Генна інженерія: за і проти. Реферат
Проти генної інженерії. Екологічні ризики. Соціально-економічні ризики. Альтернативні технології
Проти генної інженерії
Підвищена небезпека алергічних реакцій. Загрозу масового захворювання, викликаного вживанням у їжу трансгенних продуктів ледве вдалося попередити у 1996 році вченими штату Небраска. Завдяки тестам на тваринах виявилось, що ген бразильського горіха, введений в ДНК сої, здатен викликати смертельно небезпечну алергію у багатьох людей, чутливих до цього горіха.
Люди, котрі страждають від харчових алергій (а це приблизно 8% американських дітей), наслідки яких можуть бути найрізноманітнішими – від простого нездужання до раптової смерті – ледве не стали жертвами впливу чужих протеїнів, вбудованих в ДНК звичайних харчових продуктів. Тестування гм-продуктів на алергітиках не входить до обов’язкової програми випробування нових продуктів, а те, що алерген був вчасно помічений, можна назвати щасливою випадковістю, інакше життя тисяч людей, котрі не переносять горіхів, опинилися б під загрозою.
Можлива токсичність і небезпека для здоров’я. У 1989 році одна з найбільших японських хімічних компаній Showa Denko поставила на американський ринок новий гм-варіант відомої харчової добавки L-tryptophan. В результаті 37 чоловік загинули, а більш ніж 5000 стали інвалідами з потенційно смертельним діагнозом – синдром еозіафільної міалгії (EMS, невиліковна і дуже болюча хвороба крові). Крім того, добре відомо, що проявів токсичної дії білка можна чекати більш ніж тридцять років. Білки, з яких складаються гм-продукти, принципово нові, оскільки є гібридами білків рослинного і тваринного походження. Чи достатньо для з’ясування їх безпеки встановленого зараз трьохрічноо терміну випробувань?
Стійкість до впливу антибіотиків. Для того, щоб зрозуміти, чи "вбудувався" потрібний ген в ланцюжок ДНК, спеціалісти-генетики мітять його спеціальним "маркером". Частіш за все в ролі такого маркера виступає ген стійкості до антибіотиків. Якщо потрібна клітина після "опилення" новим геном витримує дію цього антибіотика, значить цілі досягнуто і ген успішно вмонтований. Проблема полягає в тому, що одного разу вмонтувавши ген в ДНК, вивести його вже не можливо. В результаті виникає подвійна небезпека.
По-перше, вживання в їжу стійких до антибіотиків продуктів незворотно нейтралізує дію антибіотиків, які приймаються в якості ліків.
По-друге, поява великої кількості антибіотикостійких рослин може потягнути за собою появу антибіотикостійких бактерій. Дещо подібне спостерігалось кілька років тому в Данії, коли тисячі людей виявились жертвами епідемії сальмонельозу, викликаної новим, стійким до антибіотиків, штамом сальмонели.
Вихід трансгенів з-під контролю. На кожну упаковку з насінням генетично модивікованого Bt-бавовника фірми Monsanto нанесений напис: "У Флоріді не садити на південь від Тампи (60-е шосе). Не для комерційного використання і продажу на Гаваях". Що ж заставило керівництво цього біотехнологічного гіганта так обмежити посівні площі своїх культур? Виявляється, на Гаваях доволі поширений дикий родич бавовника Gossypium tomentosum, а в Південній Флоріді - Gossypium hirsutum.
Обидва вважаються фермерами бур’янами. Можна тільки здогадуватись, яких збитків завдасть опилення гм-бавовником свого дикого родича-бур’яна. В результаті вийде стійкий до пестицидів і гербіцидів, невибагливий до температурного режиму, байдужий до жуків і паразитів плодовитий супербур’ян.
Приблизно те ж саме може трапитись і з багатьма іншими видами культурних рослин, таких, як рапс, картопля, томати або боби. Всі вони мають досить поширених диких родичів, котрі найчастіше виступають бур’янами по відношенню до основної культури.
До речі, навіть культурний рапс часто є бур’яном для інших культур, але через свою вибагливість він вважається бур’яном незначним. Генетично ж змінений рапс розбещеним назвати не можна. Озброєний сучасною наукою, він дасть фору по виживанню будь-якій культурі, в компанію до якої його насіння занесе вітер. І пшеничні поля можуть досить швидко перетворитися на технічні рапсові. Вже були зафіксовані випадки, коли гм-рапс наділив стійкістю до гербіцидів свою родичку-бур’ян – дику гірчицю.
Поява супершкідників. Якщо точніше, то такі вже з’явились. На Bt-кукурудзі вже живе коробочний (бавовниковий) черв’як, якому найбільш цінний природний пестицид Bacillus thuringensis (Bt), як ранковий чай у ліжко. Наївно думати, ніби шкідники на атаки збоку людства не зреагують і перестануть поїдати врожаї, просто загинувши.
Можливо не зразу, але мутанти, здатні їсти гм-рослини, обов’язково з’являться, і ми не знаємо, які там ще властивості вони отримають надодачу. Людство втягенться у своєрідну "гонку озброєнь", а остання, як пам’ятаємо, загрожувала третьою ядерною війною і кінцем світу.
Екологічні ризики
Вже доведено, що гм-рослини, такі, як тютюн або технічний рис, який використовують для виробництва пластику і лікарських речовин, смертельно небезпечний для гризунів, що живуть на полі або поруч з ним. Поки що ці рослини вирощують лише на еспериметальних полях, але що трапиться після повного вимирання їх в районах масових посівів – не береться сказати ніхто.
Дещо подібне сталося з озером Вікторія в 60-х роках минулого століття, коли в нього заселили нільського окуня. Потрапивши в сприятливе середовище і володіючи безсумнівною перевагою в силі, витривалості і плодючості, цей водний житель за лічені роки скоротив чисельність конкуруючих видів в декілька десятків раз, а більш ніж 200 видів знищив повністю. А через кілька десятиліть виявилось, що в прибережній зоні щезли ліси, береги були розмиті, а ерозія ґрунту досягла небачених досі темпів. Фактично, лише один чужий для екосистеми вид, порушивши баланс, суттєво змінив її характеристики, і далеко не в кращий бік.
Всупереч біотехнологічній пропаганді останні дослідження показали, що американські фермери, які вирощують трансгенні рослини, використовують як мінімум стільки ж, а в деяких випадках і більше пестицидів, ніж звичайно. Сільськогосподарські культури з генами стійкості до гербіцидів складали приблизно 70% усіх трансгенних культур, посаджених у 1998 році. Користь від використання цих культур полягає у тому, що фермери можуть використовувати таку кількість певного гербіциду, яку вони захочуть, знищуючи бур’яни і не наносячи шкоди самим культурам.
Вчені підрахували, що через вирощування стійких до гербіцидів рослин, використання токсичних гербіцидів широкого спектра дії, створених, щоб знищувати буквально все живе довкола, зросло в масштабах всієї планети приблизно втричі.
Дослідники, які проводили експерименти в Мічиганському державному університеті кілька років тому, встановили, що створення резидентних до вірусів трансгенних рослин змушує ці віруси трансформуватися у нові, більш небезпечні форми. А вчені Орегону виявили, що генетично змінений мікроорганізм Klebsiella planticola примудрився "з’їсти" практично всі поживні речовини, які знаходились у ґрунті. Агенство з охорони навколишнього середовища США у 1997 році виступило з аналогічними заявами з приводу трансгенної бактерії Rhizobium melitoli, яку раніше дозволив використовувати американський уряд.
Завдяки "супервластивостям" вбудованих генів деякі генетично змінені рослини чи тварини неминуче почнуть придушувати дикі види таким же чином, як це часом трапляється із занесеними екзотичними для даної місцевості видами. Що станеться, коли у відкриті водойми будуть запущені короп, лосось, форель, які важать і їдять удвічі більше, ніж їх дикі родичі?
Живі організми без всілякої еволюції поміщаються в середовище, яке просто не знає, як до них пристосуватися. Ось в чому принципова різниця між селекційною роботою і генетичними експериментами. Маніпуляції з генами не залишають часу на перевірку – зашкодить це довкіллю чи ні? Зворотній же шлях знайти буде набагато важче.
Соціально-економічні ризики
Широке поширення патентованих трансгенних продуктів загрожує знищити сільське господарство у тому вигляді, в якому воно існує ось уже понад 12 тисяч років. Патентовані технології, такі як "Термінатор", зроблять насіння вирощуваних гм-рослин не здатними сходити і примусять сотні мільйонів фермерів відмовитись від практики розподілу насіння і збереження частини на наступний сезон.
Фермери будуть змушені купляти дороге гм-насіння у транснаціональних біотехнологічних монополій. Якщо не перешкоджати цим тенденціям, то видача патентів на сільськогосподарські рослини і тварини призведе до появи всесвітнього "біологічного кріпосного права", коли фермерам доведеться брати в оренду цих рослин і тварин у біотехнологічних конгломератів типу Monsanto.
Дрібні фермери і фермери-представники аборигенних народів будуть позбавлені своїх земель, і вибір споживача стане диктуватися групою транснаціональних корпорацій. Села зникнуть з обличчя планети. Сотні мільйонів фермерів і с/г робітників в усьому світі втратять засоби до існування. Видача патентів на гм-рослини понизить статус живих істот до рівня напівфабрикатів і призведуть до багаточисленних страждань.
Критики біотехнології називають її "принизливою наукою", яка опустила всі форми життя до рівня обривків інформації, генетичного коду, який може бути скомбінованим і перекомбінованим як завгодно за чиєюсь забаганкою. Тобто йдеться вже не лише про соціально-економічні ризики, а й про проблеми етичного характеру.
Альтернатива генній інженерії
Єдина реальна на сьогоднішній день альтернатива генній інженерії це органічне господарство. Тисячі ферм в Європі, США та країнах, що розвиваються переходять на органічний спосіб виготовлення продовольства. Це означає повернення до традиційної гармонії праці, відмову від будь-якого насилля над природою. На органічних фермах корови пасуться на зелених лугах, їх не приковують до годівниць і не фарширують "білками", а земля родить без всілякої хімії і генної інженерії.
Приблизно двадцять тисяч таких гармонійних господарств нараховується в Австрії, у Франції ринок органічного продовольства прокручує $ 700 000 000 і щороку збільшується на 20%. Гармонійна їжа стає все більш популярною. І продають її не лише у магазинах для багатих ексцентриків. Органічні продукти – від полуниць і яловичини до вина і шоколаду – в Європі можна зустріти всюди: у супермаркетах, в компаніях, які розвозять продукти по домівках, ледве не в кожній маленькій лавочці.
Органічна їжа обходиться споживачам дорожче, але люди готові платити за те, щоб овочі і фрукти, які попадуть на їх стіл, не поливали ядами і не удобрювали "хімією", а тварини, чиє м’ясо вони їдять, паслися на лугах, а не проводили все життя у стресовому стані – під дахом, по коліна у гної жуючи корм, виготовлений з трупів інших тварин.
Гармонічні продукти не лише чистіші і корисніші, вони ще й смачніші, а їх виробництво ніяк не шкодить довкіллю. Те, що корови на фермах не страждають, дуже імпонує людям, які виступають проти жорстокого поводження з тваринами. Совість дає їм моральне право насолоджувтись печенею, не терзаючись думками про жахливу долю нещасного теляти чи овечки.
Органічне господарство окуповується нескоро – прибуток органічна ферма починає приносити лише років через десять. Однак по ефективності "чисте" сільське господарство зовсім не поступається "індустріальному" з його хімією та генною інженерією. На органічній фермі замість хімічних добрив і пестицидів людині служить сама природа: птахи і корисні комахи (наприклад, сонечка) поїдають шкідників, а ґрунт удобрюється запашними культурами, які йдуть і на фураж. Вже сьогодні урожаї органічних полів, садів та городів не менше, ніж там, де використовують досягнення сучасної хімії.
Хелен Браунінг – фермер з Південної Аглії. Вона постачає на ринок "органічні" м’ясо і молоко, а також крупи. "Багато хто вважає, що органічні форми господарювання відкидають сільське господарство років на сто назад і знижують його врожайність, - говорить Хелен, - але саме гармонійні методи можуть підняти рівень виробництва продовольства.
Зростання розмірів врожаїв за останні півстоліття як мінімум наполовину забезпечили не хімікати, а селекція і використання прогресивного менеджменту". Прогресивний менеджмент – сильна сторона Хелен. На її фермі комп’ютер аналізує фотознімки полів, зроблені з супутника, - так можна точніше оцінити стан ґрунтів і розрахувати, які культури будуть рости краще тут чи там.
Років двадцять тому назад гармонійні ферми у свідомості західної людини асоціювались з образом хіппі та тупоголовим відкидання прогресу. Сьогодні ж їх тріумфальний марш по Європі навіть зумовив виникнення спеціального терміну: "нова зелена революція", котрий має на увазі радикальну зміну екологічної свідомості землян: від гармонійних продуктів ми маєм перейти до гармонійного життя...
Органічне господарство не є прерогативою лише західноєвропейських держав. На щастя, маємо і вітчизняні приклади. Ось уривок зі статті "Польові революції XXI століття" Тетяни Топчій, опублікованій у газеті Дзеркало тижня, № 348:
"Два роки тому на поле цукрових буряків господарства "Обрій", що в Шишацькому районі Полтавської області, вийшли близько тридцяти вчених мужів з усієї України. Спочатку зі скепсисом на обличчі, вони з дедалі більшим зацікавленням оглядали великі коренеплоди й саме поле, а потім ніяк не могли зрозуміти, чому на землі, де близько 20 років не було ні краплини отрутохімікатів, кілька років — мінеральних добрив, а ґрунт орали на глибину 5 сантиметрів (замість звичних 30), ростуть "такі" буряки.
Це було виїзне, по суті, "польове" засідання президії Української аграрної академії наук, на якому слід було дати оцінку експерименту, що триває в Полтавській області вже 24 роки. Йдеться про органічне або, як його ще називають, біологічне землеробство. Базується воно на дивовижно простій ідеї, яку чомусь важко сприймають у наш наукоємний час: мінімальна обробка ґрунту, повна відмова від усіх отрутохімікатів і мінеральних добрив.
Ось що розповів про це ініціатор експерименту, професор кафедри ґрунтознавства й охорони ґрунтів, доктор сільськогосподарських наук, академік Української екологічної академії наук Микола Шикула: "За роки експерименту нам вдалося одержати врожаї рослин удвічі вищі, ніж при традиційному хімізованому землеробстві.
При цьому стан ґрунту не погіршується, а радше — навпаки. За 20 років приріст гумусу становив 0,5 — 0,8%. При такому типі землеробства значно збільшується біологічна активність у ґрунті, живі організми починають самі ефективно працювати. А як добрива застосовується лише органічна сировина — солома, залишки соняшника й кукурудзи.
Тобто те, що "лежить під ногами". За час експерименту в господарство "Обрій" приїжджало близько 50 іноземних делегацій, англійці просто "кола накручують" навколо цього господарства в надії на закупівлю продукції. Тим паче що недавно європейські експерти провели тестування, яке показало відповідність продукції визнаним у Європі стандартам для вирощування й виробництва органічних продуктів".
В Україні склалася більше ніж сприятлива ситуація для запровадження екологічних видів діяльності у сфері сільського господарства. Як то кажуть — не було б щастя, та нещастя допомогло. "Відсутність коштів у сільгосппідприємствах привела до зменшення обсягів використання пестицидів і мінеральних добрив.
Стандарти системи екологічного агровиробництва встановлено, але їх потрібно запозичити й адаптувати до системи маркірування української продукції", вважає Ольга Коваленко, керівник напряму секретаріату Комісії з питань аграрної політики при Президенті України.
Про перспективи органічного сільського господарства розповів і директор Інституту агроекології і біотехнології УААН, доктор біологічних наук Володимир Патика: "Це винятково перспективний і дружелюбний за ставленням до природи шлях розвитку сільського господарства. Щоправда, у нас часто неправильно сприймають саму ідею органічного землеробства, вважаючи, що вона полягає в тому, що потрібно лише кинути в землю зерно, й на цьому вся робота закінчується.
Насправді необхідні серйозні розрахунки й догляд за полем з допомогою органічних добрив. А в нас органіку спалюють на полях у вигляді цілих солом’яних скирт — це просто неприпустимо. Очевидна і ще одна проблема, що гальмує розвиток не тільки органічного землеробства. Річ у тому, що багато селекційних сортів культурних рослин, виведених і в нас, і за кордоном і які превалюють на ринку, створено, грубо кажучи, під високі рівні використання неорганічних добрив.
Візьмімо, приміром, горох. Від природи ця рослина, втім, як і всі бобові, наділена здатністю самостійно акумулювати весь необхідний для росту азот. Природою було закладено, що врожай зернових, висаджених після гороху, збільшується на 30—40%, оскільки ґрунт має збалансований склад. А більшість сучасних виведених сортів, на жаль, не спроможні забезпечити азотом навіть самих себе.
Наш інститут підготував спеціальну програму для розвитку органічного землеробства під назвою "Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих агросистем". Кожен фермер може прийти до нас в інститут і, задавши комп’ютеру параметри й характеристики поля, одержати модель того, як йому краще використовувати наявний сільськогосподарський потенціал."
Отже, початок маємо хороший, маємо і дороговкази. Лишається лише розумно розпорядитися надбаннями, врахувати світовий досвід і потроху виводити з кризи українське рослинництво.
Корисні поради
Якщо ви не бажаєте вживати продукти, виготовлені з використанням гм-рослин чи тварин, то варто притримуватись наступних порад:
Читайте етикетки і уникайте компонентів на соєвій основі, таких, як соєве борошно, сир тофу, соєве масло, лецитин (E322) і гідролізований рослинний білок, компоненти на кукурудзяній (маїсовій) основі, такі, як модифікований крохмаль, кукурудзяне борошно і масло. У вас не має способу дізнатись, чи містять вони похідні генетично змінених сої або кукурудзи.
Скоротіть вживання продуктів, які пройшли обробку, оскільки велика ймовірність того, що тут не обійшлось без втручання генетичної інженерії. Багато різноманітних сортів молочних продуктів, круп, варення, фруктових соків, підсолоджувачів, продуктів для похудання, вина, пива виготовляються за допомогою гм-ферментів.
Уникайте "низькобюджетних" продуктів, оскільки гм-компоненти першочергово містяться у більш дешевих сортах.
При купівлі хлібобулочних виробів уникайте "добавок для покращення борошна" і "речовин для обробки тіста", які можуть представляти собою суміш генетично змінених добавок.
Не користуйтесь маргарином. Надавайте перевагу звичайному органічному маслу. На жаль, в Україні молочні продукти і м’ясо тварин, яких годували гм-кукурудзою, інформації про це на етикетках не містять.
Щодо харчових добавок, вітамінів і ліків вім залишається лише вимагати запевнень виробника (бажано письмових) у тому, що вони не були виготовлені за допомогою біотехнології.
Багато різних сортів сухофруктів, ізюм, кишмиш, фініки і навіть сухофрукти в деяких готових сніданках можуть бути покриті маслом, отриманим з гм-сої.
Уникайте усіх імпортних продуктів харчування з Америки і Канади: фрукти, овочі, морозиво, молоко, сухе молоко, вершкове масло, соєвий соус, шоколад, поп-корн, жувальні гумки, вітаміни.
Відпочинок в Америці чи Канаді майже напевне призведе до постійного вживання гм-їжі. До цього мають відношення більшість готелів, ресторанів, тематичних парків (також дісней-ленди). Надавайте перевагу альтернативним місцям відпочинку; самі забезпечуйте себе їжею і уникайте запакованих й оброблених продуктів де тільки можна.
Висновки
Біотехнологія безперечно є однією з найважливіших і найпрогресивніших наук XXI століття. Вона багато дає вже сьогодні, а ще більше обіцяє на завтра. Реальними стали рішення проблем, над якими безрезультатно працювали роками світові наукові центри. З’явилась можливість нагодувати 800 млн. голодуючих якісною свіжою їжею, розпочати очищення довкілля у глобальних масштабах, зменшити обсяги споживання енергії на промисловому виробництві, дати надію бездітним сім’ям. У перспективі винайдення ліків від раку та СНІДУ і колонізація найближчих небесних тіл – Місяця і Марса.
Однак зі збільшенням масштабів втручання людини у природу виростають і потенційні ризики. Якщо у XX столітті планеті загрожувала ядерна війна, то тепер цілком реальною небезпекою стала можливість виходу гм-організмів з-під контролю людини. Саме людини, бо природа влади над ними не має, вони чужі для неї.
Мало того, що людство за якісь кілька десятиліть закидало довкілля синтетичними сполуками, для яких там ніколи не було організмів, здатних їх переробити, так тепер на волю випускають живих істот, генетичних мутантів, деякі з яких до того ж мають можливість давати плідне потомство. Розвиток біотехнологій може призвести до глобальної економічної кризи. Чиста їжа перетвориться на привілей багатих, а основні продовольчі ресурси зосередяться в руках кількох транснаціональних корпорацій.
Нафта перестане бути регулятором цін на ринку, що призведе до кардинальних змін на економічній карті світу та докорінно змінить систему світового поділу праці. Найгіршим варіантом розвитку подій буде третя світова війна (це звісно якщо людство до неї доживе, не будучи знищеним якимось злісним гм-вірусом).
Отже, варіанти розвитку подій найрізноманітніші: від раю на Землі до перетворення планети на пустельний смітник у космічному просторі. Істина ж знаходиться десь посередині. Регулюючи відповідно законодавчу базу, удосконалюючи технології, після детального моделювання результатів, можна обережно запроваджувати новинки на ринок.
Наука ніколи не була ні добром, ні злом. Сама по собі вона нейтральна, і лише у руках людини перетворюється на могутній інструмент. Інструмент чого? Майбутнє людства поки що в наших руках, і нам вирішувати, як ним розпорядитись.
09.12.2011