• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Будова живих організмів

Клітина будь-якого організму - цілісна жива система. Вана складається з трьох нерозривно зв'язаних між собою частин: оболонки, цитоплазми і ядра. Клітинна оболонка здійснює безпосередню взаємодію із зовнішнім середовищем і взаємодію із зовнішнім середовищем і взаємодію із сусідніми клітинами.

Клітинна оболонка має складну будову. Вона складається із зовнішнього шару і розташованої під ним плазматичної мембрани. клітини рослин і тварин відрізняються будовою їхнього зовнішнього шару. в рослин, а також і в бактерій, синьо - зелених водоростей і грибів на поверхні клітин є щільна оболонка, або клітинна стінка. у більшості рослин вона складається з клітковини.

Основними методами селекції рослин є гібридизація і добір. Звичайно ці методи поєднуються. Методи добору залежать від форми розмноження одного виду рослин. розрізняють дві основні форми добору - масовий та індивідуальний. Масовий добір зводиться до виділення з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера ознаки. Масовий добір звичайно застосовується багаторазово в ряді наступних поколінь, але й може бути одноразовим індивідуальний добір зводиться до виділення окремих особин з ознаками, які цікавлять людину, і одержання від них потомства. Він також може бути одноразовим або повторним.

Освоєння людиною надр Землі

Найціннішим багатством природи є ґрунти і корисні копалини. Без ґрунту неможливий розвиток рослин, немислимий розвиток рослин, немислиме життя тварин Людина не може без мінеральних ресурсів. Тому їхнє раціональне використання й охорона - важлива всенародна справа.

Ґрунт - це самостійно історичне тіло, що виникло у результаті сукупної дії на поверхневі горизонти гірських порід живих організмів, кліматичних факторів, рельєфу і виробничої діяльності людини.

Видобування із земних надр корисних копалин, проникнення у глибини земної кори підсилюють специфічний екологічний вплив людини на географічну оболонку та антропічні процеси, які в ній відбуваються.

До групи горючих (каутобіолімітів) належать: вугілля всіх видів, торф горючі сланці, нафта природний газ, і деякі інші. металеві або рудні копалини - це руди: чорних кольорових і рідкісних металів, та благородні метали також. Поділ корисних копалин на такі груп досить умовний. Так наприклад, нафту й газ використовують не тільки як горючі ресурси, я й як сировину для хімічної промисловості; те саме стосується й інших копалин.

Першою "корисною копалиною "- був для людини кам'яного віку кремінь, з якого вона виготовляла знаряддя праці й зброю.

Усі родовища корисних копалин залежно від умов їх утворення поділяються на магматичні, осадочні і метаморфічні.

З бурхливим розвитком науки і техніки, викликаним потребами господарства, все більше і швидше зростає видобування та використання у виробництві ресурсів надр як за асортиментом, так і за кількістю.

Металеві корисні копалини - від залізних руд до золота й платини - забезпечують розвиток нашої промисловості. Потреби країни забезпечуються і в неметалевих копалинах. Це природні будівельні матеріали, індустріальна мінеральна сировина, мінеральна сировина для хімічної промисловості, коштовне й кольорове каміння.

Рудні і нерудні копалини здебільшого невідновні, але й майже невичерпні. Вони тільки з покладів переходять у різні вироби, які переміщуються у просторі, але не зникають з лиця Землі і можуть використовуватися повторно. Певні витрати при видобуванні корисних копалин звичайно неминучі. Це поклади, яких не можна вибрати, поклади під різними спорудами або з таким мізерним вмістом корисних компонентів, що принаймні, в наш час видобувати економічно недоцільно.

Одним з важливих методів заощадження металів, будівельних матеріалів та інших корисних копалин, запаси яких швидко зменшуються, є пошуки дешевих замінників, що зможуть задовольнити потреби народного господарства.

Життя людини не можна уявити без широкого використання корисних копалин. З давніх-давен вона добуває з надр Землі потрібні їй мінерали і використовує їх для виробництва знарядь праці, будівництва житла.

