• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Суниці лісові — Fragaria vesca L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядають? Багаторічна трав'яниста рослина 5— зо см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими, повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки — трійчасті, прикореневі, з 3 сидячими, овально-ромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу сизувато-зелені, пухнасті.

Суцвіття щитковидні, квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть суниці у травні — червні. Плоди — численні сухі зернятка на ягоді. Ягоди з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво-червоні, містять у собі багато заліза, дозрівають у червні — липні.

Де ростуть? В лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих трав'янистих схилах, зрубах. У лісових районах і в північній та середній частинах Лісостепу ростуть звичайно, у напрямку на південь рідшають, в Криму ростуть у передгір'ях і в горах.

Що й коли збирають? Листки — під час цвітіння (у травні— червні), ягоди — коли вони цілком дозріли, кореневища — у вересні — жовтні.

Коли застосовують? При недокрів'ї, авітамінозах, ревматизмі, хворобах печінки, для очищення крові при фурункулах і висипах на тілі, екземі, при катарах дихальних шляхів і проносах (в'яжуча дія), підвищеному тиску крові і великій її в'язкості, а також як глистогінний засіб. Якщо напередодні поїсти оселедця з цибулею, а потім вживати щодня багато суниць (М. А. Носаль), то можуть вийти круглі глисти, волосоголовці, навіть солітер з головкою. Гострики також не переносять суниць і скупчуються біля заднього проходу (див. Полин гіркий). У ягодах суниць багато патронів і кислот (яблучна, саліцилова, цитринова, хінна), містяться дубильні речовини, залізо, барвники, леткі олії, цукри і вітаміни С, ВІ, каротин, в кореневищах — дубильні й інші речовини.

Суничний сезон триває 3—4 тижні. Для хворих з порушенням діяльності сечових і жовчних шляхів (камені), з недокрів'ям, хворих на атеросклероз, гіпертонію, подагру, артрит, виразку шлунка, катари, хвороби селезінки сезон суниць, чорниць, кавунів, винограду — це домашній курортний сезон. Ці продукти є лікувальними, вони завжди приносять користь, крім випадків ідіосинкразії до суниць.

Протипоказані вони також при тривалих печінкових коліках, гастритах з підвищеною кислотністю, при хронічному апендициті. Подібно до ягід діє відвар з листків і кореневищ при висипах на тілі, проносах, кровотечах, жовтяниці, нічному потінні, сечокам'яній хворобі (сечогінно) і простуді (потогінно), при подагрі, запорах.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 2 чайні, ложки листків і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день, ковтками. При хворобах обміну речовин лікування тривале. Здоров'я людей значно поліпшилося б, коли б узвичаїлись пити напій з листків суниць як чай. (При катарах дихального тракту, гастритах і колітах див. Чебрець звичайний). Напій з листків використовують при астмі (ядусі). Кровоспинно діє цей напій при надмірних менструаціях, а відвар з кореневищ — як добрий засіб проти геморою.

При задавнених екземах (з нагноєннями, тріщинами, струпами, нерідко смердючими виразками) кілька днів підряд прикладають розтерті товстим шаром на чистій лляній матерії ягоди суниць (чи обварені ягоди чорниць — Vaccinium myrtillus L.) або сухі свіжі розпарені суничні листки.

Після того, як зійдуть струпи, лікують примочками, наприклад, з суміші коріння лопуха, пелюсток троянди культурної (яку використовують для варення), квіток нагідок, дубової кори, трави хвоща і трави сухої нехворощі в співвідношенні 2:2:2:1:1:1. Пригорщу цієї суміші кип'ятять 7—10 хвилин е і л води, настоюють 20 хвилин, проціджують, зливають у пляшку і застосовують для примочок, які роблять кілька разів на добу. Припарки з сухого листя зменшують болі печінки і зубів, також при геморої.

Соком з ягід чи водним їх настоєм виводять веснянки, плями на обличчі, вугри, лишаї. Водний настій сушених ягід або листя вживають для полоскання рота при ангінах, як антисептичний засіб; він усуває неприємний запах із рота.

Цибуля ведмежа — Alliiyn ursinum L.

