• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Екологія і буття природи. Природа як цілісність. Природа як світ, що самоорганізується. Уявлення про природу як цілісність і світ, що самоорганізується як засади екології. Категоріальні засади екології - відношення, ціле, частина, система, елемент, структура, функція.

Світ неорганічної і органічної природи. Виникнення і розвиток біологічного світу як передумова екологічних уявлень. Єдність світу неорганічної і органічної природи. Поняття природного середовища і довкілля як вихідні екологічні поняття.

Екологія як характеристика відношення живого і довкілля. Вплив концепції гармонійності світу на становлення екології. Гармонійність як ідеал екологічного.

Становлення предмету класичної екології. Визначення класичної екології Е. Геккелем (60-ті р. р. XIX ст.). Екологія як наука про існування живого в межах стабільних характеристик довкілля. Традиційний розподіл екологічного знання.

Еволюція предмету екології. Сучасна екологія як наука про організацію і функціонування екосистем різної складності у відповідному довкіллі. Багатоаспектність предмету сучасної екології. Багатоманітність поглядів на предмет екології в сучасних наукових дослідженнях. Сучасна екологія як дослідження відношення "людина - природа". Врахування людської діяльності в предметі сучасної екології.

Єдність природничонаукового і гуманітарного знання в сучасній екології. Синтетичний характер екологічних проблем. Інтегративність пізнавальних підходів і методів біології, хімії, географії, геології в їх розв’язанні. Екологічне спрямування розвитку природничих наук. Виникнення синтетичних наук на межі екології і інших наук - екогеографія, екологічна кібернетика тощо. Погляд на сучасну екологію як на загальнонауковий підхід і теоретичну основу поведінки людини в природі.

Змістовна багатоманітність сучасного використання поняття "екологія". "Загальні екології" - глобальна екологія, інтелектуальна екологія, екологія культури, політична екологія - як вихід екології за межі природничої науки. Соціальна екологія як вивчення закономірностей поведінки людських популяцій в урбанізованому середовищі.

Глобальна екологія як вчення про екосферу Землі, що взаємодіє з біосферою. Екорозвиток, екополітика, екологічна безпека як предмет політичної екології. Екологія культури як дослідження культурного середовища людини і його впливу на неї. Екологія духа як осмислення світоглядних засад людської діяльності в природі.

Екологічна етика. Ідея самоцінності природи. А. Швейцер і світогляд благоговіння перед життям. Уявлення про світоглядний статус сучасної екології в поглядах сучасних західних алармістів (А. Печчеї, О. Тоффлер, У. Дуглас). Сучасна екологія як метанаука. Здійснення ситнезу біологічного, фізико-хімічного, метоматичного, соціального, філософського знання про відношення живого, людини, суспільства і природи. Розробка стратегії виживання сучасного світу на основі екології.

Структура сучасної екології як науки. Основні поняття, принципи, закони екології. Емпірична і теоретична екологія. Погляди Ю. Одума, К. Уатта, В. Оллі, М. Реймерса на теоретичну екологію. Поняття екосистеми як центральне поняття сучасної екології.

Основні групи загальноекологічних законів. Закон подібності частини і цілого (біоголографічний закон). Аксіома емерджентності. Закон необхідної різноманітності. Правило повноти складових. Закон надмірності системних елементів і самообмеження. Ієрархічність і кооперативність в екологічних системах. Закон збільшення ідеальності. Закон оптимальності.

Екологія і біосфера. Єдність живого і довкілля як онтологічна засада вчення про біосферу. Формулювання ідеї біосфери Ж. -Б. Ламарком (ХІХст.) як уявлення про вплив на земну кору живих організмів. Розвиток ідеї біосфери і формування біосферичних уявлень під впливом роздумів видатних природознавців - Ж. Бюффона, А. Лавуазьє, О. Гумбольдта, М. Ломоносова. Введення в науку терміна "біосфера" австрійським гідробіологом Е. Зюссом (XIX ст.) для означення обмеженої в просторі і часі сукупності організмів на поверхні Землі. Розвиток біосферичних уявлень першим ректором Київського університету М. Максимовичем і видатним російським натуралістом В. Докучаєвим.