Територія України багата на різноманітні корисні копалини. Тут зосереджено близько 60% розвіданих загальносвітових запасів марганцю, значні запаси залізних руд, графіту, коксового вугілля, бентонітових глин, каоліну, даомітів, кам'яної солі, кварцевих пісків, кам'яних будівельних матеріалів, мінеральних вод.

На території України зосереджені значні запаси рудних корисних копалин, що переважно прилучені до Українського щита. Загально відомі великі поклади залізних руд, зосереджені в чотирьох районах - Криворізькому, Керченському, Кременчуцькому та Білозерському. За якістю Українська залізна руда - найкраща на Євразійському материку.

На території України залягають великі поклади марганцевої руди. Нікопольський марганцевий басейн - один з найбільших в світі. До його складу входять:Нікопольське, Великотокмацьке, та інгулацьке родовища.

Добувають і в Україні і кам'яну сіль з давніх часів із природної ропи соляних джерел Передкарпаття та Закарпаття. Найбільшими родовищами кам'яної солі в Україні є Артемівське та Слов'янське на Донбасі.

Україна багата й на різноманітні будівельні матеріали: граніт, лабрадорит, каолін, крейду пісковики.

24 серпня 1991 року був проголошений Акт про незалежність України. 1 грудня 1991 року народ проголосив голосуванням свою волю до самостійного розвитку країни. З цього дня відкрилися широкі можливості для докорінної перебудови економіки нашої держави. За багатством природних ресурсів та за економічним потенціалом Україна посідає сьогодні велике місце сьогодні восьме місце з - поміж країн світу.

Найважливіший показник розвитку економіки - продуктивність праці. Вона визначається кількістю виробленої за рік продукції в масштабах країни одним працюючим. Цей показник значною мірою залежить від того, який шлях розвитку економіки є в державі - екстенсивний та інтенсивний.

Проблеми збереження і відтворення природи

Національними багатствами природи є ґрунти і корисні копалини. Без ґрунту неможливий розвиток рослини, неможливе життя тварин.

Ґрунт - це самостійно природно - історичне тіло, що виникло у результаті сукупної дії на поверхневі горизонти гірських порід живих організмів, кліматичних факторів, рельєфу і виробничої діяльності людини. Основною властивістю ґрунту є родючість - здатність забезпечувати рослини поживними елементами, вологістю, повітрям. Головна його роль у природі - забезпечення життя на Землі. Майже всі живі організми суходолу одержують елементи мінерального живлення з ґрунту. Він слугує субстратом для закріплення коріння вищих рослин, середовищем існування та розвитку мікроорганізмів і тварин, акумулює в собі органічну речовину і хімічну енергію.

Ґрунт є основним засобом сільськогосподарського виробництва. Тому знання його властивостей, складу, поширення і можливостей підвищення родючості є необхідною умовою розвитку землеробства. Ґрунт - надбання цього людства. Раціональне використання й охорона його - обов'язок кожного.

Дуже важливим компонентом ґрунту є гумус - органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють їх, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, аміаком та іншими речовинами. Ґрунт забезпечує рослини калієм і вуглецем, азотом і фосфором.

Кожній природній зоні властивий свій ґрунтовий покрив. На рівнинній частині України виділяють три основні зони: дерново-підзолистих, сірих лісових та чорноземних ґрунтів. Ґрунти гірських областей мають вертикаль поясність, щебнюваті, з меншим вмістом перегною менш родючі.

Кліматичні умови і рослинність зумовили в Карпатах поширення внизу дерново-підзолистих ґрунтів, бурих лісових у поясі букових лісів та гірсько-лучних на полонинах. У гірському Криму поширені бурі, лісові коричневі, та гірсько-лучні ґрунти. на яйлах. На південному схилі Головного пасма Кримських гір на вапняках та крейді сформулалися - червоно-бурі, й коричневі, ґрунти в умовах клімату з субтропічними рисами, для якого характерні сухе жарке літо і волога тепла зима.

