В умовах ринку роль і місце цих показників у плануванні істотно змінилися, з'явилися нові показники. Для ринку не має особливого значення, який склався в організації фонд заробітної плати чи якою була середня зарплата. Важливим є інший показник — скільки було витрачено праці на виробництво одиниці продукції. Причому цей показник необхідно порівнювати з величиною, досягнутою конкурентами.
На перший план виходять не чисельність персоналу, не фонд заробітної плати і не середня зарплата й т. ін., а величина витрат на персонал, віднесена до витрат на одиницю продукції. В Україні повинна бути створена відповідна система показників праці, що враховує як закордонний досвід, так і особливості вітчизняної економічної ситуації. І ця система повинна бути однаковою для всіх організацій і регулярно друкуватися в офіційних джерелах. Зразковий перелік складових показників наводиться у табл. 1.
Аналіз і планування трудових показників часто використовується для проведення аудиту у сфері трудових відносин.
Аудит може проводитися у трьох основних аспектах:
- організаційно-технологічному,
- соціально-психологічному,
- економічному.
В організаційно-технологічному аспекті аудит являє собою перевірку документації та аналіз показників, що свідчать про легітимність та ефективність діяльності підприємства. У вітчизняній економіці праці аналіз трудових показників на підприємствах завжди розглядався як невід ємний елемент організації праці та трудових відносин. У цій сфері був накопичений певний конструктивний досвід, що може і має бути ефективно використаний. У західній практиці аудит в трудовій сфері зазвичай містить аналіз даних, що відносяться до програм розвитку трудових ресурсів, в тому числі показників плинності кадрів, скарг, прогулів, невиходів на роботу, виробничого травматизму, відношення персоналу до роботи та ступеня задоволення працею.
У соціально-психологічному аспекті аудит в трудовій сфері — це є оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, що поряд з вивченням документації передбачає проведення самостійних опитувань, анкетувань, індивідуальних та колективних бесід, інтерв'ю з працівниками різних рівнів та категорій. Таким чином, працівниками визначається оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, основні чинники трудової мотивації та резерви вдосконалення діяльності фірми з суб'єктивних позицій.
Економічний аспект аудиту в трудовій сфері — це є визначення:
- конкурентоздатності підприємства в трудовій сфері, що оцінюється шляхом порівняння економічних та соціальних показників діяльності підприємства із законодавче встановленими нормами та нормативами або з середніми та найкращими в галузі показниками на аналогічних підприємствах;
- ефективності функціонування служб управління трудовими ресурсами, визначення їх ролі в підвищенні конкурентоздатності підприємства;
- економічної ефективності самого аудиту, порівняння витрат на проведення аудиторської перевірки з її результатами.
Як і фінансові перевірки, аудит в трудовій сфері проводиться періодично, щоб підприємство (фірма) було впевнено у виконанні поставлених завдань. Аналіз та оцінка якогось одного показника або явища окремо від інших не дають очікуваного результату, — необхідний комплексний аналіз, що передбачає вивчення рівня та динаміки будь-якого окремого показника в тісному взаємозв'язку із змінами рівня та динаміки всіх інших.
Найефективнішою є перевірка, що надає повну та достовірну інформацію про результати впровадження програм управління та розвитку персоналу, які розглядаються як внесок у вирішення стратегічних завдань організації. З цією метою використовується інформація, яку надає статистична звітність по праці (див. табл. 2).
На основі статистичної інформації, а також аудиту соціально-трудових відносин у колективі бажано проводити експрес-аналіз чинників та показників праці та заробітної плати за схемою:
Література
- Баланда А. Л. Неформальна зайнятість (методологія І методика дослідження). Автореф. дис. к. е. н. — К., 1999.
- Бесєдін В. Φ. Прогнозування І розробка програм. Метод, реком. — К., 2000.
- Богданова Т. І. Організаційно-економічні аспекти формування структурних трудових ресурсів. Автореф. дис. к. е. н. — Хмельницьк, 1998.
- Економіка праці. Посібник. —Львів, 1999.
- Журавлев Π. В., Карташов С. А., Маусов Н. К., Одегов Ю. Г. Персонал, словарь понятий и определений. — М.. Экзамен, 1999.
- Завелъский М. Г. Экономика и социология труда. Курс лекций. — М., 1998.
- Заяцъ Т. А. Регіональне відтворення робочої сили (методологія І практика регулювання). Автореф. дис. к. е. н. — К., 1997.
- Казановський А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995.
- Киреев В. И. Международная экономика. — М.. ИНФРА-М, 2000.
- Колот А. М. Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення. —К.. Праця, 1997.
- Лебедев О. Т., Канъковская А. Р., Филиппова Т. Ю. Основы экономики. —СПб.. ИД "МиМ", 1997.
- Левченко О. Μ. Підвищення якості трудового потенціалу. Автореф. дис. к. е. н. — Кіровоград, 1998.
- Мандебура В. О. Рівень життя населення та механізми його регулювання. Автореф. дис. д. е. н. — К., 1999.
- Мікловда В. В. Ринок праці та механізм його функціонування. Автореф. дис. к. е. н. —Львів, 1999.
- Мокий Μ. С., Скамай Л. Г., Трубочкина М. И. Экономика предприятий. — М.. ИНФРА-М, 2002.
- Петрова І. Л. Сегментація ринку праці та процес його регулювання. Автореф. дис. д. е. н. — К., 1998.
- Петюх В. М. Рыночная экономика. — К.. Урожай, 1995.
- Погорелое Η. Η. Нормирование труда в промышленности. — К.. Основы, 1991.
- Поляков И. А., Ремизов К. С. Справочник экономиста по труду. — 6-е изд., перераб. и доп. — М.. Экономика, 1998.
- Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Уряд, кур'єр. — 2002. — 28 груд. — № 244.