• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Ялина європейська (смерека, ялиця). Pіcea abіes

Високе, до 40 м вічнозелене дерево родини соснових. Листки (хвоїнки) шорсткі, колючі, чотиригранні. Чоловічі шишечки червонуваті, розміщені на кінцях молодих гілочок; нестиглі шишки зелені або фіолетові, стиглі - бурі, видовжені, повислі.

Росте в лісах Карпат.

Використовують бруньки, нестиглі зелені шишки, молоді пагінці, хвою, живицю (смолу) і продукти її переробки. Бруньки заготовляють до початку розпускання. Молоді пагони - коли їх довжина становить 3 - 4 см.

Бруньки, хвоя і нестиглі зелені шишки ялини звичайної містять ефірну олію, смоли, дубильні речовини, вітаміни (А, В, С, Е, К), мінеральні речовини (солі заліза, марганцю, міді, алюмінію, хрому), феноли.

Застосовують відвар бруньок як відхаркуючий засіб при бронхітах, пневмонії, ангіні. Мазь із живицею служить для лікування гнійних ран і фурункулів. Сироп із пагінців - при міокардитах, інфаркті міокарда; в комплексі з листям шовковиці та грецького горіха - при безплідді у чоловіків. Відвар бруньок, який має відхаркувальні, дезинфікуючі, сечогінні, жовчогінні, потогінні, знеболювальні властивості дають усередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів.

Внутрішньо - відвар бруньок ялини (1:20) приймати по 2 ст ложки тричі на день після їди. При безплідді у чоловіків використовують молоді пагінці ялини, листя шовковиці, грецького горіха і ісландський мох по 100 г кожного. Все треба добре перемішати. На 2 ст ложки вказаної суміші додати 1 ч ложку насіння льону і варити 10 хв в 500 мл води. Приймати по 50 мл через 2 год після їди.

Галенові препарати ялини застосовують при захворюваннях серця і дихальних шляхів (бронхіт), гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, стенокардії, хворобах печінки і селезінки використовують сироп із свіжих пагінців (1 частину пагінців засипають 5 частинами цукру, у темне але тепле місце на 20 днів, сироп зливають). Приймати по 1 ст ложці 4 рази на день до їди на протязі 30 днів. Після 20-денної перерви, курс лікування можна повторити. Таких курсів проводять чотири на рік.

Зовнішньо - настій бруньок (1:10) служить для інгаляцій, ванн. Для лікування фурункулів використовують мазь із воску, меду, живиці та оливкової олії (1:1:1:1). Всі компоненти перемішують, розтоплюють, потім охолоджують. Отриману мазь накладають на фурункули. Настій бруньок ялини (1:20) для інгаляцій. Відвар бруньок 500 г варять 30 хв у 5 л води і одержаний відвар додають до повної ванни, яку приймають тричі на тиждень.

Надійним способом позбутися ран і виразок вважається мазь із 100 г оливкової олії, 8 г жовтого воску, 5 г білого воску, 20 г смерекової живиці, 1 г ладану, 1 ст ложки несоленого вершкового масла. Все це треба кип'ятити 10 хв, постійно помішуючи і знімаючи піну з поверхні. Готову мазь викласти в баночку. Намазувати мазь тонким шаром на марлю і прикладати до ран, порізів. Ця мазь виліковує навіть дуже старі і занехаяні рани (крім сифілитичного походження).

Ялівець звичайний (божевельник, боровиця, джанєпіна, джарап, джарапин, дженяпіна, ялинець, ялівець, яловець, ялувець). Junіperus communіs

Вічнозелений кущ або невелике, до 6 м заввишки дерево родини кипарисових. Дводомна або однодомна рослина. Молоді пагони червонувато-бурі, тригранні. Листки хвоєподібні, жорсткі, лінійно-шилоподібні, колючі, ясно-зелені. Чоловічі шишечки жовті, на зразок колосків. Жіночі шишечки складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків, які нагадують зелені бруньки.

Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються й утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Стиглі шишкоягоди кулясті, чорні з сизою поволокою до 10 мм в діаметрі. Запилюється у квітні - травні; шишкоягоди достигають наступного року восени, тому на одному кущі можна побачити і зелені і чорні шишкоягоди.

