Гіркокаштан, гірчак багатоквітковий та зміїний: опис рослин. Реферат
У рефераті подано відомості про такі рослини як гіркокаштан, гірчак багатоквітковий та зміїний. Розглянуто способи їх застосування
Гіркокаштан звичайний (гистиня, жолузник, каштан кінський). Aesculus hyppocastanіcum
Високе листопадне дерево родини гіркокаштанових. Листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні. Квітки неправильні, білі, з червоними плямочками. Цвіте у травні. Плід - коробочка, вкрита великими шипами.
Розводять у парках і садах як декоративне дерево.
Для виготовлення лікарських форм використовують кору молодих гілок, листя, квітки, плоди. Кору збирають навесні. Квітки - у травні. Листки - під час цвітіння. Плоди - повністю достиглі.
Насіння містить кумаринові глікозиди (ескулін, фраксин), дубильні речовини, сапоніни, жирну олію. У корі - глікозиди (ескулін, фраксин, есцин), дубильні речовини, цукор, філохінон, вітаміни. У квітках - флавоноїди, дубильні речовини.
Галенові препарати каштану кінського позитивно впливають на венозну систему (підвищують тонус вен і зменшують в'язкість крові), володіють антиатеросклеротичними та протизапальними властивостями.
Застосовують при варикозному розширенні вен, тромбофлебітах, атеросклерозі. Настій квіток п'ють при лейкозах.
Внутрішньо - настій квіток (1:10) вживати по 2 ст ложки тричі на день. Свіжий сік квіток - по 30 крапель тричі на день. З галенових препаратів використовується також рідкий екстракт плодів гіркокаштану по 25 крапель тричі на день.
Зовнішньо - настій кори (50 г сировини на 1 л окропу, кип'ятити 15 хв, настоювати 10 год) служить для сидячих прохо-лодних ванн при геморої. Настоянку з оболонок плодів (25 г на 500 мл 70% розчину спирту, настоювати 15 днів), втирати у суглоби при ревматоїдному артриті.
Гірчак багатоквітковий. Polygonum multіfolіum
Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло прямостояче, від основи - розгалужене. Листки видовженоланце-топодібні, чергові. Квітки двостатеві, дрібні, зібрані на верхівці стебла у довгу пониклу колосоподібну китицю. Цвіте у липні - жовтні. Плід - горішок.
Росте гірчак багатоквітковий по берегах річок, у вологих лісах, канавах, на луках.
Існує стародавня в'єтнамська легенда про одинокого філософа - монаха, який жив окремо від людей на лоні природи. Зовнішньо непривабливий і тілесно слабкий, тому сторонився людей і товариства, особливо жіночого. Відказувався від всього мирського, ця людина знайшла себе у багатому духовному житті, прославляючи Бога.
Одного разу сталося чудо. У легенді говориться, що у сні монаху були послані загадкові відомості про рослину, траву якої, як він пам'ятав, відьми у селах часто використовували для приготування приворожуючого зілля.
Отримані знання монахом у сні, торкалися не трави, а коріння і кореневища рослини, які виявилися Горцем багатоквітковим. Із коріння гірчака, який має причудливу форму, філософ робив собі настої і пив їх по декілька разів на день на протязі декількох місяців. Як говориться в легенді скоро сивий монах так помітно помолодів, що зовнішнім виглядом (і не тільки!) став походити на молодого чоловіка.
Легенда також говорить, що "волосся філософа стало чорним, як вороняче крило", шкіра пружиниста, м'язи - підтягнуті. Незабаром він женився, і у них народилися діти. Один із синів, бувшого колись мандрівником, і розповів світу цю історію, а заодно і знання про чудо - траву, яку сьогодні називають у В'єтнамі "Ха ТХУ-о" (що у перекладі із в'єтнамського означає "Голова старця кольору воронячого крила").
Для лікарських потреб збирають траву гірчака багатоквіткового на початку цвітіння.
Трава гірчака багатоквіткового містить вітаміни, органічні кислоти, флавоноїди (гіперозид, ізорамнетин, кверцетин, кемпферол), глікозиди (полігопіперин), дубильні і смолисті речовини, мінеральні речовини (Fe, Mn, Mg, Tі, Ag, Se, Cu) та інші сполуки.
Галенові препарати гірчака багатоквіткового проявляють антисептичний, знеболюючий, заспокійливий вплив.
Застосовують при кровотечах, вузлуватій формі зобу, гнійних ранах, екземі, виразках гомілки, злоякісних пухлинах, нервових розладах, передчасному посидінні волосся, тривало незаживаючих ранах.
Внутрішньо - настій трави гірчака багатоквіткового (1:10) п'ють по 2 ст ложки тричі на день. Настоянку трави (1:4 на 40% розчині спирту) приймати по 40 крапель тричі на день при захворюваннях щитовидної залози (зоб). Порошок подрібненої трави вживати по 1 г тричі на день.
Зовнішньо - свіжий сік трави гірчака багатоквіткового служить для змащування виразок гомілки. Свіжу подрібнену траву прикладають до потилиці при головному болю.
Не рекомендується користуватися препаратами гірчака при гломерулонефриті.
Гірчак зміїний (змійовик, ракові шийки). Polygonum bіstorta
Багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Має дерев'янисте, змійоподібно-вигнуте кореневище. Стебло прямо-стояче, просте до 100 см заввишки. Прикореневі стеблові листки з довгими крилатими черешками, видовженоланцетні, верхні - сидячі, дрібні, вузькі. Квітки двостатеві, дрібні, блідорожеві, зібрані на верхівці стебла в циліндричне колосоподібне суцвіття. Цвіте з кінця травня до середини липня. Плід - тригранний горішок.
Росте на болотах, луках, лісових вологих галявинах по всій території України.
Для виготовлення галенових препаратів гірчака зміїного використовують кореневища, які заготовляють одразу після цвітіння рослини.
Кореневище гірчака зміїного містить дубильні речовини, елагову і галовуь кислоти, катехіни, крохмаль, флавоноїди, барвники, мінеральні та інші речовини.
Галенові препарати гірчаку зміїного виявляють антибактеріальну, в'яжучу, заспокійливу, протизапальну дію. Відомо, що дубильні речовини гірчаку мають протипухлинні властивості.
Галенові препарати гірчаку використовують при розладах шлунково-кишкового тракту, при запаленнях сечового міхура. В народній медицині препарати гірчака використовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, проносах, каменях у жовчному та сечовому міхурах, дизентерії.
Зовнішньо використовують при запальних процесах слизової оболонки ротової порожнини, стоматиті, гінгівіті, парадонтозі, екземі, застарілих ранах, для спринцювань при білях у жінок.
Внутрішньо - відвар кореневища гірчака зміїного (1:10 залити окропом, варити 10 хв). Пити по 1 ст ложці тричі на день при проносах, захворюваннях кишечника.
Зовнішньо - відвар кореневища гірчака зміїного (1:10) для примочок, промивання ран та виразок, полоскань і спринцювань; мазь (свіжий сік кореневища, змішаний зі смальцем 1:2) для лікування екземи.
06.09.2011