• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Суниці лісові

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Кореневище коротке з тонкими мичкуватими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки. Листки трійчасті, прикореневі - на довгих черешках; прості - листочки сидячі, овально-ромбічні, зверху темно-зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю - з зубцями.

Квітки правильні, двостатеві, на довгих тонких квітконіжках, у щиткоподібному суцвітті; мають по 5 білих пелюсток. Цвіте у травні - червні. Плід - поникла яскраво-червона ягода.

Суниця лісова росте у лісах, на лісових галявинах, серед чагарників.

Використовують свіжі, сушені плоди і сушене листя. Листя заготовляють у період цвітіння суниці.

Листя суниці містить алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, вітаміни. Свіжі плоди містять вітаміни (А, С, В, Р), флавоноїди (галактозид, ціанідин), органічні кислоти (яблучну, cаліцилову), дубильні речовини, пектини, цукри, ароматичні сполуки, солі заліза, кобальту, марганцю, селену, кальцію і фосфору.

Свіжі плоди суниці збирають уранці коли зійде роса, або в кінці дня до появи роси. Популярність плодів суниці як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії.

Плоди суниці посилюють апетит, покращують травлення, мають сечогінну, жовчогінну, антимікробну, протизапальну, цукровознижувальну, антитиреоїдну дію.

Застосовують при атеросклерозі, діабеті, гіпохромній анемії, лейкозі, запорах, нервових розладах, для нормалізації обміну речовин, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, зобі, коліті, жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах, захворюваннях печінки, селезінки, при подагрі, гіпертонічній хворобі, набряках.

Місцево використовують настій листя та ягід суниць для полоскання ротової порожнини, лікування ран і порізів, виведення веснянок, плям на обличчі, при дерматитах вуграх, екземі та лишаю.

Внутрішньо - настій сушених ягід (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настій листя суниці (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день.

Зовнішньо - 200 г свіжих ягід настоювати на 300 мл горілки 30 днів. Протирати цим настоєм шкіру обличчя (перед застосуванням розвести кип'яченою водою 1:1). Настій листя (1:10) служить також для лікування шкіри при дерматитах.

Суріпиця звичайна. (горушка, ріпиця). Barbarea vulgarіs

Дворічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло голе, вгорі розгалужене, до 60 см заввишки. Листки чергові, ліроподібно-перисті, прикореневі і нижні стеблові - на черешках, верхні стеблові - сидячі. Квітки двостатеві, правильні, жовті, чотирипелюсткові, зібрані в китицю. Цвіте у квітні - травні. Плід - стручок.

Росте на пасовищах, у посівах як бур'ян.

Для лікарських потреб збирають траву під час цвітіння.

Листки містять аскорбінову кислоту, жирну олію, токоферол, андрогеноподібні речовини.

Суріпиця звичайна відома з давніх часів як проявляє сечогінна, ранозагоювальна і збуджуювальна рослина.

У народній медицині її використовують для лікування інсульту, цинги, епілепсії, набряків, імпотенції (стимулює потенцію і продукцію сперми - для цього необхідно приготувати салат із молодих листків суріпки, додати листя кульбаби, сельдерею, верхівки буряка, пір'я цибулі).

Внутрішньо - настій трави (1 ст ложка свіжої або сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 2 год) пити по 50 мл 4 рази на день протягом трьох тижнів.

03.09.2011