Росте у підлісках хвойних лісів Карпат, його культивують як декоративну рослину.

Заготовляють шишкоягоди восени. Вживають свіжими або сушать.

Плоди ялівцю містять ефірну олію, флавоноїди, смоли, органічні кислоти (яблучну, оцтову, мурашину, гліколеву), цукри, пектини, дубильні речовини, солі калію.

Препарати яловцю підвищують діурез, дезинфікуюче діють на сечовидільні шляхи, посилюють виділення шлункового соку та жовчі, підвищують тонус і перистальтику шлунково-кишкового тракту, розріджують і сприяють відходженню харкотиння, проявляють протизапальну і аналгезуючу дію.

Застосовують при набряках, циститах, гіпоацидних гастритах, гепатитах, холангітах, атонії кишечника, бронхітах, кашлі, пневмонії, ревматизмі, подагрі, злоякісних пухлинах, анемії.

Внутрішньо - настій шишкоягід (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 5 год), приймати по 1 ст ложці 4 рази на день після їди. Свіжі плоди: при захворюваннях дихальних шляхів вживають в перший день - 5 плодів (насіння випльовувати), в наступні 15 днів додавати щодня по 1 плоду, а потім зменшувати до п'яти.

При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки використовують таке вино: 1 ст ложка плодів ялівцю, 5 ст ложок коріння і листя кропиви залити 1 л червоного сухого вина і настоювати 48 год, додати 4 ст ложки меду і варити 30 хв). Приймати по 1 ст ложці тричі на день.

Зовнішньо - відвар плодів ялівця (1:10, варити 10 хв, коли охолоне додати 500 мл до ванни при подагрі, ревматизмі, міозиті, висипах на шкірі.

Ясен звичайний (ясінь). Fraxіnus excelsіor

Листопадне, до 30 м заввишки дерево родини маслинових. Кора сіра, на молодих гілках зеленувато-сіра збілуватими сочевичками. Листки супротивні, непарно перисті, 15 - 20 см завдовжки, листочки довгасті або ланцетні, загострені, по краю зубчасті, сидячі, голі, лише зісподу по жилках волосисті. Квітки двостатеві і чоловічі, без оцвітини, зібрані в короткі грона, які виходять пучками з пазух торішніх листків. Цвіте у травні. Плід - крилатка, лінійно-ланцетна, на верхівці тупа або з виїмкою, гола.

Росте в листяних лісах, парках як декоративна рослина по всій території України.

Для медичних потреб використовують кору і листя. Кору збирають навесні, з молодих гілок. Листя заготовляють у травні - червні.

Листя ясена містить дубильні речовини, флавоноїди, ефірні олії, вітаміни, кумарини, органічні кислоти, мінеральні та інші речовини. У корі ясена є кумарино-глікозид фраксин, фенологлікозид сирингін, таніди, манніт, інозит, аскорбінова кислота, кверцетин, яблучна кислота та інші.

Галенові препарати ясеня використовують як жовчогінний, кровоспинний, послаблюючий, протизапальний, сечогінний та глистогінний засіб. Настій кори або листя ясеня дають всередину при ревматичних захворюваннях, особливо ревтматоїдному поліартриті, нирковокам'яній хворобі, хворобах печінки, жовтяниці, спастичному коліті й маткових кровотечах. Використовують препарати ясеня і як зовнішній засіб; свіжий сік листків ясеня закапують у вухо при запаленні його, а подрібнене до стану кашки листя і кусочки свіжої кори прикладають до ран.

Внутрішньо - настій кори або листя ясеня звичайного (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу настоюють 40 хв, процідити). Приймати по 50 мл 4 рази на день. При нирковокам'яній хворобі використовують суміш кори ясеня звичайного, листя брусниці, трава материнки звичайної і шишок хмелю у співвідношенні 6:3:2:1, заливають 1 л окропу, кип'ятять 10 хв і одержаний відвар п'ють по 50 мл тричі на день (курс лікування 3 - 4 тижні).

Зовнішньо - настій кори або листя ясеня (1:20) настояти 40 хв використовують для компресів, обмивання ран, пролежнів.

26.08.2011