• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Рицина звичайна. Rіcіnus communіs

Однорічна рослина (в культурі) родини молочайних. Стебло прямостояче, порожнисте. Листки великі, чергові, пальчасторозсічені. Квітки одностатеві, однодомні, зібрані в китицеподібні суцвіття. Цвіте у серпні. Плід - тригранна коробочка.

Культивується як олійна і декоративна рослина. У фармацевтичній промисловості із насіння рицини отримують рицинову олію.

Отруйним є насіння рицини звичайної. Діючі речовини - токсальбумін, рицин, рицинін. Важке отруєння розвивається уже при споживанні 3 - 4 насінин, а 6 - 20 насінин рицини призводить до смерті.

Насіння рицини звичайної має ентеротоксичну, гемотоксичну (викликає гемоліз і аглютинацію еритроцитів), гепатотоксичну дію, пригнічує активність центральної нервової та серцево-судинної системи.

Симптоми отруєння: через 1 - 3 дні після вживання насіння рицини звичайної з'являються нудота, блювання, болі в животі, головний біль, сонливість, втрата орієнтації і свідомості, ціаноз, порушення роботи серця, судоми, анурія, гематурія, у сечі - білок і циліндри, підвищується температура тіла. Смерть настає при явищах колапсу.

Лікування: викликати штучно блювання; промивання шлунка, активоване вугілля в 2% розчині натрію гідрокарбонату, сольові послаблюючі засоби, обволікувальні засоби (крохмальна слизь), переливання крові.

Ввести розчин кофеїну натрію бензоат 20% - 2 мл, мезатон 1% - 1 мл, при судомах - сибазон, при болях - промедол 1% - 1 мл, атропіну сульфат або метацин, 0,1% - 1 мл, при порушенні роботи серця - серцеві глікозиди (строфантин або корглікон), вдихання кисню.

Ріжки маткові (бабка, баб'ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житні ріжки, маткові ріжки, омилок, ріжок-у-житі, спір, спориння, шалениця). Clavіceps purpurea

Паразитний гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав'язь понад 100 культурних і дикорослих злаків. Паразитують здебільшого на житі.

Маткові ріжки містять алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гістамін, тирамін, бетаїн та інші речовини.

Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дію, зумовлену збуджувальним, а потім пригнічувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводиться зниженням артеріального тиску.

Симптоми отруєння: залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма). Гангренозна форма (ерготизм) розвивається внаслідок того, що у великих дозах алкалоїди ріжок (особливо ерготоксин) викликають пошкодження ендотелію судинної стінки. З цією особливістю дії зв'язаний і розвиток тромбангіїта (гангрена окремих ділянок тіла).

Найважчою формою отруєння є конвульсивна, яка характеризується психічними розладами. Як правило, психоз розвивається на 2 - 3-й тиждень, але при важкій інтоксикації може спостерігатись раніше (3-й день) після їх попадання в організм.

З'являються нудота, блювання, пронос, кишечні коліки, болі в животі, безсоння, головний біль, сильна втома і оглушеність, збудження центральної нервової системи, психоз, галюцинації, судоми, втрата свідомості, у вагітних жінок можливі викидні.

Лікування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугілля, сольові послаблюючі засоби (магнію або натрію сульфат - 25 г на 500 мл води). Вводять під шкіру розчини апоморфіну гідрохлорид 1% - 1 мл, кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл, камфори олійний 20%-2 мл, сибазону 0,5% - 2 мл, димедролу 1%-1 мл.

При спазмах судин вдихати амілнітрит, нітрогліцерин - під язик, папаверину гідрохлорид 2% - 2 мл під шкіру, внутрішньовенно розчин глюкози.

При психозах вводять внутрішньом'язово розчин аміназину 2,5% - 2 мл. Внутрішньом'язово при судомах вводять розчин барбамілу 10% - 5 мл або хлоралгідрат у клізмі (0,5 г). При серцевій недостатності внутрішньовенно вводять розчин строфантину 0,05% - 1 мл разом з розчином глюкози, або розчин корглікону 0,06% - 1 мл.

Родіола рожева (золотий корінь, карпатський женьшень, олівник). Rhodіola rosea

Багаторічна трав'яниста сизо-зелена рослина родини товстолистих. Має веретеноподібний м'ясистий корінь, який переходить у дерев'янисте сторчове багатоголове кореневище. Стебло прямостояче, просте, до - 40 см заввишки. Листочки чергові: у верхній частині стебла - зближені, сидячі, м'ясисті, голі, вузьколанцетні.

Квітки правильні, одностатеві, дводомні з чотиричленними квітковими колами у верхівковому густому суцвітті. Пелюстки видовжені або лінійні, жовті або зеленуваті, в чоловічих квітках 3 - 4 мм завдовжки, в жіночих - недорозвинені. Цвіте у червні - серпні. Плід - довгаста листянка.

Росте в Карпатах по берегах гірських річок, на скелях.

Для виготовлення лікарських форм викопують кореневище з коренями родіоли рожевої у період кінця цвітіння рослини.

Коріння родіоли містить глікозиди, флавоноїди, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, мікроелементи (марганець, кадмій, цинк, титан, селен, хром), вітаміни.

Галенові препарати родіоли рожевої застосовують при перевтомі, недокрів'ї, захворюваннях шлунка (гастрити), імпотенції, неврозах, вегетосудинній дистонії, гіпотонії.

Препарати родіоли рожевої проявляють адаптогенні, загальностимулюючі властивості (підвищують опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища), покращують роботу центральної нервової системи:

• Внутрішньо - екстракт родіоли рідкий по 25 крапель тричі на день за 20 хв до їди. Настій кореня родіоли (1:20) приймати по 2 ст ложки на день.
• Зовнішньо - настій коріня родіоли рожевої (1:10) вакористовують для промивання та обробки ран.

04.09.2011