• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Майданчики спеціальної обробки (МСО) обладнуються силами і засобами сортувально-евакуаційного відділення на деякій відстані (40-50 м) від приймально-сортувального майданчика з підвітряної сторони, бажано поблизу водяних витоків. На місцевості вони позначаються шнурами, стрічкою, мотузкою і розділяються на дві половини - чисту і брудну.

Крім того, поблизу майданчика обладнується місце для дезактивації (дегазації, дезінфекції) транспорту і нош.

На майданчику працює санітарний інструктор-дезінфектор або санітар. Очолює роботу з розгортання та обладнання майданчика - фельдшер. За необхідністю майданчик посилюється змінним складом з числа легкопоранених і хворих. Часткова санітарна обробка проводиться за активною участю самих поранених і хворих.

Організація роботи. На майданчик спеціальної обробки направляють з сортувального посту (СП) всіх поранених і хворих, які мають заражене обмундирування РР вище 50 мР/год., а також тих, які надійшли із хімічного осередку стійких ОР та осередку ураження бактеріологічною зброєю.

Потік тих, що надходять, ділять на носилочних та ходячих для окремого оброблення. Ходячі поранені і хворі проводять часткову дезінфекцію або дегазацію особистої зброї, а потім часткове санітарне оброблення в порядку само- і взаємодопомоги під керівництвом санітара або санінструктора. У поранених і хворих перед входом на майданчик забирають особисту зброю. Носилочні поранені і хворі обробляються санітарами на носилках, на яких поступили, а потім перекладаються на чисті ноші.

Часткова санітарна обробка уражених, з високим ступенем зараження РР, складається з механічної очистки засобів захисту, обмундирування, спорядження і взуття шляхом вибивання, обмітання віником, вичищення щіткою, обмивання водою відкритих частин тіла (обличчя, руки, шия), полоскання порожнини рота.

Часткова санітарна обробка уражених ОР, медична допомога і наступна їх евакуація проводяться без зняття протигазу і складаються з оброблення відкритих ділянок тіла, обмундирування, лицьової частини протигазу за допомогою ІПП з наступним направленням на сортувальний майданчик окремим потоком. Частина цих уражених може бути направлена в евакуаційний пункт безпосередньо з майданчика санітарної обробки.

Часткова санітарна обробка уражених ОР, які не можуть користуватися протигазами (тяжкоуражені), складається з обробки відкритих частин тіла ІПП, зняття зараженого обмундирування, взуття, протигазів і додаткової обробки відкритих частин тіла. Потім уражених перекладають на чисті ноші і розміщують в спальні мішки або надівають чисту білизну і обмундирування та направляють на сортувальний майданчик, або в приймально-сортувальний окремим потоком.

Обмундирування уражених парами зарину (зоману) опудрюють вмістом дегазуючого пакету селікагелевого (ДПС).

При надходженні уражених, які мають поверхневе зараження бактеріальними засобами, обеззаражування відкритих ділянок тіла і обмундирування здійснюється дезінфекційними засобами; протигази не знімаються до проведення повного санітарного оброблення в ОМЗ.

Персонал майданчика спеціальної обробки працює в засобах захисту (протигазу або респіраторах, гумових фартухах, рукавицях, чоботах, захисних панчохах). Відділення спеціальної обробки (ВСО) омедб призначено для проведення повної санітарної обробки поранених і хворих, які надходять з зараженням РР, ОР і БЗ шкіри, обмундирування, спорядження, пов'язок та ін. Крім того, у ВСО здійснюється дезактивація, дегазація, дезінфекція знятих з уражених обмундирування і спорядження, а також нош і транспорту, який доставив їх із вогнища ураження.

У разі прийняття уражених із вогнищ, де застосовувалась ЗМУ, ВСО розгортається в першу чергу тобто через 30 - 50 хв. з моменту прибуття омедб. ВСО розгортається силами і засобами приймально-сортувального взводу (ПСВ) у складі трьох майданчиків: санітарної обробки, майданчика дезактивації та дегазації обмундирування, спорядження та майданчика спеціального оброблення транспорту, що доставляє поранених і уражених.

Місце для ВСО вибирається з підвітряної сторони на відстані 50-80 м від інших функціональних підрозділів омедб, поблизу водоймища.

