• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Тлумачення поняття санації, механізму та цілей її проведення

Санація - це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Процес фінансового оздоровлення починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи.

Проведення такого аналізу дає змогу або прийняти рішення щодо доцільності проведення санації, або, якщо це зробити неможливо, щодо повної ліквідації підприємства.

За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію. На підставі обґрунтованої стратегії розробляється система санаційних заходів, формується програма та проект плану санації.

На кінцевому етапі здійснюється реалізація цього плану. Стратегія - це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії.

Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії - у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.

Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма санації, тобто система взаємозв'язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи.

Вона формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, стратегічних завдань санації та висновків про можливості залучення капіталу.

Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їхньої окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.

Банкрутство підприємства: суттєва характеристика, чинники, що її спричиняють, симптоми прояву та ймовірні зони ризику

Під банкрутством розуміють зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом. Причини банкрутства підприємств (організацій) можуть бути найрізноманітнішими.

Беручи загалом, їх можна поділити на дві групи:

• зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати;
• внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві.

Зовнішні фактори можуть бути міжнародними та національними. Міжнародні фактори формуються під впливом динаміки загальноекономічних показників розвитку провідних країн, стану світової фінансової системи, стабільності міжнародної торгівлі, митної політики, рівня міжнародної конкуренції, руху міжнародного капіталу та ін.

До внутрішніх відносяться: утримання зайвих робочих місць, низька якість менеджменту, дефіцит власних оборотних коштів, недосконалість механізму ціноутворення, технологічна неузгодженість процесу виробництва.

Існують і цілком конкретні симптоми настання тотальної заборгованості та повної неплатоспроможності підприємства.

До них належать: зменшення обсягів реалізації продукції, спад попиту на продукцію, зниження прибутковості виробництва, утрата клієнтів та покупців, збільшення обсягу неліквідних оборотних коштів, неритмічність виробництва, низький рівень використання виробничого потенціалу, збільшення витрат на виробництво та реалізацію продукції, зниження рівня продуктивності праці, скорочення кількості робочих місць.

Форми ліквідації підприємств-банкрутів (фізичне припинення діяльності, розпродаж майна "з молотка", перепрофілювання діяльності зі зміною власника тощо).

25.05.2011