ в сфері зовнішньоекономічних відносин Україні необхідно розв’язати такі завдання:

• обмежувати ввіз продукції чорної металургії, покращувати якість металу, зменшувати масу готових виробів, домагатися міжнародних сертифікатів на свою продукцію тощо.
• визначити пріоритетні напрямки розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, ракетно-космічної техніки, створення нових видів металів. Я вважаю, що ці напрямки повинні стати сферою всебічної підтримки держави.
• відмінити податок на добавлену вартість на продукцію, що вивозиться з України, (оскільки це призводить до необґрунтованого зростання цін і штучно знижує її конкурентоспроможність); відмінити імпортне (ввізне мито) на такі стратегічні для України товари, як нафтопродукти, ліс, кольорові метали, целюлоза. У той же час доцільно обмежити імпорт алкогольних напоїв, цигарок тощо.
• виготовляти в Україні імпортозамінну продукцію: зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі, тканини та ін. Водночас, експортуючи переважно товари паливно-енергетичної групи, слід значно поліпшити обробку сировини (титану, граніту, урану, сільськогосподарської продукції). Так, глибина переробки сільськогосподарської сировини в Україні становить лише близько 50% від рівня розвинутих країн.
• враховуючи низьку конкурентоспроможність продукції в Україні, не слід поспішати з подальшою лібералізацією експортно-імпортних відносин, на яку нашу державу активно підштовхує Міжнародний валютний фонд та Світовий банк. Йти таким шляхом можна, лише зміцнюючи конкурентоспроможність товарів. Навіть у США понад 35% товарів захищені нетарифними бар’єрами.
• слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зовнішньоекономічній діяльності. На жаль, в Україні у 1991 – 1994 рр. так часто переглядалися закони, що стабільною можна вважати лише постійну зміну законів. Тому наша держава, згідно з оцінкою міжнародних експертів, щодо створення надійного інвестиційного клімату посідає 139 місце у світі.
• важливо налагодити надійний митний контроль. Так, у розвинутих країнах світу держава бере на себе облік і всебічно контролює експорт та імпорт товарів. В Австрії, зокрема, їй відома адреса кожного постачальника, ціни його товару, обсяг, сертифікація товарів. Цей процес супроводжується контролем податкових і банківських установ. В Україні недосконалий сам Митний кодекс: у ньому налічується лише 164 статті, тоді, як у Митному кодексі Росії – понад 400 статей. [1,311]

Це, звичайно, не всі проблеми входження України в світове господарство, треба також звернути увагу:

• По-перше, на успішно функціонуючі економіки інших країн, які б могли стати певним зірцем для нашої країни.
• По-друге, на запозичення досвіду впровадження радикальних економічних реформ, трансформацію соціально-економічної системи до принципово нового якісного стану.
• По-третє, на вивчення економічного потенціалу інших країн з метою встановлення з ними розгалужених дво- та багатосторонніх господарських зв’язків, поглиблення міжнародного поділу праці та ін.

Для досягнення цих цілей уряд планує здійснити ряд термінових заходів. Встановлено митний контроль на всьому державному кордоні України, запроваджено єдиний порядок декларування товарів (робіт, послуг) та режим транспортного і нетарифного регулювання товарообороту з усіма сусідніми державами.

Впроваджуються єдині принципи валютного контролю і валютного регулювання на всі види торгових та неторгових операцій з іноземними державами. Забезпечується максимальне зменшення переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню. Квотуванню підлягають товари, що мають пріоритетне значення для потреб національного споживання, або ті, що підпадають під режим квотування, а також товари, зовнішня торгівля якими є винятковим правом держави.

З метою усунення диспропорцій між внутрішніми цінами і цінами світового ринку, формування раціональної структури експорту та імпорту, збільшення бюджетних надходжень введена в дію система експортного (підвищеного за обмеженим колом товарів) та імпортного мита. Експортний митний тариф вилучає з експортних продуктів дотації та частину (до 50%) надприбутків (різницю між світовою та внутрішньою ціною в національній валюті).