Майданчики ВСО поділяють на брудну і чисту половини, які позначають огорожею (червоними прапорцями). Все ВСО повинно бути огороджене жовтими прапорцями із знаком "ЗАБРУДНЕНО! "

Чиста половина майданчика повинна розташовуватись з навітряної сторони. Особовий склад відділення - фельдшер, санінструктор-дозиметрист, декілька санітарів - працюють у протигазах (респіраторах) та інших засобах захисту.

Для розгортання ВСО із наметного фонду омедб виділяють:

• влітку - 2 намети (УСБ-56-1; УСТ-56-1);
• взимку - 3 намети (УСБ-56-1; 2СТ-56-2),
• ДДА-3 (ДДА-66), ємність РЕ-6000, комплект "СО" виділяє командир СЕЛ.

Уражені стійкими ОР, а також заражені РР із ступенем вище допустимого (50 мР/год.), потребують повної санітарної обробки, бо являють небезпеку для оточуючих, зняття протигазу з уражених, які прибули із стійкого хімічного вогнища, можливе тільки після заміни (зняття) зараженої білизни і обмундирування.

Тому, з СП всіх уражених, які знаходяться у засобах захисту (протигаз), направляють у ВСО для повної санітарної обробки.

При тяжких ураженнях (шок, коматозний стан, проникаюче черевне поранення, зупинена кровотеча, великі опіки ІІІ і ІV ступенів) санітарна обробка обмежується заміною обмундирування, обробкою відкритих ділянок тіла і зняття верхніх шарів пов'язки. Після такої обробки уражених негайно направляють у необхідні функціональні підрозділи (операційно-перев'язочні), а повна санітарна обробка буде проведена після надання кваліфікованої медичної допомоги.

Тяжкоуражених, яким на МПП замінили білизну і обмундирування і зняли протигази, направляють з СП одразу у сортувально-евакуаційне відділення. Повна санітарна обробка цієї групи уражених проводиться після надання кваліфікованої медичної допомоги.

Організація санітарної обробки. Автотранспорт, що прибув у ВСО, розвантажується санітарами-носильниками на відведеному для цього місці. У процесі розвантаження фельдшер (санінструктор) визначає спосіб, повноту і почерговість обробки. Легкопоранених, які можуть самостійно виконувати часткову дезактивацію обмундирування, спочатку направляють до майданчика дезактивації (дегазації). З решти, при вході в одягальню, знімають засоби захисту, спорядження і верхнє обмундирування (за сприятливих погодних умов). У роздягальні уражені самостійно або з допомогою санітара роздягаються, здають документи, речі і готуються до миття, пов'язки покривають водонепроникним матеріалом.

Все зняте з уражених збирають у гумові мішки маркірують і передають для відповідної обробки, дезактивації або дезінфекції.

Обмундирування, заражене РР, дезактивується на майданчику дезактивації; заражене БС - дезінфікується в ДДА. Знезаражене обмундирування доставляють в одягальню.

Заражений ОР одяг, спорядження і взуття складають у загальні гумові мішки і направляють на дегазаційні пункти, які розгортаються силами і засобами хімічної служби, а замість нього використовують одяг із обмінного фонду. Протигази маркірують номерками, віддають на майданчик дегазації відділення спеціальної обробки омедб і після завершення обробки повертають власнику. Документи складають у спеціальні поліетиленові мішки і за необхідністю їх дезактивують або дегазують.

Уражених із роздягальні направляють у приміщення для миття, носилочних перекладають на сітчасті ноші. Біля входу в обмивочну уражені одержують мило, мочалку, при зараженні БС обмивають руки і шию 2% розчином монохлораміну, а потім знімають протигаз і переходять в обмивочну.

Ходячі уражені миються теплою водою (37-40°С) з милом, обмивають все тіло, особливо ретельно обмивають руки, шию, обличчя, волосяні частини. Під кожною душовою сіткою миються 2 людини одночасно, протягом 15 хвилин. Таким чином, під однією душовою сіткою душового пристрою за 1 час можуть помитись 8 чоловік.

Носилочних уражених обмивають санітари за допомогою переносних душових сіток (душ-шланг). В обмивочній одночасно можна обробити 2 носилочних, 2-3 сидячих і до 5 ходячих поранених і уражених. Загальна пропускна здатність обмивочної, орієнтовно, 20-25 чоловік за годину при розрахунку, що на 1 людину необхідно 40 л теплої води і 40 г мила.

