• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Сосна лісова — Pinus silvestris L. Російська назва — сосна лесная. Високе розгалужене дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною. Кора червонувато-бура, луската. Молоді пагони зеленуваті, з ростом стають жовтувато-сірими. Глиця (хвоя) зверху випукла, темно-зелена, знизу — жолобчаста, тримається на рослині від 3 до б років.

Поширена сосна лісова по всій території СРСР, окрім степової частини півдня і Середньої Азії.

Сировина. З лікувальною метою застосовують бруньки сосни лісової. їх збирають ранньої весни, коли на них ще не почали розходитися верхівкові лусочки. Сировину сушать у теплих добре провітрюваних приміщеннях, розстилаючи тонким шаром. Зберігають висушені бруньки в щільній паперовій тарі.

Хімічний склад. У бруньках знайдено летку олію (близько 0,36%), дубильні речовини, смолу, пініпікрин, фітонциди. В глиці виявлено дубильні речовини (близько 5%), каротин, летку олію (близько 1,3%), смолу (7—12%). Живиця містить летку олію (близько 35%), смоляні кислоти, фітонциди.

Застосування. Препарати сосни звичайної використовують у науковій та народній медицині насамперед як відхаркувальні, потогінні, сечогінні та дезинфікуючі засоби. З живиці шляхом її перегонки а водяною парою добувають скипидар — прозору рідину зі специфічним запахом. Скипидар застосовують зовнішньо в мазях і лініментах як подразний і відволікальний засіб при невралгії, ревматизмі, міозиті. Іноді його використовують (обережно) для інгаляцій при затяжному бронхіті. Скипидар — токсична речовина.

При хворобах нирок і печінки вживання його з лікувальною метою протипоказане. Використовують також сосновий дьоготь як дезинфікуючий та інсектицидний засіб, а також для лікування екзем, лишаїв, корости. При лікуванні запальних процесів у верхніх дихальних шляхах, як дезинфікуючий і сечогінний засіб дуже ефективний відвар соснових бруньок. Беруть 1 чайну ложку подрібненої сировини, заливають 1 склянкою води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 50 мл 4 рази протягом доби.

У разі лікування нирковокам'яної хвороби, подагри, хронічного циститу соснові бруньки краще поєднувати з вересом звичайним, материнкою звичайною, цмином пісковим та коренями цикорію дикого у співвідношенні 1:2:2:2:3. Беруть 2 столові ложки суміші на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. П'ють по 100 мл 4 рази протягом доби за ЗО хв до їди.

Кропива дводомна — Urtica dioica L. Російська назва — крапива двудомная Поширений і всіма знаний бур'ян. Рослина багаторічна. Стебло, волокнисте, пряме, чотиригранне, високе. Іноді досягає 1,5 м заввишки. Листки яйцеподібно-ланцетні, супротивні, довгочерешкові. Квітки жовтувато-зелені, утворюють колосоподібні суцвіття.

Рослина значно поширена як бур'ян на пустирях, під тинами, на узбіччях шляхів. Росте по всій території СРСР, окрім Крайньої Півночі.

Сировина. З лікувальною метою збирають листки рослини в літні місяці, корені — пізно восени. Корені очищають від землі, миють у холодній воді, подрібнюють і добре висушують у теплих приміщеннях. Зберігають у картонній тарі.

Хімічний склад. Листки кропиви дводомної. містять аскорбінову кислоту (близько 0,6 мг/100 г), каротин (близько 50 мг/100 г), каротиноїди, вітаміни групи В і філохінон. У листках кропиви знайдено дубильні речовини (понад 2%), залізо, фітонциди, ацетилхолін, гістамін, органічні кислоти.

Застосування в науковій та народній медицині як сечогінний, кровоспинний і в'яжучий засіб, а також як стимулятор секреторної діяльності шлунка при зниженій та нульовій кислотності шлункового соку. Нами вже не раз підтверджувалась висока ефективність застосування коренів кропиви для зупинки маткових, шлункових та кишкових кровотеч (див. опис препаратів калини).

Препарати кропиви дводомної рекомендують для лікування гепатиту, гепатохолециститу, панкреатиту та діабету (див. опис препаратів звіробою звичайного). При запальних процесах у нирках, нирковокам'яній хворобі ми застосовуємо суміш листків кропиви дводомної, трави вересу звичайного, верхівок цмину піскового, трави споришу звичайного, трави меліси лікарської, приймочок кукурудзи звичайної, квіткових верхівок лаванди вузьколистої у співвідношенні 2:2:3:3:2:2:2.

Беремо 4 столові ложки суміші, заливаємо 2 склянками окропу, кип'ятимо 1 хв., настоюємо 10 хв. Хворі п'ють по 100 мл 3 рази протягом доби за 30 хв. до їди. При анацидному і гіпоацидному гастриті добрі наслідки дає вживання соку листків кропиви дводомної. Зривають свіжі листки, промивають їх струменем води, подрібнюють і витискують з них сік. Вживають по 1 чайній (столовій) ложці 3 рази протягом доби за 30 хв. до їди. Свіжим соком можна користуватися з середини квітня по жовтень. Вживають сік 3—4 тижні підряд, потім роблять перерву 5— 7 діб і знову курс повторюють. Для зимових місяців сік кропиви консервують 40% спиртом у співвідношенні 1: 1 і приймають по 40 крапель 3 рази на добу за ЗО хв до їди. Курс лікування такий, як і свіжим соком.

Козлятник лікарський —Galega officinalis L. Російські назви — галега лекарственная, козлятник аптечний Багаторічна трав'яниста рослина. Має багато гіллястих стебел заввишки 90 см. Листки великі, завдовжки близько 20 см, непарнопірчасті. Квітки голубі або світло-фіолетові, зібрані в густі волоті. Плоди — багатонасінні боби. Цвіте рослина довго — з червня до середини вересня. Росте на вологих берегах, луках; біля стариць.

Сировина. Для медичного використання заготовляють траву козлятника під час цвітіння рослини (зрізують на кілька сантиметрів від землі), а також насіння при повному його достиганні

Рослина поширена на Україні, в Краснодарському краї.

Хімічний склад. У рослині та насінні знайдено сапоніни, гіркоти, алкалоїд галегін, флавоноїди.

Застосування. Траву та насіння рослини застосовують з метою зниження рівня цукру в крові, як сечогінний засіб та для поліпшення лактації у породіль. При цукровому діабеті беруть 1 столову ложку трави та насіння на 1 склянку води, кип'ятять 10 хв. і настоюють 30 хв., Уживають по 50 мл 4—5 разів на добу протягом 1—1,5 міс.

Краще використовувати козлятник лікарський у суміші з коренями цикорію дикого, верхівками цмину піскового, травою вересу звичайного, коренями синюхи блакитної, листками і квітками меліси лікарської у співвідношенні 2:3:2:3:2:3. Беруть 3 столові ложки суміші, заливають 2 склянками води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. і настоюють 2 год. Вживають по 2 столові ложки відвару 5 разів на добу за 30 хв. до їди.

10.08.2011