Уряд України заохочує залучення іноземних інвестицій в економіку країни. Водночас для пільгового режиму оподаткування встановлено мінімальний розмір вкладу іноземного інвестора в статутний капітал підприємств з іноземними інвестиціями (50 тис. дол., а для банків, страхових, фінансових та інвестиційних компаній – 100 тис. дол.), але не менше 20% статутного капіталу. [3,402]

Як вже було зазначено, важливу роль у подальшому розвитку зовнішньої торгівлі України відіграватиме структура перебудова її економіки. У цьому плані одним із першочергових структурних пріоритетів є:

• збільшення обсягів виробництва і продажу на світовому ринку продукції військово-промислового та аерокосмічного комплексів,
• стимулювання експортного потенціалу інших галузей,
• захист внутрішнього ринку.

Для розв'язання цієї проблеми передбачено:

• розробити урядову програму щодо переведення теплових електростанцій на тверде паливо з одночасною модернізацією вугільної промисловості;
• розширення експорту електроенергії, що виробляється на давальному палеві;
• проведення комплексу економічних та організаційних заходів для стимулювання скорочення споживання енергоресурсів;
• розширення наукових досліджень і розробок з проблеми видобутку власної нафти з виходом на конкретні науково-технічні і наукові проекти;
• збільшення обсягу переробки нафти на давальних умовах заводами України з розрахунками за неї частиною готової продукції;
• розвиток атомної енергетики з дотриманням необхідного рівня безпеки;
• розробка системи плати за транзитне транспортування паливно-енергетичних ресурсів через територію України;
• подолання залежності економіки України від поставок продукції з країн СНД.

Висновок. Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство і розвитку її міжнародних відносин безпосередньо випливає передусім з потреб використання у національній системі відтворення міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ринкової економіки країни з метою її розвитку і зростання багатства суспільства.

Така необхідність сприяє формуванню ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв'язки в процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс екологічних проблем, що розв'язуються спільними зусиллями. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можливості у створенні належних умов для задоволення життєвих потреб народу України.

Поряд з об'єктивною необхідністю інтеграції України у світове господарство та розвитку ЇЇ зовнішньоекономічних відносин існують і об'єктивні можливості для таких процесів. До них насамперед належить економічний потенціал нашої країни, що дає підставу для належної участі у міжнародному поділі праці.

В умовах формування сучасної моделі міжнародного поділу праці (МПП), основу якої має становити якісно оновлена технологічна база виробництва, Україна повинна поступово, цілеспрямовано розв'язувати проблеми ефективної участі у МПП, використовуючи зовнішньоекономічні зв'язки для реалізації національних економічних інтересів.

Нерозвиненість ринкових відносин і форм господарювання в Україні посилює необхідність значного підвищення економічної культури населення та ділової етики підприємців, оволодіння принципово новою культурою ринку, високим професіоналізмом поряд з такими поняттями, як честь, достойність, порядність, які знадобляться Україні для визнання її розвинутими країнами як рівноправного партнера. Сприятливе географічне розташування, значний потенціал обробної промисловості й перспективний експорт сільськогосподарської продукції слід враховувати під час розробки програми стабілізації та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України. Треба також пам'ятати, що:

• торгівлю готовою продукцією на світовому ринку витісняє обмін науково-технічними досягненнями;
• частка взаємного обміну деталями, компонентами, вузлами у міжнародній торгівлі зростає;
• матеріально-технічне забезпечення виробництва фірми не обмежується національним ринком.

Отже, одним із стратегічних напрямів доцільно передбачити пріоритетне залучення іноземного капіталу до науково-технічної та виробничої кооперації, взаємовигідного обміну на ліцензійній основі винаходами, розробками, ноу-хау, промисловими зразками тощо.

Міжнародний досвід переходу економіки в нову якість показує, що практично завжди у випереджальному режимі запроваджуються економічні реформи, а потім відбуваються зміни в політичній надбудові. В Україні, як, до речі, і в інших державах, що утворилися після розпаду СРСР, така логіка реформування порушена, оскільки тут свого часу економічні перетворення не просто недооцінювались, а й запізнились і відірвалися від політичної сфери.