В. Вернадський і його концепція біосфери. Багатоаспектність визначення біосфери В. Вернадським. Ознаки біосфери, що визначені в роботі В. Вернадського "Роздуми натураліста".

Питання про біотичну суть біосфери. Концепція структурних рівнів організації живого і місце біосфери серед рівней організації живого. Організмовий, популяційний і екосистемний рівні організації живого. Біоценоз, біострома, біогеоценоз і біосфера як існуючі на екосистемному рівні організації живого.

Багатоманітність уявлень про біосферу в сучасній екології. Погляди Ю. Одума, Дж. Хатчінсона, В. Тимофєєва-Ресовського, М. Будико, М. Камшилова, А. Уголева, М. Голубця та ін.

Біосфера як глобальна екологічна система. Ознаки біосфери як глобальної екосистеми за визначенням сучасної екології.

Світоглядний смисл і методологічний вплив концепції біосфери на сучасну науку.

Екологія і людина. Людина як частина природи і її протилежність. Людина як біологічний вид і соціальна сутність. Відношення "людина -довкілля" в предметі екології. Людська діяльність в природі як екологічний фактор.

Біологічне і соціальне в людині. Еволюційно-біологічний і соціально-трудовий концептуальні підходи осмислення антропогенезу. Методологічні вади біологізаторства і заперечення ролі біологічного в людині. Концепція біосоціальної організації людини.

Проблема біологічної еволюції сучасної людини. Проблема співвідношення біологічної і соціальної еволюції людини. Теорія "соціальної дезадаптації" Р. Дюбо та ін. І її екологічні висновки. Сучасна екологічна ситуація як підтвердження неможливості незалежності людини від природи. Залежність штучного світу людської життєдіяльності від природнього.

Людська дяльність як геологічна сила - В. Вернадський. Людська діяльність як причина збільшення залежності людини від природи. Людська діяльність як основа нової якості біосфери. Виникнення людини як початок нової геологічної доби в історії Землі. Погляд В. Вернадського на людину як потужну геологічну силу і геологічний перехід біосфери у стан ноосфери під впливом людської діяльності і людського розуму.

Діяльність людини як чинник екологічних проблем. Основні стадії історії взаємодії людства і природи. Екологічні наслідки людської діяльності в природі на примітивному, агрокультурному і машинно-індустріальному етапах історії взаємодії людини і природи. Екологічно-кризові наслідки гойного способу полювання і підсічно-вогневого звільнення земель для землеробства.

Світоглядні зміни у ставленні людини до природи в умовах техногенного суспільства. Долання "обожнювання" природи і завойовницьке ставлення до неї як засади антропогенного тиску на природу. Проблема природних ресурсів і їх використання. Продовольча проблема і розвиток людства. Енергетичні проблеми і можливості їх розв"язання. Вплив демографічної ситуації на стан природи. Людська діяльність як така, що призводить до порушення рівноваги відношення "людина - природа". Загроза незворотного руйнування біосфери з середини XX ст. Виникнення глобальної екологічної кризи. Загроза екологічної катастрофи.

Концепція існування єдиної соціоекосистеми за поглядами вітчизняних екологів М. Голубця, Г. Бачинського. Соціоекосистема як ноосферний стан існування людини і природи.

Екологія і техногенна цивілізація. Становлення техногенної цивілізації, її особливості порівняно з традиційним суспільством. Вплив техніки і технології на природу. Технологізація людської життєдіяльності. Агресивність техногенної цивілізації по відношенню до природи, культури і людини. Світоглядні засади техногенної цивілізації. Орієнтація на завойовницьке ставлення до природи.

Поняття екологічної ситуації. Інтегральні характеристики планетарного екологічного стану в понятті "екологічна ситуація". Екологічна ситуація як функція цивілізації. Аналіз екологічної ситуації в сучасних наукових і філософських дослідженнях і визнання кризовості як суттєвої ознаки сучасної екологічної ситуації.

Поняття "криза". Сутність кризових процесів. Криза і катастрофа. Сутність екологічних криз. Екологічні кризи і їх наслідки для природи і людини. Екологічна криза і екологічна катастрофа.

