• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Зубр, бізон європейський:

• Bіson bonasus Lіnnaeus, 1758
• Ссавці
• Ряд Парнокопиті - Artіodactyla
• Родина Порожнисторогі – Bovіdae

Таксономічна характеристика. Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Переважну більшість поголів'я виду становлять тварини т. з. кавказько-біловезької форми.

Статус. VІ категорія.

Поширення. На тер. України зубрів розселяють з 1965 р. У природних умовах утримуються 10 популяцій та груп (Волинська, Київська, Чернігівська, Сумська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та Вінницька області). У давнину був поширений у лісах Європи.

В Україні зубри зникли в 16 - 17 століттях. У 1902 р. їх завезли в Асканію-Нову, 1913 р. - у царські мисливські угіддя в Криму (нині Кримський природний заповідник). Під час громадянської війни обидві групи тварин загинули. Така ж доля спіткала під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 45 рр. зубрів, завезених у Крим 1937 року.

На поч. 20 ст. популяції виду існували у природному стані лише в Біловезькій Пущі та на Кавказі, проте під час тривалих воєнних конфліктів вони були майже повністю винищені. На основі тварин, що збереглися лише у зоологічних парках і приватних угіддях, здійснювалося відновлення виду.

В результаті складної роботи по загінному та напіввільному розведенню стало можливим вільне утримання цих тварин.

Місця перебування. Рівнинні та гірські ліси (переважно листяні і мішані, з вирубками, луками та болотами). Виходить на сінокоси та ін. сільськогосподарські угіддя.

Чисельність. У вільних популяціях на тер. України на 1. 1. 1988 р. налічувалося бл. 440 зубрів (не враховуючи тварин, яких утримують у вольєрах), з них: у Цуманському мисливському господарстві (Волинська обл.) - бл. 150, Конотопському (Сумська обл.) і Данівському (Чернігівська обл.) відповідно 16 і 50, Майдан і Лопатинське (Львівська обл.) - 50 і 9, Буковинському та Зубровиця (Чернівецька обл.) - 70 і 40, на тер. Надвірнянського лісокомбінату (Івано-Франківська обл.) - бл. 20, в Уладівському лісництві Хмільникського лісгоспзагу (Вінницька обл.) - 40. Кількість зубрів поступово збільшується. Чисельність їх зросла за рахунок розмноження за час розселення (з 1965 р.) більш як на 350 голів.

Причини зміни чисельності. Винищення виду внаслідок надмірного промислу в умовах господарської діяльності людини, що призвела до істотної перебудови ландшафтів, скорочення площ, деградації та зникнення лісів - основних стацій звіра. Головними причинами смертності в наш час є хвороби та зіткнення з транспортними засобами.

Особливості біології. Тримається звичайно невеликими сім'ями або стадами (до 50 особин). Старі самці живуть поодинці, пристають до гурту лише під час гону. Живиться травою, листям, пагонами і гілками дерев та чагарників, корою, а також добре їсть сіно. Статевої зрілості самець досягає у 2 - 3-річному віці, а самка у 2-річному. Гін у серпні - вересні. Самка раз на рік після 9-місячної вагітності народжує одне, рідко двоє малят. Лактація триває 8 - 10 місяців.

Розмноження у неволі. Розмножується добре. Практично все сучасне поголів'я зубрів походить від тварин, яких розводили в неволі з 1929 р., коли в Польщі було створено перший зубровий розплідник під егідою Міжнародного товариства збереження зубра. У 1946 р. створено зубровий розплідник у білоруській частині Біловезької Пущі.

Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980), Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку (1991). Полювання на зубра заборонено з 1923 р., відстріл тварин провадиться лише з метою селекції за спеціальним дозволом. Слід створювати нові осередки реакліматизації зубрів у лісовій, лісостеповій та степовій зонах, невеликі (25 - 50 голів) популяції в мисливських господарствах.

26.11.2011