Вступительные маршруты абитуриентов: украинцы хотят учиться на "гуманитарном" бюджете
Предварительный анализ приема заявлений от абитуриентов свидетельствует о том, что молодежь не отреагировала на стратегические замыслы государства, касающиеся регулирования объемов подготовки кадров для нужд экономики
Вступительные маршруты абитуриентов: украинцы хотят учиться на "гуманитарном" бюджете
Следует отметить, что главный тренд нынешней вступительной кампании - это сокращение государственного заказа на некоторые "гуманитарные" направления подготовки.
Суть идеи - сократить государственное финансирование направлений подготовки кадров отдельных специальностей, которыми, по мнению специалистов образовательного ведомства, перенасыщен рынок труда. В частности, в немилость попали направления подготовки специалистов по экономическим, юридическим, управленческим специальностям.
Перекосы рынка труда в министерстве предлагали решать стимулированием абитуриентов поступать на "непопулярные" направления, в т.ч. возможностью получить дополнительные баллы за обучение на подготовительных курсах при поступлении на инженерно-технические и естественно-математические направления.
Однако "ручное" регулирование пока существенно не изменило "вступительные маршруты" нынешних абитуриентов. Гуманитарные направления чрезвычайно популярны в 2011 году.
По состоянию на 27 июля, по данным информационной системы "Конкурс", ситуация выглядит следующим образом.
Национальный университет "Львовская политехника", лидер вступительной кампании по количеству поданных заявлений, на направление подготовки "Филология" получил 782 заявления, что почти в два раза больше прошлогодних показателей, а на направление "Электротехника и электротехнологии" - 352 заявления (в 2010 году - 324).
Национальный технический университет Украины "КПИ" на специальность "Филология" (английский язык) получил 996 заявлений, а на "Микро- и наноэлектроника" - 250. При этом объем государственного заказа на "Микро- и наноэлектроника" - 68 мест, а на английскую филологию - 22.
Например, Херсонский национальный технический университет (ХНТУ) в этом году на специальность "Инженерная механика" получил всего 42 заявления на 188 лицензионных мест, из которых 20 - бюджетные.
В то же время, на специальность "Дизайн", где также 20 бюджетных мест, а лицензионных - 44, ХНТУ получил 56 заявлений, на филологию ("Перевод") 50 лицензионных мест, из которых 20 бюджетных - 124 заявления.
В целом, тенденция к увеличению количества заявлений на направления "без математики" в технические вузы сохраняется, независимо от размера и статуса учебного заведения.
Несмотря на отсутствие бюджетных мест, аналогичные тенденции набора абитуриентов фиксируют и ведущие учебные заведения государственного сектора.
Так, по словам директора департамента связей с общественностью Университета "КРОК" Константина Чабалы, количество заявлений поступающих на первый курс дневной формы обучения ненамного меньше прошлогодних показателей.
"В то же время - существенно увеличилось количество поступающих "гуманитарных" специальностей на первый курс заочной формы обучения. Такое увеличение происходит в основном за счет выпускников прошлых лет и студентов дневной формы обучения, желающих получить второе образование", - отмечает специалист.
В общем, такая приверженность украинцев к гуманитарным направлениям, очевидно, требует более основательного анализа. Значительную роль в этом процессе должно играть взаимодействие представителей средней и высшей школы на этапе формирования профессионального мировоззрения молодого человека.
"Наш университет ежегодно проводит профориентационные мероприятия для старшеклассников, главная цель которых - профориентация школьников в ходе общения со специалистами-практиками различных профессий. Ведь осознанный выбор профессионального пути значительно расширит возможности полноценной реализации выпускников вузов", - отмечает К. Чабала.
Скорее всего, нынешние тенденции выбора абитуриентами будущей профессии отражают устойчивое общественное представление о том, что наличие высшего образования, по возможности - полученного за счет государства, лучше, чем получение того образования, которое даст возможность успешной профессиональной реализации.
Одеський національний політехнічний університет надає можливість своїм студентам отримати, окрім інженерної, ще й робочу спеціальність. Займаючись у позааудиторний час три рази на тиждень, вони зможуть оволодіти професіями водія, кухаря, кондитера, кравця, перукаря, маляра, штукатура, бармена, офіціанта, майстра з ремонту телевізорів. Для чого? Студентам нема чим зайнятись в університеті? Чи не краще заснувати окремо ПТУ? Бо не обов’язково вже всім йти в інститут, можна бути хорошим кухарем, кравцем…Але в університеті студентів мали б долучати більше до наукової роботи або практики по спеціальності.
31.07.2011 в 12:08Ответить
Aleks
зла не хватает на наше тупорылое министерство образования. если бы у людей были после выпуска гарантированное трудоустройство и достойная зарплата, технические специальности автоматически стали бы популярными. не нужно было бы придумывать дополнительные баллы за курсы, распределять по непонятной и запутанной системе бюджетные места
31.07.2011 в 11:20Ответить
Олекчій
Скажіть, чи можна подати оригінали документів в один університет, а потім забрати їх якщо пройду в інший, просто в іншому є шанс пройти не в першому а в другому чі третьому списку???
30.07.2011 в 17:08Посмотреть все ответы (4)
Макс
Для Олекчій: Можна.але можеш невстигнути,відомо багато випадків коли невстигали оригінали з одного внз в інший подати!
31.07.2011 в 05:25
Віка
Для Олекчій:Для Макс: чому так? (
31.07.2011 в 05:50
Олекcій
Для Макс: а скількі чясу треба щоб їх тількі забрати?
мені десь казали що на це треба декілька днів, але ж як так можна????!!!!!!
31.07.2011 в 05:52
Комментировать
Олька
У мене просто немає слів... Мої бали:168,170.5,177 середній бал атестату 175,3,і я НЕ проходжу на контракт!!! Чесне слово,я в шоці! А що робити людям,які набрали меньше за 150, не кажучи вже про 124? Куди тоді вони вступають?
29.07.2011 в 14:29
Анна
Для Олька:[/b
А може тим, у кого менше за 150 просто треба було готуватись до ЗНО?
29.07.2011 в 14:48
я
Для Олька: Залежить від ВУЗів, з такими балами багато-куди і на бюджет пройти можна. Дочекайся 2 та 3 хвилі. І подай документи де малий конкурс ( по системі Конкурс подивись, може ще встигнеш електронно подати). Ті, хто набрав меньше 150, знань не мають, нажаль...
29.07.2011 в 15:22
Макс
Для Олька: Це ти куди не проходиш?Оо...я трохи зі стулу не впав//в мене 174.178.5.199 та 176.2 було і я державник на істфаці!
30.07.2011 в 04:42
Комментировать
Леся
Дуже хочеться, щоб спеціалісти технічного напряму мали роботу. Але, які заводи працюють? Ходиш і шукаєш... Ось тобі і вступайте на технічні спеціальності.
29.07.2011 в 10:03Ответить
Олександр
Для www:
Я з Вами погоджуюсь. Разом з тим хочу сказати, що тут проблема не у ВНЗ, а все ж таки в середній освіті. Університети мають давати знання, які від них вимагають роботодавці. Курси - прекрасний шанс підготуватися до вузівської системи викладання. На жаль те, що відбувається в більшості наших шкіл - це жалюгідна пародія на середню освіту в Європі чи США.
28.07.2011 в 12:50Посмотреть все ответы (4)
www
Для Олександр: З профільного предмету фізики на курсах можна підготовитись до ЗНО, а математика, така, як на першому курсі (це лишнє навантаження для випускників). Зате, прийшовши до ВНЗ, у студентів більше виникає проблем з фізикою, коли її починають читати в диференціальній формі, чого в школі не вчили. В нашій країні немає передбачено нормальних умов при переході від школи до ВНЗ, від ВНЗ до виробництва. Чомусь діти, які поступили за кордон, нормально там адаптуються, незважаючи на те, що є мовні перепони на початку. Чому у наших ВНЗ такі запроси до абітурієнтів, що виходять за рамки шкільної програми?
28.07.2011 в 13:24
www
Для Олександр: Я, вибачаюсь, не те повідомлення.
