Інтегровані фактори макросередовища
У досить складному макросередовищі, що оточує підприємство, діє значно більша кількість чинників, ніж у макросередовищі.
Цим чинникам властивий рівень варіантності, невизначеності та непередбачуваності можливих наслідків. Така дія факторів макросередовища обумовлена тим, що вони впливають на підприємство і суб'єкти його оточення, макросередовище не прямо, а опосередковано.
До основних факторів макросередовища, за якими підприємство має уважно стежити та правильно оцінювати пов'язані з ними загрози чи зиски при розробці підприємницької стратегії, відносяться: економічні, екологічні, політичні та міжнародні.
Всього є 7 інтегрованих факторів макросередовища:
- 1) Природні (Наявність ресурсів за видами. Ступень освоєння і використання ресурсів). На підприємстві враховуються при розробці національної стратегії імпорту ресурсів (продукції), обґрунтуванні власних і зарубіжних інвестицій, розвитку виробництва відповідних видів продукції, політики ресурсозбереження.
- 2) Демографічні (Чисельність і статевий склад населення. Територіальний розподіл. Частка активного населення). На підприємстві враховуються при виборі перспективних напрямків підприємницької діяльності щодо задоволення потреб різних верств населення та забезпечення виробництва необхідними трудовими ресурсами.
- 3) Науково – технічні (Науково – технічна політика держави. Рівень технології. Технічний рівень і якість продукції). На підприємстві враховуються при визначенні попиту ринку, пріоритетів інвестування інноваційних проектів, організації нових виробництв з використанням новітньої технології.
- 4) Економічні (Ступінь державного регулювання економіки. Система оподаткування. Мінімальний розмір заробітної плати і пенсії). На підприємстві враховуються шляхом постійної діагностики і оцінки можливих для підприємств наслідків зміни економічних важелів та регуляторів.
- 5) Екологічні (Екологічна безпека оточуючого довкілля. Екологізація виробництва). На підприємстві враховуються при обґрунтуванні і реалізації проектів екологізації виробництва, включаючи забезпечення безпечних умов виробництва і виготовлення екологічно чистої продукції.
- 6) Політичні (Політична стабільність у суспільстві. Взаємодія законодавчої і виконавчої влади. Професійний рівень політиків). На підприємстві враховуються шляхи впливу на владні акції держави, недопущення протистоянь у суспільстві, некомпетентного втручання політиків у процеси управління економікою.
- 7) Міжнародні (Науково – технічне співробітництво. Обсяги експорту і імпорту продукції. Підготовка кадрів). На підприємстві враховуються при встановленні прямих контактів з закордонними партнерами і створенні спільних підприємств, розробці стратегії розвитку виробництва і підготовки кадрів.
Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу
Важливою формою підприємницької діяльності є франчайзинг, який у широкому розумінні цього терміна означає надання права виробництво та (або) збут продукції (здійснення послуг), а та-практичної допомоги в справі організації бізнесу.
Франчайзинг як особлива форма господарювання полягає в такому: фірма (франчайзодавець), яка виробляє продукцію (надає послуги), передає право використовувати свій товарний знак іншому підприємству (франчайзоотримувачу) в обмін на зобов'язання виготовляти або продавати продукцію цієї незалежної фірми (надавати самі послуги).
За право господарювати від імені і під торговельною маркою франчайзодавод франчайзоотримувач виплачує певний відсоток від свого доходу як матеріальну (грошову) винагороду.
Види: товарний, виробничий, діловий, корпоративний, конверсійний, районний, субфранчайзинг.
Чистий франчайзинг передбачає комплексне забезпечення бізнесу франчайзоотримувачу, що охоплює право на використання імені, ліцензії на продаж товару або надання послуг, навчання методів оперативного управління..
Факторинг: суттєва характеристика і функції
Факторинг відображає фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргів.