• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Вздовж доріг, на лісових галявинах на висоті до 500 м. над рівнем моря зростають звіробій звичайний, кропива дводомна. Ця рослина росте як бур'ян, поблизу людських осель. Підсніжник білосніжний, конвалія травнева, грицики звичайні, підбіл звичайний.

На цій же висоті над рівнем моря у підліску букового лісу поодиноко ростуть бузина чорна, шипшина собача, ожина. У трав'янистому покриві росте чоловіча папороть.

На висоті понад 500 метрів над рівнем моря і до найвищих точок Верхніх Гриняв (~1700 м над рівнем моря) на кам'янистих схилах росте баранець звичайний.

У високогір'ї на кам'янистих розсипах, у гірський ущелинах ростуть поодинокі рослини радіоли рожевої (золотий корінь).

На високогірних луках, а також серед чагарників росте тирлич звичайний.

На найвищих полонинах лісового поясу, серед різнотрав'я росте арніка гірська, деревій звичайний, беладона звичайна, чистотіл звичайний, кульбаба лікарська.

На місцях колишніх стійбищ худоби (високогірні полонини) поширені зарості нітрофільних бур'янів, серед яких щавель карпатський, який теж належить до лікарських рослин.

Природні запаси лікарських рослин

Склад ґрунту та кліматичні умови Верхніх Гриняв досить своєрідний, тому природні запаси лікарської сировини не можна назвати багатим.

Та все таки в даній місцевості зустрічаються рослини, що мають лікувальні властивості.

Арніка гірська зустрічається на лісових галявинах висотою понад 500 м. таких галявин було досліджено 2. Кількість рослин я визначала на ділянці 4 м². Саме на цих ділянках росло на кожній з них біля двох десятків рослин. Значить запаси цього виду досить малі.

Беладонна звичайна зростає між чагарниками листяного лісу її чисельність невелика. На оглянутій мною ділянці (приблизно 4 м²) було виявлено шість рослин. Природні запаси цього виду можна використовувати тільки як насіннєву базу для селекційної роботи.

Баранець звичайний росте окремими групами в зоні широколистяного лісу на висоті понад 500 м. над рівнем моря, особливо в ділянках зволоження, переважно північні схили. Запаси його теж невеликі, але окремі схили щільно вкриті даним видом.

Є великі запаси бузини чорної. На ділянці 4 м² можна нарахувати приблизно 25 кущів. Росте на узліссях, лісових галявинах.

Звіробій та кульбаба лікарська ростуть на галявинах, луках, в садах. Ці види досить поширені і запаси їх великі. На одній із ділянок площею 4 м² було нараховане понад 100 рослин звіробою та біля 200 рослин кульбаби.

Досить поширеним видом є кропива дводомна - росте на городах, в садах, вздовж доріг. Природні запаси її досить великі.

Великі запаси є підбілу звичайного. Дана рослина росте на глинистих ярів, біля річки, на галявинах. Кожна з виявлених популяцій нараховує приблизно на -, 4 м² по 50 і більше рослин.

Любка дволиста, первоцвіт весняний зустрічаються у Верхніх Гринявах на узліссях між чагарниками, на схилах, особливо значна кількість (приблизно 80 рослин на 4 м²) нараховується на галявинах підбілу, а от любка дволиста досить мало чисельна.

Пізньоцвіт осінній росте передгірській зоні. На досліджу вальній території виявила кілька осередків. Чисельність рослин мала.

Пижмо звичайне зустрічається серед чагарників, поблизу житла. На 4 м² зростає 34 екземпляри рослин. Кількість рослин достатня для промислового збору.

Скополія карніолійська зустрічається в тінистому буковому лісі утворюючи суцільні зарості або окремі купини з великими запасами кореневища ця рослина дуже отруйна, схожа на беладонну. Запаси її великі, хоч і не такі, як на Закарпатті.

Череда три-роздільна росте вздовж берегів річок, особливо, там, де річка протікає по рівнинній місцевості. Запаси великі, можна проводити промисловий збір.

Чистотіл звичайний росте як бур'ян, особливо в затінених місцях, в садах, біля хат, огорож. Запаси рослини великі.

Тирлич жовтий дуже рідкісна рослина. На високогірних луках вдалось знайти всього кілька екземплярів рослини. Ще на початку XX ст. цю рослину було по хижацькому винищено. Рослини, що уціліли взято під охорону. їх використовують для вивчення біології й екології виду, а також як насінник.

Шипшина собача - це кущ, що зустрічається в чагарниках, вздовж шляхів. Запаси великі. Дають значну кількість лікарської сировини.

Великі запаси є чоловічої папороті, особливо багато в ділянці букового лісу. Тут можна заготовити велику кількість кореневищ.

Охорона та перспективи використання лікарських рослин

Звідусіль ми чуємо, що природу слід охороняти. Про це твердять вчені, педагоги, журналісти, політики. Ми звикли до цього заклику і навіть не замислюємося над його значенням. Отже, чому необхідно охороняти природу?

Певні організми слід охороняти через їх корисність: джмелі - для запилювання рослин, дику пшеницю - для виведення нових сортів, деякі рослини, що гарно цвітуть - щоб милуватися їхньою красою, а лікарські рослини слід охороняти - щоб одержати ліки.

