Трудно не согласиться с высказыванием о том, что «крушение образования – это крах нации». Поэтому основной задачей современного высшего образования Украины является обеспечение надлежащего качества подготовки специалистов, которое основывается на современных достижениях мировой науки и этических принципах и воспитывает развитую личность. Но любое образование должно быть направлено, прежде всего, на обеспечение социальных и экономических потребностей государства, его развитие и интеграцию в европейское пространство.
Министерство образования и науки Украины осуществляет оптимизацию сети учреждений высшего образования Украины. Ни в коем случае не будем подвергать сомнению право МОН, как генерального распорядителя бюджетных средств, осуществлять такую оптимизацию. Но попробуем проанализировать, на каких началах желательно это было бы проводить.
Безусловно, этот процесс должен основываться на объективных показателях образовательной и научной деятельности заведений высшего образования. Но ведь невозможно не согласиться с обязательным учетом уникальности того или иного вуза, учитывая востребованность специалистов соответствующих специальностей на рынке труда.
Практика вузовских объединений в Харькове показала, что существует риск, когда университет может просто «раствориться» в процессе такого объединения. А если это заведение действительно уникально по набору современных образовательных программ на национальном или региональном уровне? Не приведет ли поспешное принятие управленческих решений и пренебрежение потребностями стратегически важных отраслей экономики страны к острой нехватке квалифицированных кадров, потере научного потенциала, направленного на инновационное развитие и экономическую и политическую безопасность государства?
Для ответа на эти вопросы мы обратились к ректору Харьковского национального автомобильно-дорожного университета (ХНАДУ) профессору Виктору Богомолову с просьбой прокомментировать отношение коллектива вуза к процессам объединения высших учебных заведений.
– Насамперед хочу зазначити, що автомобільні дороги, мостові переходи, тунелі й шляхопроводи – це не лише артерії економіки держави та її обличчя, але й стратегічно важливі об’єкти в мирний чи воєнний час.
Хочу нагадати про той факт, що, перш, ніж прийняти до Європейського Союзу такі держави, як Хорватія, Словенія та інші, у цих країнах спочатку було відновлено та відбудовано мережу автомобільних доріг. Тільки після цього почався процес їх прийняття до ЄС. Скоріш за все, й Україна в майбутньому проходитиме той самий шлях. А для цього вже зараз потрібно прогнозувати потреби у відповідних спеціалістах і планувати збільшення обсягу підготовки сучасних фахівців-дорожників.
Крім того, через війну в Україні вже зруйновано понад 25 000 км автомобільних доріг загального користування, тож дорожня галузь країни гостро відчуває потребу у кваліфікованих кадрах. Не забуваймо, що війна продовжується, і скільки ще буде зруйновано доріг і відповідної інфраструктури, ніхто не знає.
Принагідно зазначу, що вже сьогодні наші випускники відновлюють об’єкти транспортної інфраструктури, науковці університету впроваджують нові технології діагностики, ремонту й будівництва автомобільних доріг і транспортних споруд, а наші студенти працюють на виробництві. Тому держава має подбати про наявність необхідних технологій і фахівців не лише сьогодні, але й на наступні роки й десятиліття.
ХНАДУ має все необхідне для забезпечення зазначених потреб. Натомість «оптимізація-об’єднання» цього найстарішого провідного університету в сегменті транспортного будівництва може призвести до незворотних наслідків для дорожньої та автотранспортної галузей – втрати унікального наукового потенціалу, резерву кадрового забезпечення виробництва тощо.
Простіше кажучи, може статися, що дуже скоро відновленням наших доріг та мостів не буде кому займатися, і вони зруйнуються остаточно. Або будемо купувати технології за кордоном і звідти ж запрошувати фахівців.
Нині ж ХНАДУ – це єдиний унікальний за набором спеціальностей заклад вищої освіти у східному, південному та північному регіонах України, який упродовж 93 років (з 1930-го) здійснює підготовку фахівців для дорожньої та автотранспортної галузей України і має весь спектр освітніх програм, що затребувані виробництвом сьогодні та будуть затребувані в майбутньому.
Унікальність нашого університету полягає насамперед у тому, що цей заклад вищої освіти України одночасно має і потужний дорожньо-будівельний факультет, і не менш потужний механічний факультет, що здійснює підготовку інженерів-фахівців з експлуатації дорожньо-будівельної техніки.
ХНАДУ став брендом, яким може пишатися наша держава. Дослідження, що розпочалися в цьому закладі вищої освіти ще в 1930-ті роки, є підґрунтям тих робіт, які впроваджують у виробництво сьогодні наші вчені та здобувачі, і будуть підґрунтям тих наукових пошуків, що починатимуться через багато років.
Освіту й науку неможливо побудувати з нуля: вони тісно пов’язані між собою, їх підґрунтям завжди залишиться безцінний досвід багатьох поколінь науковців і викладачів.
Сучасний ХНАДУ входить до Європейської асоціації університетів. Нині наш університет серед 25–30 % найкращих ЗВО за рейтингом ТОП-200 Україна. Так, у 2022 році ХНАДУ посів друге місце серед навчальних та наукових установ України за кількістю отриманих патентів на об’єкти інтелектуальної власності. У довоєнні часи, а ми впевнені, що так буде й після нашої Перемоги, за обсягами науково-дослідних робіт ХНАДУ належав до 40 провідних закладів вищої освіти України, традиційно входив до трійки-п’ятірки найсильніших українських освітніх закладів за показником студентської науки.
