Збройні Сили України: історія створення. Реферат

Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та в цілому відносно сучасними зразками звичайного озброєння та військової техніки

На території України на той час дислокувалися:

  • ракетна армія,
  • три загальновійськові,
  • дві танкові армії,
  • один армійський корпус,
  • чотири повітряні армії,
  • окрема армія Протиповітряної оборони (ППО),
  • Чорноморський флот.

Усього угруповання військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисячі танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї.

Проте це не були ще Збройні Сили незалежної держави в повному розумінні цього слова, Україна отримала лише окремі фрагменти військової машини Радянського Союзу.

Тому 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств - Міністерства оборони України.

З цього часу наша держава стає лідером серед колишніх радянських республік у справі створення власної армії, вбачаючи в ній основу і гаранта реальної державності. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та інших військових формувань.

Процес військового будівництва в Україні умовно можна розподілити на три основні етапи:

  • перший, з 1991 по 1996 роки - формування основ Збройних Сил України;
  • другий, з 1997 по цей час - подальше будівництво Збройних Сил України;
  • третій, з 2001 року - реформування та розвиток Збройних Сил України.

Характерними ознаками першого з них були одночасне формування правової основи діяльності Збройних Сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування.

При цьому становлення Збройних Сил України у згаданий період супроводжувався значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки.

Так, на кінець 1996 року було скорочено понад 3,5 тисячі різноманітних військових структур, майже 410 тисяч чоловік особового складу. Значно зменшилася кількість озброєнь та військової техніки: бойових літаків - на 600 одиниць, вертольотів - майже на 250 одиниць, парк танків та бойових броньованих машин скоротився майже на 2400 і 2000 відповідно.

В основу процесу створення власного війська були закладені політичне рішення керівництва України стосовно без'ядерного і позаблокового статусу держави. При цьому враховувалися також обмеження, пов'язані з ратифікацією Договору "Про звичайні збройні сили в Європі" та виконанням Ташкентської Угоди 1992 року, якою встановлювалися не тільки максимальні рівні озброєння для кожної держави колишнього СРСР, а й для так званого "флангового району". В Україні до нього входили Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та Автономна Республіка Крим.

У стислі терміни Верховною Радою України був прийнятий пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України, постанова "Про Раду оборони України", Закони України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", Воєнна доктрина України тощо.

На ті ж роки припадає й реалізація ядерного роззброєння України. Воно є однією із найбільш значних історичних подій кінця ХХ-го сторіччя. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

Незважаючи на різноманітні труднощі того періоду були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних Сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил) тощо.

Проте, з часом стало зрозумілим, що процес будівництва Збройних Сил лише починався. І справа тут полягала не тільки у тому, що у той період не було системного підходу та чітко визначеного, послідовного плану до розв'язання проблем військового будівництва, а й бракувало підготовлених кадрів для його розробки та реалізації.

Негативно вплинула на процес військового будівництва також часта зміна керівництва військового відомства. Так, з 1991 по 1996 роки змінилося три Міністри оборони і чотири начальники Генерального штабу. З початком формування Збройних Сил України було оновлено понад 70% керівного складу. Змінилися майже усі командувачі військ військових округів, армій, командири корпусів та дивізій.

На розв'язання проблем того періоду наклалися труднощі, пов`язані зі значним міждержавним переміщенням військових кадрів. З 1991 по 1994 роки з України в інші держави було переведено близько 12 тисяч офіцерів та прапорщиків і понад 33 тисячі повернулося на Батьківщину.

Безумовно, головною причиною незадовільного виконання основних заходів будівництва Збройних Сил України було постійне зниження у Державному бюджеті України, як загальної частки видатків на національну оборону взагалі, так і, витрат на утримання Збройних Сил, закупівлю озброєння і військової техніки, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зокрема.

Ці та інші чинники зумовлювали необхідність розробки обґрунтованої Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України, яка б не лише визначила напрями та пріоритети будівництва національних Збройних Сил, а й - збалансувала б їх завдання, структуру, чисельність з потенційними воєнними загрозами та викликами національній безпеці України та сучасними економічними можливостями держави.

"Літопис незалежної України" (основні заходи в оборонній сфері)

Pік 1991

24 серпня

Прийняття Верховною Радою постанови "Про військові формування України" "Верховна Рада постановляє: 1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. 2. Утворити Міністерство оборони України. 3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України".