При цьому слід враховувати, що можливості ДДА-66 такі: санітарна обробка влітку 48 ходячих і 8 носилочних уражених, а взимку - 36 ходячих і 6 носилочних уражених за 1 годину роботи.

Після закінчення повної санітарної обробки носилочних уражених перекладають на сухі ноші та виносять в одягальню. При зараженні РР при вході в одягальню всі проходять повторний радіометричний контроль. За необхідністю санітарну обробку повторюють.

В одягальні уражених одягають у чисте обмундирування (після відповідного його оброблення або з обмінного фонду) або вкладають у спальні мішки (вкривають ковдрою) і направляють у відповідні функціональні підрозділи омедб.

За необхідністю в одягальні надають медичну допомогу (введення антидотів, серцевих препаратів, стимуляторів дихання, кисневу терапію та ін.)

З метою попередження уражень особовий склад ВСО при надходженні різних категорій уражених повинен працювати:

• при зараженні ОР - у фільтруючому протигазі, ЗЗК або "Л-1";
• при зараженні РР - у респіраторі, фартусі, гумових рукавичках, чоботах і нарукавниках;
• при зараженні БЗ - у протичумних костюмах (ПЧК).

Порядок дезактивації (дегазації, дезінфекції) обмундирування, споряддя, транспорту в омедб. Майданчики дезактивації (дегазації, дезінфекції) поділяються з урахуванням направлення вітру на чисту і брудну половини, які зазначені знаком - "Забруднено".

Очолює роботу на майданчику санінструктор-дезінфектор (дозиметрист). Під його керівництвом працює 2-4 санітари із "КВ". Тут проводять дезінфекцію за допомогою дезінфекційно-душової установки на автомобілі, часткову дезактивацію і дегазацію обмундирування уражених і повну дегазацію протигазів. Майданчики обладнують пристосуванням для розвішування обмундирування, вбивають кілки для взуття, відводять місце для транспорту і нош, зосереджують дегазаційні прилади, дегазуючі і дезінфікуючі розчини, дозиметричну апаратуру і необхідне санітарно-господарське майно (відра, щітки, палки для вибивання обмундирування і т. ін.)

Дезактивація здійснюється витрушуванням, вибиванням, протиранням (обмиванням) водою або дезактивуючим розчином.

Після дозиметричного контролю оброблене обмундирування, спорядження, взуття переносяться на чисту половину і потім доставляється в одягальню. На брудній половині майданчика спеціального оброблення транспорту готують 2-4 місця обробки транспорту, які обладнують стічними канавами і водозбірниками.

Обробку транспорту з допомогою табельних засобів (ДК-4, ІДК-1) здійснюють водії під керівництвом санітара, після чого автомобілі переводять на чисту половину майданчика.

Дегазація і дезактивація медичного і санітарно-господарського майна. При виборі способу дегазації і дезактивації враховується якість предметів майна і їх призначення, особливості упаковки і характер зараження.

Медикаменти, вітаміни, бактеріальні препарати, які заражені ОР, РР, як правило, знищуються. Якщо вони зберігаються у герметичній непроникній тарі, то після дегазації і дезактивації тари їх використовують за призначенням.

Хірургічний інструмент, металеві лікарські і аптечні предмети, а також предмети із скла, фарфору, пластмаси дегазуються промиванням в 2-3 ваннах з розчинами спирту, бензину з наступним кип'ятінням у воді протягом 30-60 хвилин; промиванням у 3-4 ваннах з розчинами і наступним промиванням у розчині соди, а потім протиранням насухо ватним тампоном.

Крім того, ці ж предмети (крім металевих) можуть бути знезаражені обробкою в ваннах з дегазуючими розчинами N 1 або N 2 з наступним кип`ятінням. При зараженні іпритом можна замочити в 3-5% розчину хлораміна.

Також, дегазація перелічених предметів може бути проведена промиванням або обтиранням тампонами, змоченими у 1-2% розчині лимонної кислоти, комплексоутворювачах з наступним ретельним полосканням у чистій воді.

Перев`язочний матеріал, який зберігається в упаковці з прогумованої тканини або пергаментного паперу, парами стійких ОР і пиловидним РР практично не заражається і після зняття упаковки може бути використаний за призначенням.

