Фахівці банків світу оцінюють ризик накладних витрат банку.
Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.
Стратегія банку в цьому напрямку включає:
- пошук щодо дешевих коштів на фінансових ринках;
- досягнення економії при існуючому обсязі ресурсів і рості обсягу виробництва;
- економію при збільшенні числа банківських продуктів і послуг, наданих одним банківським робітником, ріст продуктивності праці, взаємозамінність, економію на поєднанні функцій, полівалентність;
- економію як результат досвіду робітників банку. Західні експерти підтверджують, що крім освіти банкіру потрібно ще, як мінімум, 5 років, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;
- забезпечення темпів росту, що випереджають, доходів банку над темпами росту його витрат;
- проведення оптимальної політики ціноутворення на банківські продукти і послуги як результат поглибленого вивчання витрат банку і контролю за його діяльністю.
Одним із показників, використовуваних для оцінки результативності політики банку по керуванню ризиком непроцентних прибутків і витрат, є коефіцієнт продуктивності праці. Він має такий вид:
Кпр = Непроцентні витрати / Доходи банку = Непроцентні витрати / (Чистий процентний доход + Інші доходи)
Критеріальний рівень даного коефіцієнта складає біля 60%. Якщо банком управляють добре, те коефіцієнт знижується приблизно до рівня 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займає заробітна плата банківських робітників. Якщо вона буде знижуватися, те, природно, банк загубить частину робітників, а слідом за цим і долю ринку.
У табл. 1 подані практичні дані по канадському Банку Монреаль. Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних чинників по банку зросли на 4,4%, а прибутки банку зросли відповідно на 6,9%, що свідчить про щодо успішному розвитку банку за даними показникам у 1994 р.
Оцінка прибутковості комерційного банки включає кількісний і якісний аналіз. Кількісний аналіз заснований на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленні основних трендів, а також порівняльному аналізі значень показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками. Якісний аналіз заснований на аналізі структури доходів банку, оцінці тенденцій у зміні структури і кількісної оцінці структури прибутків і витрат банку.
Непроцентні видатки Банку Монреаль в 1997 р. (млн канад. долл.)
Показники | сума |
Усього чисті непроцентні витрати | 3223 |
репутація (goodwill) спеціальні (особливі) списання (утрати банку у виняткових ситуаціях, наприклад утрати по фондових операціях) = Операційні непроцентні витрати брокерські комісійні урядові (обов'язкові) платежі вплив змін валютних курсів = Чисті операційні витрати за відрахуванням спеціальних перерахованих вище чинників | 31 71 3121 177 311 50 2583 |
Загальні чисті непроцентні витрати |
|
Заробітна плата і премії робітників банку Утримання будинків, споруджень і устаткування Комунікації Загальна сума інших витрат Репутація (goodwill) Спеціальні (особливі) списання | 1795 600 180 546 31 71 |
Загальна сума чистих непроцентних витрат | 3223 |