Типологія екологічних криз. Локальні, регіональні і панойкуменні екологічні кризи. Чинники екологічних криз.

Природні екологічні кризи, їх причини і наслідки. Концепції катастрофізму, градуалізму, іридієва і тектонічна гіпотези.

Антропогенні екологічні кризи і підходи осмислення їх сутності і наслідків. Зв’язок антропогенних екологічних крих з розвитком науки і техніки. Негативізм у ставленні до сучасної науки і її претензій на істинне знання — П. Фейєрабенд. Шлях екологізації виробництва і наукового пізнання як вихід з глобальної екологічної кризи.

Усвідомлення людством екологічних проблем як глобальних. Поняття глобальних проблем і погляди на шляхи їх розв’язання. Засади осмислення екологічних проблем як глобальних в західній і вітчизняній філософській думці XX ст.

Постанова проблеми глобальної екологічної кризи в 60-ті роки XX ст. Екологічна діяльність Римського клубу. Методологія глобалістики в екологічній програмі А. Печчеї. Прогнозування поведінки екологічних систем на підставі глобального моделювання в дослідженнях Д. Медоуза, Дж. Форрестера, Д. Гвішіані та ін. в 70-ті роки XX ст. Концепція нульового росту, її світоглядний смисл і методологічні можливості.

Концепції осмислення екологічної проблеми як глобальної в філософії і науці радянських часів - Д. Гвішіані, І. Фролов, М. Реймерс, В. Лось, М. Будико. Концепції визначення сутності сучасної екологічної ситуації — Б. Коммонер, Ю. Одум, М. Моісеєв, Е. Гірусов, Ф. Гіренок, П. Водоп"янов.

Екологічна криза в Україні. Осмислення причин кризовості сучасної екологічної ситуації в Україні і пошук шляхів її покращення.

Концепції контролювання і покращення сучасної екологічної ситуації на шляху використання можливостей новітніх технологій - комп'ютерної і біотехнології. Антигуманність концепції "золотого мільярду".

Екологія і культура. Людське сприймання природи як культурне відношення. Світоглядні засади культурної традиції як такі, що визначають цінність природного і живого. А Швейцер про самоцінність життя і потребу формування культуротворчого світогляду.

Феномен екологічної культури. Поняття природокористування. Історичні типи природокористування як прояви екологічної культури. Інноваційне природокористування як створення штучної природи.

Поняття ноосфери. Концепції В. Вернадського і Т. де Шардена. Багатозначність сучасних трактувань поняття ноосфери. Ноосфера як нове геологічне явище. Ноосфера як нова релігія. Ноосфера як новий тип природокористування. Ноосфера як ідеал і як реальність.

Екологія і етнос. Роль природного довкілля в формуванні етносу. Природне і соціальне в етногенезі. Засади осмислення природності українського буття. Культ природи і архетипи етнічної ментальності.

Екологічні проблеми в контексті української культури. Творчість М. Данилевського, М. Грушевського, П. Тутківського, Є. Маланюка. Специфіка природного буття націй в епоху екологічної кризи. Етноекологічна ситуація в Україні. Трагічні екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи. Проблема збереження і відтворення генофонду нації в умовах сучасної екологічної ситуації.

Екологічна культура етносу. Концепція пасіонарності Л. Гумільова. Поняття химерного етносу. Руйнуючий вплив химерного етносу на культуру і природу. Екологічна культура українського етносу.

Розділ 7. Екологічні виміри майбутнього.

Розв'язання екологічних проблем і вихід з екологічної кризи як умова людського майбуття. Подолання "світу абсурду" як світу техногенної цивілізації. Гуманізація науки як шлях до нового - екологічного світогляду. Екологізація людської діяльності і мислення як стратегія цивілізаційного розвитку.

Природність ноосферного суспільства. Можливість існування ноосферної культури. Природа людина в умовах ноосфери. Екологічна ситуація майбутнього як результат розумного ставлення людини до природи.

Розвиток екологічного світогляду як шлях формування засад нової цивілізації. Екологічна етика як необхідна умова майбуття людини і природи.

06.07.2011