• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Мак дикий (видун, дідкач, зіркач, мак польовий, мачок, мак-самосійка). Papaver rhoeas

Однорічна відстовбурчено волосиста трав'яниста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі, двостатеві, правильні, чотирипелюсткові, одиничні на вершку стебла; пелюстки яскраво-червоні з чорною плямою біля основи. Цвіте у червні - серпні. Плід - широкоеліпсоїдна коробочка.

Росте як бур'ян на полях, межах, уздовж доріг, на кам'янистих схилах, засмічених місцях.

Для виготовлення галенових препаратів використовують пелюстки квіток і макові головки. Пелюстки збирають з повністю розкритих квіток. Макові головки зрізують у період неповного достигання, коли вони набувають солом'яно-жовтого кольору (у липні).

Квітки маку дикого містять алкалоїди (коптизин, реагенін, реадин, глауцин), вітаміни, пектини, слизі, дубильні і мінеральні речовини, антоціани. В головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубін, реадин, сангвінарин), токоферол, жирні кислоти.

Галенові препарати маку дикого мають заспокійливу, снотворну, болетамувальну, відхаркувальну, кровоспинну, обволікувальну, протизапальну, протикашльову дію, а також відзначаються протипухлинною активністю.

Застосовують при кашлі, болях, гастритах, колітах, ентеритах, холециститах, бронхітах, безсонні, збудженні, болях у черевній порожнині, проносах. При онкологічних захворюваннях органів черевної порожнини, саркомі, кондиломі та при зовнішніх формах раку використовують плоди маку.

Внутрішньо - настій пелюсток маку (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Відвар головок маку (1 ч ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл 4 рази на день.

Зовнішньо - висушені і розтерті у порошок пелюсти маку служать для присипання ран, виразок. Настій пелюсток (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) протирають обличчя при зморшках.

Симптоми отруєння: блювання, запори, пригнічення функції центральної нервової системи.

Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, під шкіру вводять розчин атропіну сульфату 0,1% - 1 мл. Внутрішньовенно - розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олійний 20%-2 мл під шкіру. При пригніченні дають розчин кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл.

Маклюра оранжева. Maclura pomіfera

Дводомне дерево родини шовковицевих. Гілки - з тонкими гострими колючками в листових пазухах. Листки чергові, прості, цілокраї, яйцеподібні, до 15 см завдовжки. Квітки дрібні, зелені;: тичинкові - в жовтуватих сережках, маточкові - кулясті. Цвіте у червні. Плоди дрібні, ясно-бурі, занурені в м'якуш великого м'ясистого кулястого (схожого на апельсин) зморшкуватого жовто-зеленого супліддя.

Походить з Північної Америки. На Україні вирощують як декоративну і плодову рослину.

Використовують свіжі зрілі супліддя.

Плоди маклюри містять вітаміни, макро- та мікроелементи, антоціани, флавоноїди, цукри, ферменти.

В народній медицині використовують плоди і свіжий сік маклюри оранжевої як засіб, що прискорює загоювання ран, при захворюваннях печінки, нирок, селезінки, серця, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі.

Внутрішньо - свіжі плоди, сік плодів по 50 мл тричі на день після їди.

Зовнішньо - настоянку (1:1 на горілці) для змазування тривалонезаживаючих та гнійних ран.

Малина звичайна (дуплавка, косматка, космачок, малинник). Rubus іdaeus

Напівкущова рослина родини розових. Має річні вегетуючі пагони і здерев'янілі дворічні стебла, які утворюють вкорочені квітконосні гілочки. Листки чергові, трійчасті, зверху майже голі, темно-зелені, зісподу - білоповстисті. Квітки двостатеві, в щиткоподібно-волотистому суцвітті і в пазушних малоквіткових китицях. Цвіте у травні - червні. Плід - складна, червона або жовта соковита кістянка. Плоди лостигають у липні.

Росте в лісах, підлісках, на заплавних луках, по чагарниках, вирубках.

Для виготовлення галенових препаратів використовують стиглі плоди, квітки і листя. Квітки і листя збирають у травні - червні.

Свіжі плоди малини містять цукри (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органічні кислоти, вітаміни, мінеральні речовини, флавоноїди (астрагалін, гіперозид, кемпферол), ефірну олію, макро- та мікроелементи. У квітках і листі малини є флавони, дубильні речовини, вітаміни, цукри, мінеральні речовини.

Галенові препарати малини мають антианемічні, антиангінальні, протизапальні, потогінні, протипростудні, гіпоглікемічні, гіпотензивні, антиатеросклеротичні, жарознижувальні властивості, покращують роботу шлунково-кишкового тракту.

Застосовують галенові препарати при анемії, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, грипі, бронхітах, холециститах, кровотечах, набряках, цукровому діабеті, стоматитах, гінгівітах, ангіні, шкірних захворюваннях.

Внутрішньо - настій сушених плодів (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) пити по 100 мл двічі на день. Настій листя або квітів (20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв), приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.

Зовнішньо - настій квіток або листя малини (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати до повного охолодження) служить для зрошування, полоскання, примочок на пошкоджені ділянки шкіри.

05.09.2011