Перев`язочний матеріал, заражений крапельно-рідкими СОР, сортується. Заражена частина його знищується, а решта дегазується і використовується для технічних цілей.

Дегазація марлі, бинтів, серветок проводиться: гарячим повітрям при температурі 90-950 С протягом 1-2 годин; пароаміачним способом протягом 1 години з наступним полосканням у чистій воді, висушуванням і прасуванням.

Перев'язочний матеріал, заражений рідкими і пиловими РР, також сортується. Заражена частина його дезактивується пранням або віддається на склади для дезактивації, а в окремих випадках, коли є перевищення ступеня забрудненості знищується.

Катетери, хірургічні рукавички, дренажні трубки важко піддаються дегазації і тому, як правило, знищуються.

Грілки, пляшки, джгути, гумові частини медичної апаратури дегазуються кип'ятінням у 2% розчину соди протягом не менше трьох годин з наступним обмиванням водою.

Дезактивація гумових виробів здійснюється водою або дезактивуючим розчином.

Ноші дегазуються протиранням або обприскуванням дегазуючим розчином N 1 і N 2-ащ (залежно від природи ОР) з наступним ретельним усуненням продуктів дегазації промиванням гарячою водою. За відсутністю рідких дегазуючих речовин полотнища з нош знімають і дегазують кип'ятінням у воді протягом 40-50 хвилин, а металеві і дерев'яні частини обробляються кашою хлорного вапна і промиваються водою.

Дезактивація носилок здійснюється обмиванням водою або обробкою дезактивуючими розчинами з наступним промиванням водою.

Санітарно-господарське майно (медичні намети, халати, ковдри) дегазуються і дезактивуються способами, які використовують для дегазації і дезактивації речового майна. За наявністю часу і умов санітарні намети дегазуються провітрюванням протягом 15-35 днів або занурюванням у проточну воду на 3-5 діб.

Під час проведення дегазації і дезактивації необхідно дотримуватись заходів безпеки. Всі роботи проводяться у засобах захисту.

У період спеціальної обробки необхідно виконувати такі умови:

• одягати, знімати засоби захисту в спеціально відведених місцях;
• постійно стежити за справністю засобів захисту і негайно повідомляти про наявність пошкоджень і зараження;
• дотримуватись встановлених термінів перебування в захисному одягу;
• обережно поводитись із засобами спеціальної обробки, не класти їх на заражену місцевість і предмети;
• обробляти дегазуючим розчином засоби захисту при невеликому зараженні;
• складати використаний при дегазації і дезактивації обтиральний матеріал у спеціально вириті ями, які закопують після закінчення роботи;
• уникати непотрібних контактів із зараженими об'єктами, не сідати на них і не торкатись до них;
• не брати в руки заражені предмети без попередньої обробки тих місць, за які необхідно тримати предмет;
• не торкатися зараженими рукавичками до відкритих ділянок тіла;
• не допускати попадання краплин дегазуючих і дезактивуючих розчинів від обробляємих об'єктів на особовий склад, який здійснює обробку.

При проведенні дезактивації, крім того, необхідно: організувати контроль опромінення особового складу, який входить до обслуговуючого персоналу майданчика; періодично перевіряти зараженість обмундирування і приладів, які використовують при дезактивації, а за необхідністю проводити їх дезактивацію; організувати контроль за рівнем радіації на робочих майданчиках влітку, періодично обмивати майданчик водою; слідкувати, щоб водовідвідні канавки і водяні колодязі не переповнювалися; після закінчення робіт канави, колодязі закопати і всю заражену територію обгородити попереджувальними знаками.

При зараженні РР особовий склад знімає протигази, після часткової санітарної обробки і часткової дезактивації всіх поверхні зброї і техніки на незараженій місцевості.

При зараженні ОР протигази знімають тільки після повної дегазації і санітарної обробки.

Таким чином, спеціальна обробка є важливим заходом у системі захисту від хімічної та ядерної зброї. Ефективність їх залежить від чіткої організації, певних навичок, швидкості здійснення, а це досягається навчанням та постійним тренуванням. У теперішній час розробка засобів санітарної обробки йде шляхом створення надійних, простих у використанні, тривалих у збереженні й ефективних комплексів та приладів.

Література

1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю. М. Скалецького, І. Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.
2. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.
3. Каракчиев Н. И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.
4. Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В. В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.
5. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н. В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С. М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.

11.10.2011