У переліку суб’єктів господарювання за ступенями ризику від упровадження господарської діяльності у сфері вищої освіти ХНАДУ входить до 26,2 % найкращих ЗВО з показником ризику, що визначений як «незначний». За показниками Ukrainiain National H-index Ranking 2023 року ХНАДУ належить до закладів вищої освіти «З високим науковим потенціалом» і т. ін.
Сьогодні ми маємо майже 100 % працевлаштування наших випускників саме за профілем спеціальності, здобутої в університеті.
Тому, маючи такі наробки й такий потенціал, ми задаємося питанням: що придбає або втратить держава внаслідок об’єднання ХНАДУ з якимось іншим закладом вищої освіти?
Відповідь тут очевидна. Якщо ми підемо на не до кінця продумане об’єднання, усвідомлюючи ризики втрати потенціалу нашого університету, то чи немає тут ознак неналежного ставлення до державних інтересів?
Зрозуміло, що можна сказати: «Все залежатиме від вас самих». Але прикрий досвід об’єднань вишів Харкова підтверджує, що це не завжди так. Тому колектив ХНАДУ пропозиції щодо об’єднання з іншими університетами вважає неперспективними напрямами діяльності.
Це ж саме запитання ми поставили й першій проректорці ХНАДУ професорці Анжеліці Батраковій, яка продовжує думку Віктора Олександровича.
– Нині ХНАДУ є розробником понад 100 нормативних документів національного, державного, галузевого та відомчого рівнів (зокрема 20 Державних будівельних норм і Державних стандартів України), які створюють основу нормативної бази дорожнього господарства України. Саме наші фахівці брали участь у будівництві аеродромів у Донецьку, Львові, Харкові та Одесі.
Мало хто знає про те, що всі автомобільні дороги з цементобетонним покриттям, які з’явилися в Україні за останні 20 років, збудовані з безпосередньою участю співробітників університету. Будівництво та реконструкцію більшості автомобільних доріг з асфальтобетонним покриттям також супроводжують наші фахівці. ХНАДУ бере участь у реалізації національних інфраструктурних проєктів, що доводить затребуваність освітніх програм ХНАДУ, попит на ринку праці, а тому й забезпечує майже 100 % працевлаштування на всіх рівнях освіти.
Під час війни науковці нашого університету реалізують проєкти з наукового супроводу будівництва захисних споруд та об’єктів критичної інфраструктури, з відновлення автомобільних доріг і мостів та ін.
Наші випускники знайшли себе в багатьох галузях народного господарства країни. Безумовно, їх багато на автотранспортних підприємствах, в організаціях, підпорядкованих Міністерству відновлення та розвитку інфраструктури України.
Блискучі відгуки за якісну підготовку молодих фахівців ми отримуємо і від Національної поліції, де автотранспорт використовується цілодобово, і від Державної служби з надзвичайних ситуацій, і від інших організацій та установ, які скеровували до нас своїх співробітників для здобуття вищої освіти або другої вищої освіти. Бо впевнені, що вони здобудуть якісну освіту, і випускники матимуть саме ті компетенції, які затребувані на виробництві сьогодні та будуть затребувані у перспективі.
А тепер уявіть, що замість ХНАДУ виникає якийсь новий гібрид. Чи будуть йому так само довіряти, як зараз довіряють нам? Чи вдасться зберегти ті традиції та напрацювання, що зараз є безцінними, бо не мають аналогів ні в Україні, ні за її межами?!
Ще раз хочу наголосити, що запропонована оптимізація мережі закладів вищої освіти має вигляд дуже ризикованої процедури для багатьох вишів України через відсутність прозорих і зрозумілих для всієї академічної спільноти критеріїв оптимізації.
На жаль, нині основним критерієм залишаються витрати на утримання мережі закладів вищої освіти. Але доки освіта буде розглядатися як витрати, а не як інвестиції в кадровий потенціал економіки держави, навряд чи можна говорити про її сталий розвиток.
Сьогодні, коли ми спостерігаємо за процесом об’єднання чи «злиття» університетів, нам здається, що критерії оптимізації просто відсутні. Наприклад, нещодавно заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький наголосив, що «мережа розрахована на 6–6,5 тисяч студентів на заклад». Тоді чому йдеться про об’єднання транспортних вишів Харківського регіону, які задовольняють цей критерій МОН? Де логіка? Де прозорі й зрозумілі критерії, що беруть до уваги значущість вишів для економіки держави та її обороноздатності?
Безсистемна «оптимізація» та небажання зважати на відповідний потенціал університету неодмінно призведуть до незворотних наслідків як для наукових шкіл, так і для економіки держави. Сумні приклади такого об’єднання вишів у Харкові вже є.
Вважаємо не тільки недоцільним, але й принципово помилковим під час оптимізації мережі вишів України нехтувати найважливішими, першочерговими потребами галузі транспортного будівництва, без вирішення яких неможливе повоєнне відновлення та розвиток нашої країни: у підготовці кадрів, упровадженні європейських стандартів будівництва, розробленні технологій відновлення інфраструктури, де ХНАДУ є безперечним лідером вже багато років.
Нам усім необхідно визнати, що в системі вищої освіти України є ціла низка вишів, об’єднання або злиття яких порушує не лише інтереси цих закладів, але й інтереси держави загалом.
Тому ми й звертаємося до Міністерства освіти і науки України з проханням не піддавати ХНАДУ невиправданому ризику, пов’язаному з об’єднанням.
Ольга Ожго, журналистка.
