• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Соціально-економічні й політичні передумови розвитку соціального партнерства та трудових відносин в Ірландії

До 1922 р, Ірландія входила до складу Великої Британії й дещо успадкувала від неї в регулюванні соціально-трудових відносин· Так, Британський акт 1905 р, про трудові спори діяв у країні до 1990 р· Проте на різних етапах історичного розвитку ірландці поступово відходили від британської системи соціально-трудових відносин, зближуючись з європейською, а з 80-х років і з американською системами. · Нині створено власну, на думку фахівців, досконалу систему таких відносин.

Поштовх до соціального партнерства, яке стало невід'ємною складовою частиною загальнодержавної політики, дала економічна криза 1979 - 1986 рр. Вона супроводжувалася значним зниженням виробництва (до 25%), рівня життя, різким зростанням безробіття (з 7 до 18%), посиленням соціального напруження·. Кредити, взяті країною, використовувались, головним чином, на поточне споживання (до речі, як і в Україні), від чого зовнішній борг досяг 40 млрд. дол., або 130% обсягу ВВП.

Необхідні більш рішучі дії для подолання кризи. Ставка була зроблена на два рушійних чинника: соціальне партнерство, консолідацію сил суспільства і створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.

3 цією метою Уряд звернувся до профспілок і роботодавців провести дискусію про шляхи подолання кризи і вироблення узгодженої програми дій. Так, у 1997 р. у результаті майже двомісячної дискусії, а потім саміту трьох сторін була опрацьована і схвалена парламентом перша "Програма національного оздоровлення". За цей десятирічний період було прийнято ще три трирічні програми: "Економічний і соціальний прогрес", "3а конкурентоспроможність і прогрес" і "Партнерство—2000". Остання реалізується нині.

Характерно, що всі п'ять провідних політичних партій країни підтримують ідеї соціального партнерства і забезпечують успішне проходження в парламенті програм, законопроектів, котрі розробляються партнерами на основі узгодження інтересів. Процедура цієї роботи така:

• один раз на три роки за один рік до завершення терміну дії Програми проводиться саміт на державному рівні за участю Уряду, профспілок, роботодавців і фермерів для вироблення основних підходів до економічного і соціального розвитку на наступні три роки;
• розробляться цільова комплексна програма, що розглядається і затверджується Національною радою з економічних і соціальних питань (тристоронній орган соціального партнерства), яка стає власне угодою на національному рівні;
• програма схвалюється парламентом і набуває законодавчо обов'язкового для виконання характеру;
• контроль за реалізацією угоди забезпечує спеціально утворений Центральний моніторинговий комітет, який очолює уповноважена особа прем'єр-міністра (за нашим статусом — міністр Кабінету Міністрів) і складається з фахівців трьох сторін.
• Результати реалізації угоди розглядаються цим комітетом один раз на три місяці, пропозиції для реагування передаються сторонам. При цьому галузеві угоди, як правило, не укладаються, а лише колективні договори (на виробничому рівні нині діє понад 1000 колдоговорів).

Досягнуті Ірландією результати:

• за останніх 10 років забезпечено стабільне зростання ВВП (у 1997 р· — 7,7%, прогнозування на 1998 р, — 11,4%);
• зовнішній борг скоротився з 40 млрд, до 235 млн. дол· (обсяг зовнішніх позик не перевищує 55% обсягу ВВП);
• рівень безробіття скоротився більш ніж удвічі, за рахунок притоку інвестицій щотижня створюється 1 тис· робочих місць;
• істотно підвищився рівень життя, середньомісячна заробітна плата досягла рівня розвинутих країн;
• стабілізувалися соціально-трудові відносини (щорічно відбувалося до 200 страйків, у 1997 р — 27);
• емігранти, які покинули країну в період економічної кризи, повертаються.

Суттєву роль в економічному зростанні зіграло зменшення ставки оподаткування прибутків компаній до 10%, що забезпечило значний приплив іноземних інвестицій (для порівняння: ставка оподаткування прибутків у країнах ЄС близько 12%). Це дало поштовх до утворення спільних підприємств, які нині забезпечують 70% експорту Загалом позитивне сальдо у зовнішньоторговельних операціях становить 800 млн. дол..