29 серпня

Робоча зустріч Голови Верховної Ради України Л. Кравчука з командувачами військових округів, флоту, армій, командирами військових з'єднань, які дислокуються в Україні.

3 вересня

Призначення Міністром оборони України генерала К. П. Морозова (постанова Верховної Ради України № 1473-ХІІ).

7 жовтня

Указом Президії Верховної Ради України розташовані в Україні військові частини, підрозділи залізничних військ, війська урядового зв'язку КДБ СРСР, підрозділи цивільної оборони, військова техніка і майно МО СРСР підпорядковуються Міністерству оборони України.

11 жовтня

Верховною Радою України прийнято постанову Про Концепцію оборони та будівництва Збройних Сил України.

11 жовтня

Постановою Верховної Ради було утворено Раду оборони України, до складу якої увійшли Голова Верховної Ради, він же - Голова Ради оборони, Прем'єр-міністр, голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки, державний міністр з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій, державний міністр з питань оборонного комплексу і конверсії, міністр оборони, міністр закордонних справ, голова Служби національної безпеки, командувач Прикордонних військ, командувач Національної гвардії, начальник Штабу цивільної оборони.

14 листопада

Указом Президії Верховної Ради було ухвалено текст Військової присяги та тимчасове положення про порядок її скликання.

6 грудня

Верховна Рада ухвалила закони "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", якими проголошено створення Збройних Сил України. Того ж дня було затверджено текст Військової присяги, яку у залі Верховної Ради першим склав Міністр оборони К. Морозов.

30 грудня

На зустрічі глав держав СНД Президент України Л. Кравчук заявив, що з 3 січня 1992 року дислоковані на території України війська приводяться до добровільної присяги на вірність народу України.

 

На кінець року в Україні дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот. Угрупування цих військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисяч танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї. Проте це не були ще Збройні Сили незалежної держави в повному розумінні цього слова, Україна отримала лише окремі фрагменти військової машини Радянського Союзу.

Рік 1992

січень-березень

Приведення до Військової присяги на вірність народу України військовослужбовців та військовозобов'язаних.

9 січня

Відбулася Всеукраїнська нарада з питань військового будівництва під головуванням Президента України Л. Кравчука, на якій було накреслено шляхи військового будівництва держави до початку 1996 року.

11 січня

В м. Мінську спільним Комюніке між державними делегаціями України і Росії визначено, що частина сил Чорноморського флоту повинна увійти до складу Збройних Сил України.

5 березня

Міністром оборони України затверджено Концепцію соціально-психологічної служби у Збройних Силах України.

25 березня

Прийнято Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

7 квітня

Сформовано і почало функціонувати командування Військово-Морських Сил України.

червень-липень

Сформовано та направлено до Югославії перший військовий підрозділ українських миротворчих сил.

1 липня

Указом Президента України створено Раду національної безпеки України та визначено її персональний склад.

4 липня

Радою оборони України схвалено Воєнну доктрину України.

3 серпня

Між Україною і Росією в м. Ялта підписано Угоду про принципи формування ВМС України і ВМФ Росії на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР.

19 серпня

Кабінет Міністрів прийняв постанову "Про реформу військової освіти". 34 вищі військові заклади перетворено у 7 військових інститутів, один військовий університет, одну Академію Збройних Сил України, 3 відділення військової підготовки і 43 військові кафедри при цивільних вищих навчальних закладах України.

28 серпня

Військова колегія Міністерства оборони України затвердила створення нового виду Збройних Сил України - Військ Протиповітряної оборони.

Рік 1993

28 січня

Підписано Указ Президента "Про Військово-Повітряні Сили України".

3 лютого

Верховною Радою України прийнято постанову "Про порядок введення в дію Закону України "Про Цивільну оборону України".

8 жовтня

Міністром оборони України призначено генерала В. Г. Радецького

19 жовтня

Верховною Радою України прийнято постанову "Про загальну структуру, чисельність та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України", якою визначено план проведення організаційних заходів у Збройних Силах України.