28.07.2011 в 13:29
www
Для Олександр: Я нічого не маю проти курсів, в них дійсно зацікавлені діти , що вибрали якусь технічну спеціальність (тільки можна було обійтись без додаткових балів, щоб не ставити в нерівні умови тих дітей, що не мали змоги їх проходити). А програмами і в школі, і в ВНЗ треба якось переглядати. Бо і ВНЗ не задоволені рівнем підготовки першокурсників, так само і роботодавці потім не зовсім задоволені випускниками ВНЗ. Немає взаємного зв’язку, ніби кожен сам по собі. Діти стають заручниками такої неорганізованої системи.
28.07.2011 в 13:31
Комментировать
Светлана
Дочь подруги закончила в этом году ВУЗ, инженерная специальность что-то с металлургическим оборудованием связанное.Не смотря на то, что училась на бюджете, ВУЗ ее не трудоустроил,хотя в городе большой металлургический комбинат. Вот и пошла выпускница ВУЗа (вроде бы такой необходимый нашему производству инженер) в центр занятости становиться на учет.
28.07.2011 в 11:16Ответить
leox
Табачники суттєво держбюджетні місця на математику та прикладну математику навіть в КНУ... де обіцяний перекос в негуманітарну сторону ?
28.07.2011 в 11:10Ответить
я
Держава має потребу в технічних спеціальностях, але замість 20 балів краще було б престиж професій та заробітну плату інженерам підвищувати?
28.07.2011 в 10:51Ответить
Олександр
Знаєте, шановні, ви такі дивні. Гуманітарні спеціальності пов'язані з нематеріальною сферою виробництва, а технічні - з матеріальною. Тому й така різниця! Навіщо курси? Дуже просто : гуманітарні предмети більш - менш в школах вивчаються нормально. Історія, мова, література... Це предмети, які можна вчити й самому. А хімію, фізику й математику - ні. Після школи діти приходять не готові. Діагностичний тест пишиться на "2" більшістю першокурсників. Тому курси - це єдиний шанс вивчити нормально профільний предмет. Бо слухачам курсів його пояснюють викладачі. Після курсів здається екзамен. Бали даються не за курси, а за знання, які на них отримали. ходять не готові. Діагностичний тест пишиться на "2" більшістю першокурсників. Тому курси - це єдиний шанс вивчити нормально профільний предмет. Бо слухачам курсів його пояснюють...
28.07.2011 в 08:58Посмотреть все ответы (6)
www
Для Олександр: Діагностичний тест на першому курсі пишеться на «2» і тими, хто ходив на курси. Просто його дають, наприклад, 1 вересня на першій чи другій парі і оцінюють: 60 балів з 100 – це трійка, а нижче це «2». Підловили, бо його ніхто не чекав. Діагностичний тест нічого не значить, головне вчитись, чого навчають у ВНЗ і успішно здавати сесії.
28.07.2011 в 11:19
www
Хто хоче позбутися великої кількості ВНЗ? Чи не міністерство, що так ділить державні місця між ВНЗ. Цього року у Драгоманова на англійську філологію, куди багато бажають вступити (близько 700 заяв), виділено 24 бюджетних місця, а у Кам’янець-Подільському – 58, чи Переяслав-Хмельницькому – 40.
28.07.2011 в 11:41
Олександр
Для www:
Ну знаєте, говорити, що діагностичний тест(або контрольна робота) нічого не вартий не правильно. Тому що на ньому даються завдання, що розраховані на знання необхідні для навчання у ВУЗі тобто знання, які ВНЗ вимагає від абітурієнтів. Ні, слухачі курсів не пишуть його на "2". Бо саме на курсах даються знання, необхідні абітурієнтам. Тому безглуздо говорити про недоцільність курсів, бо ж вони - шанс для дітей, які навчаються у звичайних школах (а не в спец. ліцеях чи гімназіях) вступити до університету.
28.07.2011 в 12:03
Комментировать
Іван
Випускники нинішнього року,які не вступили на бюджет,отримують пропозиції вступити на бюджет в інші ВНЗ.Ціна-від 3000 Євро.
От вам і все,про що писали,говорили.
Купується середній бал атестата,медалі,тепер вузівські місця.