Зрештою, без інтеграції економіки України у світову економічну систему неможливо досягти високого рівня добробуту народу.

Основними характеристиками нової системи виробництва благ є: зменшення чисельності зайнятих у промисловому виробництві найрозвинутіших країн; широке використання фірмами і корпораціями нових форм фінансової діяльності як ефективних інструментів досягнення необхідного балансу між інвестиціями і заощадженнями; інформаційна революція, яка все більше поширюється і зможе змінити у виробництві ресурси.

Високий рівень конкуренції на світовому ринку, гнучкість стратегії й тактики товаровиробників потребують створення в Україні структурі які б забезпечували і координували функціонування зовнішньоекономічного комплексу, а також, усієї інфраструктури зовнішніх економічних зв'язків (страхового та інформаційного обслуговування, судових і арбітражних органів тощо).

Характерними рисами сучасного світу є різноманітність і багатоваріантність форм розвитку його складових частин, з одного боку, та зростаюча єдність, взаємозалежність цих складових – з другого. Якщо різноманітність світу породжує безліч інтересів, на основі яких і розгортаються суперечності, то взаємозв`язок його складових частин призводить до появи загального інтересу.

Основними тенденціями розвитку сучасного світу є кардинальні соціально-економічні зміни, прискорений розвиток продуктивних сил суспільства, зростаюча взаємозалежність держав світового співтовариства. Ці тенденції перебувають у діалектичній взаємодії. У розвинених країнах вони зумовлюють перехід від суспільних продуктивних сил як результату екстенсивного розвитку суспільства до загальних. Духовно розкріпачена, вільна творча індивідуальність як форма виробничих відносин набуває адекватного характеру загальних продуктивних сил. Починає формуватись якісно нова система цінностей, мотивацій і суперечностей сучасної цивілізації.

Науково-технічний прогрес зумовлює зростання можливостей людини. Він докорінно змінив роль засобів інформації та комунікації, стан ресурсів планети, інтенсифікував світові господарські зв’язки. Крім того, багато проблем, таких як економічні, продовольчі, енергетичні, екологічні, інформаційні, демографічні, що недавно були національними і регіональними, перетворилися на глобальні. Новітні засоби зв’язку, швидке поширення інформації, сучасний транспорт, спрощення міжнародного співробітництва на основі розвитку світового господарства і створення системи загальної безпеки.

Сучасний світ прагне мирного розвитку, припинення гонки озброєнь, усунення зростаючої екологічної загрози, розв’язання проблем на головних напрямках світових економічних зв’язків.

Суспільний прогрес потребує налагодження конструктивної, творчої взаємодії держав і народів у масштабах усієї планети і створення для цього необхідні передумови. Забезпечення миру і соціального прогресу як загальнолюдського інтересу стає домінантою сучасної епохи. Загальнолюдські інтереси завжди існували, але в умовах посилення загрози ядерного взаємознищення та екологічного самознищення вони набули пріоритетного значення

Можливість і необхідність забезпечення цих інтересів лежать у довгостроковому співіснування та співробітництві різних країн х їхніми різноманітними специфіками економічних систем.

Література

1. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко, Л. О. Каніщенко та ін.; За ред.. Г. Н. Климка, В. П. Несторенка. – 2-ге вид., перероб. і доповнене. – К.: Вища шк.. – Знання, 1997. – 743с.: іл.
2. Мочерний С. В. Політекономія: Підручник. – К.:Вікар, 2003. -386с. – (Вища освіта ХХІ ст.).
3. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. А. П. Румянцева. – К.: Знання – Прес, 2003. -447с. (Вища освіта ХХІ ст.
4. Основи економічної теорії: Підручник / за загал. ред Ю. В. Ніколенка. - 3-тє вид. – К.: ЦУЛ, 2003 – 540с.
5. Політекономія: Підручник / за загал. ред. Ю. В. Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – 412с.

24.07.2011