19 жовтня

Постановою Верховної Ради України затверджено Воєнну доктрину України, як складову частину концепції національної безпеки і сукупність основоположних настанов і принципів щодо організації та забезпечення безпеки особи, народу і держави шляхом політичних, дипломатичних, економічних та воєнних заходів.

21 жовтня

Постановою Верховної Ради України введено у дію Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

21 жовтня

Верховною Радою України прийнято Закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рік 1994

15 лютого

Підписано Указ Президента України "Про Положення про військові комісаріати".

25 серпня

Указом Президента України Міністром оборони призначено В. М. Шмарова.

7 жовтня

Видано Указ Президента України "Про організацію шефства над кораблями ВМС України".

Рік 1995

 

20 квітня

Видано Указ Президента України "Про Війська Повітряної оборони", яким проголошено створення Військ Повітряної оборони.

Рік 1996

5 квітня

Видано Указ Президента України "Про шефство над авіаційними військовими частинами Збройних Сил України".

23 травня

Підписано Указ Президента України "Про Сухопутні війська України".

11 липня

Указом Президента України Міністром оборони України призначено генерала О. І. Кузьмука

23 жовтня

Між Україною і Росією укладено Угоду про статус та умови перебування ЧФ Російської Федерації на території України.

 

На кінець 1996 року було скорочено понад 3,5 тисячі різноманітних військових структур, майже 410 тисяч чоловік особового складу. Значно зменшилася кількість озброєнь та військової техніки: бойових літаків - на 600 одиниць, вертольотів - майже на 250 одиниць, парк танків та бойових броньованих машин скоротився майже на 2400 і 2000 відповідно.

Рік 1997

20 січня

Указом Президента України затверджено Державну Програму будівництва та розвитку Збройних Сил України до 2005 року, якою визначено поетапну реалізацію основних положень Концепції будівництва та розвитку Збройних Сил України.

21 серпня

Указом Президента України затверджено Положення "Про Міністерство оборони України" і "Про Генеральний штаб Збройних Сил України".

21 серпня

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Комплексну програму поетапного скорочення і ліквідації бойових ракетних комплексів міжконтинентальних балістичних ракет РС-18.

13-14 жовтня

Під керівництвом Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Л. Д. Кучми проведено стратегічне командно-штабне навчання "Редут-97", до якого вперше залучалися всі Міністерства і відомства держави, причетні до оборонних завдань. Визначено доцільність створення на особливий період Ставки ВГК.

Рік 1998

5 березня

Прийнято Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України", яким визначено правові засади організації та діяльності РНБО України, її склад, структуру, компетенцію і функції.

14 травня

Розпорядженням Президента України затверджено Комплексну програму поетапного скорочення і ліквідації розміщених в Україні стратегічних авіаційних комплексів ТУ-95МС і ТУ-160.

4 вересня

Указом Президента України затверджено Концепцію виховної роботи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях України.

22 грудня

Верховною Радою України прийнято постанову "Про чисельність Збройних Сил України". На кінець 2000 року Збройні Сили України матимуть штатну чисельність 310 тисяч військовослужбовців та 90 тисяч працівників.

Рік 1999

23 квітня

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях".

Рік 2000

2 березня

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав". Ратифіковано Угоду між державами - учасницями Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їх збройних сил.

28 липня

Указом Президента України затверджено "Державну програму будівництва і розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року".

5 жовтня

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України".

5 жовтня

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України".

 

На кінець 2000 року Збройні Сили України мали штатну чисельність 310 тисяч військовослужбовців та 90 тисяч працівників.

 

Професійні військові свята

23 лютого

- День захисника Вітчизни.

8 липня

- День Військ Протиповітряної оборони ЗС України

1 серпня

- День Військово-Морських Сил ЗС України

2 серпня

- День аеромобільних військ

8 серпня

- День військ зв'язку

7 вересня

- День військової розвідки

9 вересня

- День танкістів

14 вересня

- День мобілізаційного працівника

29 жовтня

- День військового фінансиста

3 листопада

- День ракетних військ і артилерії

3 листопада

- День інженерних військ

6 грудня

- День Збройних Сил України (10-річниця)

12 грудня

- День Сухопутних військ ЗС України

23 грудня

- День військовослужбовців оперативного управління (відділу, відділень) штабів усіх рівнів Збройних Сил України.

 


20.09.2011