28.07.2011 в 08:41Ответить
Олька
Шановні, ви говорите,що країні не вистачає технічних кадрів. Але до ваших голів ніяк не дійде,що люди,які дійсно добре знають математику, не підуть на такі спеціальності, як "Металургія, "Фіз-мат" та інші.Такі люді,як правило,ідуть на спеціальності"Економіка","Інформатика" та інші. Тобто на спеціальності,після закінчення яких є майбутнє...
28.07.2011 в 07:36Посмотреть все ответы (4)
Технарь
Для Олька:
Тобто, Ви вважаєте, що для цих спеціальностей математика менш потрібна, ніж для економіки.
Ви дійсно вважаєте технічні спеціальності менш перспективними, ніж економічні?
Мабуть, я дійсно чогось не розумію :)
Не розумію ринку праці, який, чомусь просить "технарів" та відхрещується від випускників-економістів без досвіду роботи. І заробітні плати у цих двох категорій неспівставні. Скільки може заробити економіст в банку, наприклад. Чи на підприємстві? Тисяч 5, у кращому випадку.
А скільки може мікроелектронщик? Чи інженер-металург? А якщо не в Україні?
Просто металургія, мікроелектроніка ... це сфера виробництва продукту. А економісти, юристи, менеджери - це сфера його перерозподілу і споживання.
І у житті, на мою думку, перше - важливіше за друге. І перспективніше ;)
28.07.2011 в 08:06
Лена
Для Технарь: Да ? Ну так почему же люди не идут на инженеров-металургов? Дело в том, что люди получив диплом экономиста могут в процессе работать и бухгалтерами, и теми экономистами, и статистами и т. д. И если человек разбирается в своем деле, то вполне возможно, что будет работать на высокооплачиваемой работе и ценится начальством.
Просто проблема в том, что люди, я считаю, которые не могут определиться со своим призванием ,не понятно по-чему решают , что они будущие экономисты...ни кто же не идет на инженеров, переводчиков, учителей и т.д.
29.07.2011 в 08:12
Технарь
Для Лена:
Потому что они, зачастую, просто не знают, чем занимаются металлурги :)
А конкурсы на переводчиков и учителей, в этом году, просто зашкаливают :)
29.07.2011 в 12:46
Комментировать
www
Не можу зрозуміти, навіщо було давати додаткові бали за курси на інженерно-технічні та природничо-математичні напрями. Ті, хто навчався на курсах від ВНЗ і так вже вирішили туди вступати. А хтось мав намір вступати на технічну спеціальність, але немає в своєму місті чи селі курсів від бажаного інституту, або у батьків немає коштів на курси, то його бажання ще більше віддалили (на 20 рейтингових балів) – це не чесно.
28.07.2011 в 06:50
Технарь
Для www:
Зважаючи на конкурси на інженерно-технічні спеціальності - не дуже і віддалили ;)
Таким чином хотіли "заманити" вступників.
Але, щось не вийшло в них, мабуть :)
28.07.2011 в 08:14
Ірина
Для www: Не на 20, а від 1 до 20(!), хоч КПІ це правило явно порушив. Я закінчила курси при НАУ, хоч і теж, чого приховувати, з провінції. І хочу сказати, що це досить нелегко, 10 годин занять кожен день без вихідних, найбільша перерва - півгодини. Підсумкова атестація, згідно якої нараховувалися бали містила завдання, за які не просто нараховують бали, а над якими потрібно дуже добре подумати. В результаті я отримала 16 балів і знаю, що це справедливий результат і моя праця була того варта, в яку батьки недаремно вклали гроші. Хоч є і такі, що отримали 7, 13 чи 20 балів.Щодо оплати курсів цілком згодна, для тих батьків, діти яких мають бажання і здібності вчитися це може виявитися занадто великою сумою.
28.07.2011 в 08:49
Мадам
Для www: Згодна на100%,до найближчих курсів 2 години власним транспортом-не наїздишся,донька займалася з репетиторами,а в когось і цієї можливості нема.Доречі, в одному з технічних вузів майже відкритим текстом було запропоновано купити папірець про закінчення таких курсів .Не курси потрібні,а з шкіл треба починати. Вступ-інфо наглядно демонструє ціну шкільних балів.