3 огляду на це можна зауважити про деякі недосконалості української системи соціально-трудових відносин:

• по-перше, відсутність політичної єдності й не-сприйняття деякими партіями ідеології соціального партнерства;
• по-друге, відсутність соціального діалогу при розробленні програм діяльності уряду, державного бюджету, меморандуму з МВФ тощо;
• по-третє, Генеральні угоди хоча регулярно і укладаються, проте ще не стали головним засобом регулювання трудових відносин і узгодження соціально-економічних інтересів у країні. Крім того, через нерозвинутість організацій роботодавців приватного секторату зменшення державного сектора економіки сфера поширення їх дії останнім часом значно звузилася;
• по-четверте, немає державної системи моніторингу соціально-трудових відносин і зокрема реалізації колективних угод і договорів, низька гласність роботи соціальних партнерів.

Система соціально-трудових відносин в Ірландії та її інститути

Основою соціально-трудових відносин є колективно-договірний процес між роботодавцями і профспілками за сприяння і участю держави. · Ці відносини ґрунтуються на довірі й взаємній повазі сторін. На відміну від України, багатьох інших країн ведення колективних переговорів тут є добровільною справою. · За виникнення трудового спору роль держави полягає, насамперед, у тому, щоб сприяти його вирішенню сторонами (попередженню) на ранній стадії, а не застосовувати до них примус за наслідками конфлікту.

Із цією метою держава законодавчо створила мережу інститутів, основними завданнями яких є сприяння соціальному діалогу та врегулюванню спорів. · Головними з них є Комісія з трудових відносин і Трудовий суд.

Комісія з трудових відносин (КТВ) започаткована у 1991 р, на виконання Закону із соціально-трудових відносин 1990 р.

Вона є тристороннім органом: до правління входять по два представника від профспілок і роботодавців й три призначених Урядом.

Завданням Комісії є сприяння розвитку і поліпшення клімату в сфері соціально-трудових відносин, процедур і практики соціального діалогу на різних рівнях за допомогою надання послуг роботодавцям, профспілкам і найманим працівникам. Таким чином, її діяльність спрямована на попередження конфліктів в економіці або зведення їх до мінімуму. · Якщо ж всі її можливості в цьому плані будуть вичерпані й конфлікт усе-таки станеться, то він вирішуватиметься за допомогою Трудового суду, як останньої інстанції щодо його вирішення.

Комісія є автономним тристороннім органом, вона фінансується Міністерством фінансів окремим рядком бюджетних витрат (річний бюджет — близько 3 млн. дол.).

Виконавчий апарат є структурним підрозділом Міністерства підприємництва, торгівлі й зайнятості, працівники в ньому —державні службовці.

Коротка характеристика служб КТВ

Консультаційна служба (1992 р.) — головним завданням є консультативна допомога роботодавцям і профспілкам з метою вирішення проблем, що виникають у сфері соціально-трудових відносин, поширення і популяризації позитивного досвіду. Службою підготовлено чотири кодекси поведінки соціальних партнерів, проведено низку семінарів і засідань "круглого стола".

Мета цих заходів — прищепити культуру соціально-трудових відносин, Консультаційна служба виконує також функцію профілактичного посередництва у компаніях, коли розбіжності ще не вийшли на рівень спору,

Служба примирення - виконує основний обсяг робіт КТВ.

До служби примирення за допомогою звертаються тоді, коли конфліктна ситуація на місці не знайшла свого вирішення. ·В цьому разі Служба пропонує роботодавцю і профспілці, що перебувають у конфліктній ситуації, свого фахівця. · Він працює зі сторонами, консультує їх, дає поради, разом із ними шукає шляхи виходу з конфліктної ситуації, досягнення компромісу.

За 1991—1997 рр, Службою примирення було розглянуто 12 тис. справ проведено 14,9 тис· зустрічей зі сторонами конфлікту. Основні типи спорів: питання заробітної плати — 44%, реструктуризація компаній — 25%, зайнятість — 24%.

Як свідчить аналіз, 5 із 6 спорів були врегульовані за допомогою Служби примирення. Ті з них, що не знайшли вирішення на цьому рівні, а сторони наполягали на своєму, були передані Службою примирення до Трудового суду,

Трудовий суд - створений в 1946 р· виключно для розгляду справ із колективних трудових спорів. Він є самостійною інституцією. Склад суду: голова, два заступники — призначаються міністром підприємництва, торгівлі й зайнятості і шість членів суду (по три від роботодавців і профспілок) терміном на три роки. · Усього в Трудовому суді працює 25 чол.

За результатами розгляду справ Трудовий суд видає рекомендації, які конфліктуючі сторони можуть прийняти або відхилити (тоді діє право на страйк). Одначе з окремих питань, таких як рівність прав і тривалість робочого дня рішення суду є обов'язковими і апелювати можна лише до Європейського суду.

04.06.2011