Родина лілійні — Liliaceae

Як виглядає цибуля ведмежа? Багаторічна рослина 15— зо см заввишки, з різким характерним запахом леткої олії — аліцину. Стебло знизу обкутане гладенькими фіолетовими піхвами листків. Листків 2—3, їхня гладенька пластинка — ланцетна або еліптична, 10—20 см завдовжки й 2—3 см завширшки, з коротким черешком. Суцвіття — кулястий досить рясний багатоквітковий зонтик. Листки оцвітини біло-зелені, іноді рожеві. Цвіте у червні — липні.

Де росте? В тінистих, вогких листяних лісах, біля струмків, по низинних місцях. Поширена в Карпатах, спорадично на Поліссі, в Лісостепі й у північно-східній частині Степу (Сумська область, Охтирка; околиці Харкова, Люботина, Змієва).

Що й коли збирають? Листки — в травні, головки — восени.

Коли застосовують? Свіжі листки — як протицинготний засіб, особливо при нестравності, браку апетиту, проносах. В краплях застосовують прн атеросклерозі і для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, для поліпшення перистальтики кишок. Для цього настоюють листки ведмежої цибулі протягом 14 днів на півлітра міцної горілки і вживають по 10 крапель на воді по кілька разів на день.

Подібно діють цибуля городня і часник посівний, у яких, крім антибіотика аліцину, найдено ще вітамін В і С, йод.

Вдихання пари з суміші потовчених головок посівного часнику і цибулі городньої швидко виліковує нежить; лікує ангіни, полегшує приступи коклюшу.

Цибуля городня — засіб сечогінний, вітамінний (гичка), бактерицидний, фітонцидний, косметичний (свіжий сік застосовують проти веснянок, вугрів, бородавок, для посилення росту волосся), для збудження апетиту, відхаркувальний, протизапальний, протигеморойний, болезаспокійливий, ранозагоювальний, що посилює статеву функцію і потяг (спонукає вироблення сперми та прискорює менструацію у жінок), поліпшує роботу серця при атеросклерозі і загальне самопочуття.

Вживають для поліпшення травлення (при атонії кишок, при спастичних колітах), при хворобах органів дихання, печінки (цироз), ревматизмі, атеросклерозі, сечокам'яній хворобі, при шкірних хворобах (грибок), трихомонадному кольпіті.

Леткі антибіотики — фітонциди — посівного часнику вбивають різні мікроби: бактерії тифу і паратифів, холерні вібріони, дифтерійну паличку, стафілококів і стрептококів, затримують ріст туберкульозної палички. Гнійні рани, і такі, що погано гояться, лишаї на шкірі, псоріаз, бородавки, опухи після укусів комах лікують компресами з потовчених свіжих головок ведмежої цибулі і посівного часнику.

Доведено, що частина мікробів згодом пристосовуються до загальновживаних антибіотиків: пеніциліну, стрептоміцину, левоміцетину та інших і стійкість їх до цих антибіотиків з року в рік зростає. Проте, природні антибіотики, наприклад, цибулі, часнику, звіробою, моху ісландського, евкаліптової олії, не подавляючи корисних мікробів у шлунково-кишковому тракті, як тисячі років тому назад знищують шкідливі мікроби і підвищеної їх стійкості до природних антибіотиків не завважено.

Вживання водного настою і спиртової настоянки (10:4) головок часнику посівного — по зо крапель тричі на день всередину — лікує дизентерію, гепатити, хронічні запори, здуття. Часник знижує кров'яний тиск, зміцнює силу серцевих скорочень, уповільнює пульс, збільшує сечовиділення. Вживання його загострює апетит, збільшує секреторну дію залоз стравоходу, поліпшуючи травлення, і збуджує дію статевих залоз.

Вживати часник забороняють хворим на епілепсію, вагітним жінкам і при запаленні нирок.

При склерозі корисний сніданок, що складається з 1 склянки чаю, настояного на суничних або ожинових сушених листках, скибки хліба простого помелу із маслом з товченим зубцем часнику і свіжим тертим коренем селери запашної.

Свіжі подрібнені головки вживають для лікування трихомонадних кольпітів у жінок (вкладають тампони у піхву на кілька ночей підряд). При болісних мозолях прикладають на ніч м'якуш потовченого зубця часнику, змішаного зі спорошкованою крейдою. Мозоля не треба зривати, він повинен відпасти через кілька прикладань сам. Чотори- шестигодинний настій 2 товчених головок часнику на 1 склянці молока (тільки-но з-під корови) вживають для протиглисних клізм, особливо щоб вивести гостриків.

13.08.2011