Сучасна література нагромадила значну кількість інформації про гроші за всі часи їх існування. При цьому роль кредитних установ у цьому процесі знайшла своє специфічне пояснення. А опис процесу виникнення банків в економічній літературі настільки суперечливий, що виникає багато питань щодо їх справжньої природи і функціонування.
Вважається, що банк як особлива організація, що працює із специфічним товаром, яким є гроші, виник не у зв’язку з розвитком товарно-грошових відносин, а у той період, коли з’явилася потреба у спеціальних установах, які б регулювали грошовий обіг і проводили у більш широких масштабах кредитно-дебітові операції. Часом робиться висновок, що без виникнення банків було б неможливим функціонування капіталістичних підприємств на ранній стадії їх існування.
Інколи доводиться, що банки вперше з’являються вже при античному і феодальному господарствах як посередники у здійсненні кредитно-дебетових операцій.
Вважається, що банківські установи з’явилися майже за дві тисячі років. Слово "банк" походить від французького слова "banque" та італійського "banca". Ці слова відповідно означають "скриня" і "лавка". Скриня природно вказує на функцію збереження, а слово лавка означало стіл, прилавок або робоче місце міняли, що встановлювалися на площах, де відбувалася торгівля, яка велася з використанням різноманітних монет. Тобто потрібні були фахівці з питань оцінки та обліку різних монет.
Перші банківські операції ("скриня" – "лавка") виконували як приватні особи, так і окремі церковні установи, що були "центрами" накопичення великих коштів. Церкви були надійним місцем для збереження цінностей. Саме це робили відомі грецькі храми (Дельфійський, Делоський, Самоський, Ефеський тощо), які одночасно були і своєрідними банківськими центрами.
Незабаром стало зрозуміло, що від накопичених величезних грошових коштів можна було б одержати істотну користь і вигоду, віддавати їх у тимчасове користування або відкривати самостійні підприємства з метою отримання прибутку.
З часом у банках поступово набули розвитку і послуги із спеціальним обслуговуванням вкладників. Розрахунки могли здійснюватися за допомогою так званого "трансферта", тобто переносу коштів у різні таблиці. Користувачі банків мали свої індивідуальні таблиці. Кошти з таблиці одного вкладника могли переноситися у таблицю іншого, утворюючи найпростіші форми безготівкових розрахунків. Спочатку такі операції здійснювалися за особистої участі клієнта, а пізніше з’явилася можливість робити це за допомогою письмових наказів. Поступово банківські послуги і клієнтура розширювалася. Банки почали виконувати роботу посередників у будь-яких грошово-майнових угодах.
Але наявність кредитора і дебітора – це тільки необхідна, але недостатня умова. Як відомо, сучасний банк характеризується як велика кредитно-дебетова установа, що надає різну кількість послуг, які пов’язані з грошима.
Відомо, що гроші перестають задовольняти лише споживчі інтереси дебітора і починають працювати у "різноколірних" господарських справах. Поряд із кредитними існує безліч розрахункових операцій. Отже, банк – це установа з обробки грошових коштів, які концентруються в єдиному центрі, що здійснює на високому рівні грошовий обіг та кредитно-дебетові відносини.
Функції банків сьогодні практично не можна перелічити.
Основні з них:
- здійснення фінансування приватного та державного господарства,
- страхові операції,
- купівля-продаж цінних паперів,
- посередницькі угоди та управління майном,
- консультування,
- статистика,
- маркетинг тощо.
Таким чином, банк – це індивідуальне, багатопланове, відносно незалежне приватно-комерційно-державне підприємство, що має свій специфічний продукт – гроші, а також виконує різноманітні послуги: надання кредитів, гарантій, консультацій, управління майном тощо. Відомо, що значення грошей сьогодні все більше зростає, перетворює їх у потужне джерело прискорення виробництва та інтенсивний фактор розвитку науки і культури. Сучасні банки часто виступають у ролі маркетологів, аналітиків розвитку іноземного бізнесу.
Банківська система може існувати з використанням різних рівнів. Але у нашій державі реалізована дворівнева система: центральний і комерційні банки.
Основними функціями центрального банку є:
- грошово-кредитне регулювання економіки;
- емісія валюти країни і забезпечення її обігу;
- контроль за діяльністю кредитних установ;
- акумуляція і збереження резервів кредитних установ;
- кредитування комерційних банків;
- кредитно-розрахункове обслуговування уряду;
- збереження і проведення операцій із золотовалютними запасами і резервами тощо.
Основні функції комерційних банків:
- керування обертанням грошей;
- забезпечення платіжного механізму;
- акумуляція заощаджень;
- надання кредиту;
- фінансування зовнішньої торгівлі;
- довірчі операції;
- збереження цінностей;
- консультування та надання інформації.
При цьому найважливішою функцією системи комерційних банків є керування обертанням грошей у країні.
Література
- Антонов В. М. АРМ економіста, фінансиста, менеджера. – К.: Таксон, 1998. – 120 с.
- Антонов В. Н. АРМ: Вопросы практического использования. – К.: Лыбидь, 1992. – 164 с.
- Антонов В. Н. Архитектура интеллектуально-экспертной системы поддержки принятия решений // Информатизация и новые технологии. –1996. – № 4. – С. 16-18.
- Антонов В. Н. Интеллектуально-экспертная графическая система // Информатизация и новые технологии. – 1996. – № 2. – С. 17-20.
- Антонов В. Н. Интеллектуально-экспертная система обработки документов, подсказки принятия решений: метод построения и реализации // УСиМ. – 1995. – № 3. – С. 82-85.
- Антонов В. Н. Проектирование объектно-ориентированых интеллектуальных АРМ// УСиМ. – 1997. – № 4/5. – С. 102-106.
- Антонов В. Н., Антонова Ю. В. Основы проектирования интеллектуальных АРМ // Информатизация и новые технологии. – 1994. – № 1/2. – С. 27-29.
- Банки на развивающихся рынках: В 2-х т. / Кол. авт. – М.: Финансы и статистика, 1994.
- Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А. М. Мороза – К.: Ельтра, 1993. – 328 с.
- Велш Глен А., Шорт Денієл Г. Основи фінансового обліку. – К.: Основи, 1997. – 943 с.