Є ще в Україні порядні і не байдужі до рідного народу науковці...
16.11.2012 в 17:18
Ответить
 |
Звернення Президії Академії наук вищої школи України до Президента України з приводу загроз знищення гуманістичного й українознавчого наповнення гуманітарної освіти |
Відкритий лист Академії наук вищої школи України Президенту України
Президенту України
В.Ф.Януковичу
Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Академія наук вищої школи України – заснована 1992 року всеукраїнська громадська наукова організація, яка об’єднує понад 300 провідних учених, докторів наук і професорів, які працюють у ВНЗ нашої держави - вкрай стурбована загрозою знищення гуманістичного й українознавчого наповнення гуманітарної (передусім – літературної та історичної) освіти, до якого призводять дії нинішнього керівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та особисто міністра Д.Табачника.
Так, улітку 2011 р. відбулося блискавичне затвердження нового Держстандарту освіти, підготовленого буквально за якихось кілька місяців (раніше цей процес займав 2-3 роки). Авторитетні фахівці від процесу були усунені, а «нові люди» призначалися переважно за принципом не високого професіоналізму, а особистої відданості міністрові. Паралельно (вперше в історії українського шкільництва не послідовно, а саме паралельно!) пройшла миттєва ревізія програм початкової школи. Кадрова політика при цьому була та сама: принципові люди та фахівці усувалися, натомість безпринципним угодовцям відкривалася «зелена хвиля».
Тоді ж у 2011 році відбувся ще й «конкурс» підручників для початкової школи. Раніше в практиці освітянської галузі витримувався незмінний принцип: один рік = один клас, тобто проходив відкритий конкурс кожного підручника для кожного з класів. За такої схеми цей конкурс мав би відбуватися таким чином: 1-й клас – 2011 рік, 2-й клас – 2012 рік, 3-й клас – 2013 рік і, нарешті, 4-й клас – 2014 рік. Однак зараз керівництво МОНМС пішло шляхом імітації конкурсу - якогось змагання таємничих «концепцій підручників», яких ніхто ніде не бачив.
За такою практикою педагогічна громадськість побачила бажання брати «відкоти» з видавців підручників. Адже за минулою прозорою схемою не завжди можна було передбачити, хто саме переможе, а отже невідомо було, поділиться видавництво держбюджетними грошима з чиновником чи ні. Нині ж усе ясно та прогнозовано: спочатку домовленість «із ким треба», а вже потім, за її результатами, – «перемога» чи «поразка» концепції підручника для початкових класів. Аби зайвий раз не напружуватися, т. зв. «концепція» перемагає не для кожного з класів (1го - 2го - 3го - 4го), як це мало би бути, а зразу на 1-4 класи!!!
Підсумок цієї відверто корупційної схеми зафіксовано Наказом МОНмолодьспорт № 118 від 07.02.2012 року «Про надання грифа навчальній літературі» (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27400).
Водночас Наказом МОНМС №58 від 26.01.2011 затверджено Концепцію літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. За висновками авторитетних фахівців, окремі положення Концепції суперечать Конституції України, не відповідають світовим стандартам, мають русифікаторський, неоколоніальний та провокаційний характер, є дискримінуючими стосовно української мови і літератури.
У процесі підготовки цього документа було допущено грубі правопорушення (проект не узгоджений з усіма Інститутами післядипломної педагогічної освіти, а також іншими провідними педагогічними установами України; не підтримується переважною більшістю науковців; відбувалася неодноразова підміна тексту, фальсифікація підписів авторів тощо).
Згадана Концепція містить неприпустиме ані з наукового, ані з етичного погляду протиставлення української («низької», етнографічної) – і російської («високої», такої, що претендує на «особливу роль» як «художньо-словесне надбання») літератур. Спосіб представлення української літератури повертає до життя старі концепції «літератури для хатнього вжитку»: вона – «доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури», себто – виконує суто етнографічну функцію. Російській же літературі відведено, по суті, роль єдиного мистецького чинника духовно-інтелектуального становлення громадян України (роль сумнопам’ятного «старшого брата»).
До того ж у Концепції постійно йдеться про «тріаду»: українська, російська та світова літератури, що суперечить об’єктивному науковому розумінню предмета. Адже російська література, таким чином, виокремлюється як самостійний предмет у дихотомії «національне – інтернаціональне». Вважаємо неприйнятним перейменування курсу «Зарубіжна література» на «Cвітова література». Адже в науці про літературу вживання цих термінів зумовлене «точкою спостереження». Так, своїми кращими надбаннями українська література безумовно входить до складу «світової». Натомість до «зарубіжної» належать усі твори, які не належать до українського письменства. Ціннісний момент у розрізненні «світової» і «зарубіжної» літератури є другорядним і дискусійним. Зрозуміло, що запроваджене у «Концепції» розрізнення зроблене заради російської літератури, до того ж – усупереч природі речей і логіці, адже тим самим українська література виводиться за межі поняття «світова література». Ми переконані, що навчальний предмет, який нині називається «Світова література», має, як і раніше, називатися «Зарубіжна література».
Окрім того, Концепція визнає можливість введення в 10-11 класах інтегрованого предмету «Література». З огляду на нинішню політику Міністерства освіти, науки, молоді і спорту, така новація спрямована виключно проти української літератури.
Велике збурення громадськості викликало й заплановане зникнення шкільного курсу «Історії України» й запровадження натомість якогось невідомого «інтегрованого курсу історії», який даватиме змогу взагалі відсунути національну історію (яка є основою патріотичного виховання для кожного народу на задвірки!) Суперечливі й запізнілі заяви Міністерства не зменшили напруженості, оскільки освітянська спільнота й суспільство в цілому так і не отримали пояснень щодо самої можливості появи перелічених вище документів та процесу їхньої підготовки.
Виходячи з цього, Академія наук вищої школи України закликає Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу, дати нарешті оцінку провокативним, антиукраїнським і відверто корупційним діям міністра Д.В.Табачника. В результаті цих дій нищаться провідні наукові школи в українських ВНЗ, середня школа стала жертвою «реформ», які коштуватимуть суспільству й державі мільярдних витрат на підготовку й видання нових підручників за всіма без винятку дисциплінами, а головне – не конкурентоспроможності учнів, які навчатимуться за цими скороспілими, абияк написаними підручниками. Про рівень «довіри» суспільства до Міністерства свідчить той безпрецедентний випадок, коли за рішенням глави Уряду міністр освіти виявився публічно відсторонений (і таке рішення слід лише вітати!) від підготовки остаточної версії основного галузевого закону «Про вищу освіту».
Просимо Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу, захистити нарешті українську освіту й науку від знущань з боку Д.В.Табачника і його команди, призначити на чолі міністерства авторитетну, порядну й фахову людину, яка в найкоротший термін зуміла б мінімізувати втрати, завдані галузі за останні два роки.
Звернення ухвалене Президією АН вищої школи України 24 лютого 2012 року.
З повагою і надією на підтримку,
За дорученням Президії,
президент АН ВШ України,
заслужений діяч науки і техніки України,
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
Дробноход М.І.
Освіта.ua
02.03.2012