 |
Повз увагу міністерських чиновників, зрештою як і громадськості, пройшли пропозиції до законопроекту, які разом зі своїм рішенням прийняли керівники приватних ВНЗ |
Два тижні тому керівники приватних вищих навчальних закладів ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект «Про вищу освіту» № 1187, розроблений народними депутатами Ківаловим, Сорокою та Калєтніком.
І на сайті Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності і на сайті Міністерства освіти і науки був опублікований ідентичний текст, в якому йшлося про те, що «нарада ректорів вищих навчальних закладів приватної форми власності визнала законопроект № 1187 від 28.12.2012 як системний; такий, що більшою мірою відповідає сучасному стану розвитку вищої освіти України, ніж інші два, і зберігає позитивні традиції розвитку української вищої школи, враховуючи новації Болонського процесу».
Однак повз увагу міністерських чиновників, зрештою як і громадськості, пройшли пропозиції до законопроекту, які разом зі своїм рішенням прийняли керівники приватних ВНЗ. Проглянувши їх, можна зрозуміти, що ситуація з підтримкою не є такою однозначною, як видається.
Річ у тім, що ці пропозиції складаються з 14 статей, 13 з яких дослівно списані з іншого законопроекту, який подав депутат Віктор Балога, а перед цим розробила робоча група на чолі з ректором КПІ Михайлом Згуровським. Це статті про рівні, ступені та документи про вищу освіту, правовий статус ВНЗ, ліцензування, типи ВНЗ, зовнішнє незалежне оцінювання, національний та дослідницький університети, права викладачів та інше.
Таке копіювання призвело до того, що керівники приватних вишів запропонували дещо суперечливі для своїх же, приватних ВНЗ, норми. Так, наприклад, стаття про національний ВНЗ передбачає надання цього статусу університету, академії, інституту незалежно від їх форми власності. Однак, ця норма не рятує приватні ВНЗ від дискримінації, адже інший пункт цієї ж статті говорить про право національних ВНЗ: «отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконання наукових програм, проектів державного значення в обсязі не менш, як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на утримання».
Як відомо, приватним ВНЗ кошти з державного бюджету на утримання не виділяються. Тобто керівники недержавних вишів чомусь вирішили не додавати до прав приватних ВНЗ можливість отримувати державне фінансування для проведення досліджень, що є поширеною практикою у світі. Парадоксально, але пропозиція явно не в інтересах приватних ВНЗ, та самої Асоціації, яка своєю метою проголошує захист інтересів вищих навчальних закладів України недержавної форми власності.
Зрештою ще більше питань викликає така вибірковість статей, які хочуть перенести з законопроекту групи Згуровського до проекту депутатів-регіоналів. Адже проект групи є цілісним текстом і по дорозі загубились не лише певні терміни, але й виникли суперечності. Наприклад, як можна переносити статтю законопроекту про ліцензування без перенесення статей про Національне агентство з якості вищої освіти?
На початку я згадав про 13 однакових статей – тепер про ту одну, яка відрізняється. Вона присвячена умовам вступу і майже ідентична до відповідної статті у законопроекті групи Згуровського – навіть квоти на бали за сертифікати, атестат та творчі здібності залишені ті ж самі. Проте ця стаття містить один перероблений абзац, який фактично дозволяє вступати до вишу лише на основі вступних випробувань: «Прийом на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) може здійснюватися за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та/або на основі вступних випробувань вищого навчального закладу; та/або на основі поєднання результатів з зовнішнього незалежного оцінювання та вступних випробувань вищого навчального закладу».
Нагадаю, що сам проект депутатів-регіоналів пропонує вступ за окремими правилами для бюджетників та для контрактників. Перші подають до вишу результати ЗНО, середній бал атестату та складають вступні екзамени (останнє - лише для національних вишів), вагу кожного з них визначає сам університет. У свою чергу, для контрактників університет пропонує свої правила вступу та порядок обчислення конкурсного балу. Тобто пропозиція від керівників приватних ВНЗ ще радикальніше б’є по ЗНО.
Як бачимо, оголошена підтримка «позитивним традиціям розвитку української вищої школи, що враховують новації Болонського процесу» виглядає дещо сумбурно та мало зрозуміло. У пропозиціях від керівників приватних ВНЗ маємо неповноцінні скопійовані з проекту групи Згуровського статті, які доповнили радикальною пунктом, що нівелює ЗНО. Як на мене, є два варіанти пояснення: або ж тривають якісь непублічні перемовини і в обмін на висловлену підтримку керівники приватних ВНЗ намагаються протиснути хоч якусь частину прогресивних норм, або ж усім заздалегідь зрозуміло, що ця пропозиція не знайде належного відгуку в сесійній залі Верховної ради.
Якби там не було, караван публічного «одобрямсу» для законопроекту № 1187 продовжує свою ходу і відсутність реакції громадськості неабияк бентежить.
Єгор Стадний, для Освіта.ua
Освіта.ua
15.05.2013
Facebook |
Twitter |
