Авран лікарський, агрус звичайний, аїр тростиновий: характеристика рослин. Реферат
У рефераті подано відомості про такі рослини як авран лікарський, агрус звичайний, аїр тростиновий. Розглянуто поширення, заготівлю і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості та використання цих рослин
Авран лікарський (бождерево, жовчинець лікарський, благодатка, благодать, граціола, драцілея, драціолея, дрисливець, жовтянець). Gratіola offіcіnalіs
Багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Сте-бло пряме, біля основи червоно-фіолетове. Листки крапчастозалозисті, сидячі, супротивні, ланцетні. Квітки пазушні, одиничні, двостатеві, білі. Цвіте у червні - вересні. Плід - коробочка.
Росте на вологих місцях, по берегах річок.
Для лікарських потреб заготовляють надземну частину рослини незадовго до цвітіння. Зберігають у сухих приміщеннях.
Трава аврану лікарського містить глікозиди (граціолін, граціотоксин, граціозид), сапоніни, гіркоти, смоли, органічні кислоти.
Галенові препарати аврану лікарського проявляють кардіотонічну дію, подібно до наперстянки. Мають сечогінні, проносні, глистогонні властивості.
Застосовують галенові препарати аврану при серцевій недостатності з асцитом, жовтяниці, хворобах печінки, запорах, для стимулювання пологів, при відсутності менструації.
Місцево - при захворюваннях шкіри (свербець, короста, трофічні виразки, екзема, висипах, лишай) для лікування забитих місць.
Внутрішньо - настій трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) вживати по 1 ст ложці тричі на день.
Зовнішньо - компреси з настою трави аврану (2 ч ложки на 200 мл окропу). Мазь із соку рослини та жирової основи 1:10 використовують при забоях.
Агрус звичайний (веприни). Grossularіa reclіnata
Кущ з колючими пагонами. Листки 3-5 лопатеві, зубчасті. Квітки сидячі, з зеленуватими, червонуватими або пурпуровими пелюстками.
Цвіте у травні - червні. Плід - несправжня ягода, округлий або видовжений жовтого чи рожевого кольору.
Вирощують у садах як плодоягідну рослину.
Для медичних потреб заготовляють плоди.
Плоди агрусу звичайного містять цукор (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органічні кислоти, вітаміни, флавоноїди, макро- та мікроелементи, фенольні сполуки.
Галенові препарати агрусу звичайного мають сечогінні, жовчогінні та послаблюючі властивості.
У народній медицині застосовують при атеросклерозі, гіпертонії, набряках, холециститах, гепатитах, захворюваннях нирок і сечового міхура, ожирінні. У літературі є дані про те, що споживання плодів агрусу запобігає утворенню пухлин.
Протипоказано вживати агрус при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення.
Застосовують всередину свіжі агруси звичайного по 100 г тричі на день, сік плодів агрусу - по 30 мл тричі на день.
Аїр тростиновий (аїр болотяний, білий саш, біла сашина, гавяр, гав'яр, ір, ірник, ірниця, кальмус, лепеха звичайна, лепешняк, пищалка, саш, сашина, татарак, татаринник, татарське зілля). Acorus calamus L
Багаторічна трав'яниста рослина родини ароїдних. Корене-вище товсте, циліндричне, звивисте, жовтаво-зелене. Стебло прямостояче, нерозгалужене, сплюснуте, з одного боку жолобку-вате, з другого - гостроребристе. Листки мечоподібні. Квітки дрібні, зеленаво-жовті, двостатеві, зібрані в початок. Цвіте у травні - липні. Плід - шкіряста червона ягода.
Росте по берегах річок і водойм.
Для лікарських потреб заготовляють кореневище аїру болотяного. Викопують його восени або рано навесні.
Кореневище аїру болотяного містить ефірну олію, глікозид - акорін, смоли.
Препарати аїру мають тонізуючу, протизапальну, знебо-люючу, відхаркувальну, жовчогінну, антибактеріальну, дезинфікуючу дію. Стимулюють апетит (підсилюють рефлекторне виділення шлункового соку, активізують функцію печінки, жовчного міхура).
Застосовують при неспецифічних порушеннях функції травного тракту (зниження секреції шлунка, ахілія), при фізичному перевантаженні, після важких хвороб і операції, у похилому віці, при недостатності функції яєчників, при істерії, неврастенії, судомах, гастриті, анемії, зобі, набряках: у комбінації з ягодами ялівцю, листям копитняку, чебрецем і кмином (1:1:1:1) - при раку шлунково-кишкового тракту.
Свіжий сік аїру сприяє покращенню пам'яті і зору.
Внутрішньо - настій сухих коренів аїру (10 г на 200 мл окропу, настоювати 2 год), вживати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Настоянку (1 частина сухих коренів аїру і 5 частин 40% розчину спирту), вживати по 1 ст ложці тричі на день до їди, з перервами 30 хвилинними між прийомами настою і настоянки.
Зовнішньо - настій кореневища аїру (1:20) служить для по-лоскання рота при гінгівітах, стоматитах, ангіні, промивання ран і виразок, при пролежнях. При випадінні волосся і полисінні настій кореневища (3 ст ложки сухої сировини на 500 мл 9% розчину оцту, настоювати 2 доби) втирають у волосисту частину голови щовечора.
15.08.2011