Вивчення живих організмів, як окремих особин, так і членів популяцій та угрупувань в їх взаємодії життєвим середовищем займається екологія. Екологія вивчає взаємозв'язки організмів та їх популяцій з навколишнім середовищем, досліджує вплив середовища на будову, життєдіяльність, і поведінку організму, встановлює залежність між середовищем і чисельністю популяцій. Екологія досліджує зв'язки між популяціями різних видів в угрупованні, між популяціям иі факторами зовнішнього середовища, їх вплив на розселення видів, на на розвиток і зміну угрупувань. Велике значення має екологія для розвитку різних галузей народного господарства. Екологія є основною теоретичною базою для розвитку різних галузей народного господарства.

Повітря необхідне для життя людини, тварини, рослини, і більшості мікроорганізмів. На відміну від води, повітря на Землі розподіляється рівномірно. Воно практично є скрізь у необмеженій кількості, це справді невичерпний ресурс. У природі кожна складова частина повітря відіграє неоднакову роль, але всі вони необхідні. Азот - основна складова частина повітря. У промисловості повітря як ресурс теж відіграє величезну роль. Воно використовується як технологічна сировина для добування важливих газів: кисню, азоту, аргону, криптону, ксенону, неону.

В техніці повітря використовується як:

• 1). Хімічна сировина;
• 2). Фізичне середовище;
• 3). Робоче тіло для виконання механічної роботи.

Нарешті, повітряний океан служить шляхом сполучення.

Повітря як природний ресурс потрібне живим організмам тільки в чистому виді.

Одним із найважливіших питань науки в боротьбі з забрудненням повітря для захисту людини, як і всього живого, є встановлення токсикологічної характеристики різних речовин, якими виробництва забруднюють атмосферу. Важливим заходом охорони повітря є переробка шкідливих відходів на корисні продукти в ході основного виробництва. Підприємства, які особливо забруднюють повітря, бажано будувати за межами міст на значній відстані.

Ліси - один із найстаріших типів природних екосистем, що сформувалися ще на початку третинного періоду. У всіх природних зонах ліси як виразніший елемент ландшафту виконують важливу ґрунтозахисну, водорегулюючу та водозахисну функцію. Основні природоохоронні заходи в лісах спрямовані на запобігання шкідливим стихійним явищам, таким як лісові пожежі, катастрофічні вітровали, та буреломи, а також на підвищення біологічної стійкості лісових фітонцидів проти грибних захворювань і ентимо-шкідників.

Тваринний світ - активний компонент біосфери. Для збереження рідкісних, зникаючих видів тварин, яких тепер нараховується на Землі близько 900 видів. Міжнародна спілка охорони природи (МСОП) запропонувала внести їх у червону книгу, щоб у всіх країнах світу, де ще збереглися ці тварини, їхній охороні було приділено максимальну увагу.

Щоб забезпечити охорону природного середовища, необхідно розв'язати найважливішу проблему - визначити допустиму частку окультурення земель та рівень його впливу на природу. Охорона природи в прямому розумінні стосується тільки заповідних територій, де вона збереглася в незмінному стані як еталон у наукових та естетичних цілях.

Природа - такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо.

Природа створила людину, вона для людини - арена життя і діяльності, джерело засобів існування.

Світ у якому ми живемо, являє собою єдине ціле. Ми повинні оберігати природу. Бо коли почне гинути природа, то й ми станемо гинути за нею. Треба охороняти повітря, ліси, води, рослини, тварини - всю природу. Скажімо не буде на Землі води, як ми зможемо прожити без води, чи рослини, вони зразу загинуть.

Необхідні подальші величезні зусилля, щоб дії людини набули мудрості, неупередженості, й обачливості. Якщо ж в її поведінці, як і досі, переважатимуть роз'єднаність, антагонізм, то зруйнуються найтонші механізми, що підтримують рівновагу сил природи, яка оточує нас.

04.07.2011