Крім цього, якщо якийсь вид зникне, незалежно від користі, яку він має для людини, то на Землі одним видом стане менше. Кожний вид живих істот, в тому числі, і рослини, що мають лікувальні властивості, вплетені до чудової сітки життя планети. Коли якийсь вид зникає, сітка не руйнується, але змінюється, і змінюється необоротно: зниклу істоту неможливо поновити, тому й сітка життя уже не буде ніколи такою, якою була за існування зниклого виду.

Щоб охороняти рідкісні види в тому числі і лікарські рослини, треба знати чинники через які вони можуть зникнути. Відомо, що більшість видів зникають внаслідок людської діяльності. її негативний вплив полягає або в прямому зникненні (збір рослин) або в руйнуванні їх місця зростання. Наприклад, змінюючи природні екосистеми на штучні, ми знижуємо і певні види рослин.

Інший вид діяльності, наприклад, випасання худоби теж впливає на відомий склад рослин - зменшується кількість їстівних рослин і збільшується кількість неїстівних та отруйних. Зникають рослини у місцях відпочинку людей внаслідок витоптування, подібно як це робить худоба на випасі.

Великий негативний вплив має забруднення повітря. Автотранспорт і промислові підприємства забруднюють повітря шкідливими для живих організмів викидами. В них можна знайти найрізноманітніші речовини. Насамперед це оксиди - сполуки, які у повітрі реагують із водою, утворюючи кислоти. Із дощовою водою кислоти у вигляді розчину випадають на землю, утворюючи кислотні дощі. Рослини та інші живі істоти потерпають від кислотних дощів.

Великої шкоди завдають також звалища сміття. Одні з них з'являються після пікніків "любителів природи", інші створюються "економними господарями", які викидають сміття у лісосмугах, на берегах річок.

Крім зникнення видів рослин, в тому числі і лікарських, через вплив людини, деякі види вимирають і з природних причин. Навколишнє середовище постійно змінюється, хоча ці зміни можуть бути й не помітні нашому оку. І види які не пристосовані до цих змін, вимирають.

За всю історію Землі на планеті зникло багато видів і багато з'явилось нових. Жива природа планети може зникнути, певно, лише тоді, коли потухне Сонце. Вона існує вже декілька мільярдів років та існуватиме надалі, зникатимуть лише окремі види.

Завданням кожного із нас зберегти природні запаси нашої планети. Неабияке значення має збереження видового різноманіття лікарських рослин кожного куточка земної кулі.

Кожному хто займається збором лікарської сировини необхідно пам'ятати:

• Дикоростучі лікарські рослини - це загальне всенародне багатство, а тому його треба цінувати, а не експлуатувати без міри;
• Якщо на території певний вид лікарської рослини росте у великій кількості, то необхідно збирати її так, щоб на 4 метри квадратні залишилось бодай з десяток кущиків зілля;
• Ніколи не слід збирати тих рослин, яких в даній місцевості залишилося обмаль, не чіпати їх до повного дозрівання, допомогти розсіятися на більшому просторі;
• Приступаючи до збору лікарської сировини необхідно точно знати, яка частина рослини має лікувальну властивість, в який період слід проводити збирання.

В Конституції України статті 66, написано що кожен зобов'язаний не заподіяти шкоду природі. Крім цього в Україні видано ряд законодавчих актів, які визначають взаємовідносини людини з природою. Це закон "Про охорону навколишнього природного середовища", закон "Про рослинний світ", "Про природно-заповідний фонд України", створена "Червона книга України". На території Верхніх Гриняв ростуть лікарські рослини, що занесені до Червоної книги України. Це арніка гірська, беладонна звичайна, баранець звичайний, любка дволиста, пізньоцвіт осінній, радіола рожева, скополія карніолійська, тирлич жовтий. їх збір на території всієї Івано-Франківської області заборонено.

Отже, на сучасному етапі розвитку людства дуже важливо не допускати зникнення будь-яких видів рослин, але в багато разів важливіше зберегти рослини, що мають лікувальне значення.

Адже фітотерапія не втрачає своєї актуальності не дивлячись на те, що у розпорядженні медицини є великий арсенал лікувальних засобів одержаних хімічним шляхом. Дія лікарських препаратів одержаних з рослин а також лікарських рослин на організм м'якша, майже не призводить до негативних зрушень в організмі, а також не менш важливим фактором є і те, що лікування рослинами обходиться хворому значно дешевше.

Література

1. Геренчук К. І. Природа Івано-Франківської області. Видавництво "Вища школа" Львів, 1973 р.

2. Голубець М. А. Українські Карпати. Природа. Видавництво "Наукова думка". Київ, 1988 р.

3. Комендар В. І. Лікарські рослини Карпат. Видавництво "Карпати", Ужгород, 1971 р.

4. Малиновський К. А. Рослинність високогір'я Українських Карпат. Видавництво "Наукова думка". Київ, 1980 р.

5. Носаль І. М. Від рослини до людини Видавництво "Веселка". Київ, z** 1992-1995 рр.

6. Природа Украинской ССР: в 7-ми томах. Издательство "Наукова думка". Киев, 1984-1987г.

7. Червона книга України. Рослинний світ. Київ: Українська енциклопедія, 1996 р.

28.12.2011