С тех пор как искусственный интеллект стал массово распространенным инструментом, его начали применять во многих отраслях – и студенты, очевидно, не остались в стороне. ИИ действительно способен упростить обучение, и хотя некоторых это пугает, я убежден, что такие «облегчения» были и раньше – но выполняли их люди. А вот качество получаемых знаний зависит и от других факторов.
Поэтому преподавателям не следует опускать руки. Ведь ИИ может также оптимизировать и наши задачи. Меня зовут Иван Михеев, я руковожу образовательными программами ЕРАМ на востоке Украины и уже много лет работаю преподавателем в университете. В этом материале поделюсь тем, как использую ИИ в своей повседневной работе, какие минусы вижу и как предлагаю с ними работать, а еще добавлю несколько полезных для преподавателей ссылок.
Широке застосування нових технологій і спроби залучити їх у всі можливі напрямки – те, що я спостерігав вже декілька разів за свою кар’єру. Так було на початку нульових, коли інтернет став досить звичною річчю. Так само відбувалось у 2010-х, коли на новий рівень вийшли хмарні технології й платформи для роботи і навчання від Google, Microsoft та інших провайдерів.
Так само як попередні масштабні хвилі впровадження нових інструментів, ШІ може (і має) стати не просто тимчасовим захопленням, а тим, що оптимізує і виводить роботу викладачів на новий рівень.
Чи варто непокоїтись, що ШІ повністю замінить викладачів? Я думаю, що він вже певною мірою це зробив. Уявімо, що студент пише код для лабораторної роботи, і він, на жаль, не компілюється, робота стопориться. Викладач може з першого погляду побачити, що в рядку 9 не вистачає роздільника - «;». Так само помітити помилку може штучний інтелект, але при цьому (на відміну від викладача) він буде доступний 24/7, навіть, скажімо, о 4 ранку.
Водночас слід пам’ятати про обмеження систем, які все ще не дозволяють повністю замінити живу людину. Адже можна довго просити ШІ спростити і пояснити матеріал зрозуміліше, але це не буде так швидко і ефективно, як зробить викладач, знаючи рівень конкретного студента.
Користь, якою не варто нехтувати
Викладач має нормоване навантаження понад 1500 годин на рік. 600 з них – безпосередня викладацька діяльність, так звані «горлові». Решта часу, найчастіше у другій половині дня, має йти на підготовку матеріалів, методичну роботу, наукові дослідження тощо. Частину цих завдань можна оптимізувати за допомогою ШІ, при цьому пам’ятаючи про обов’язкову перевірку його результатів. Тобто ШІ – не завжди про економію часу, а скоріше про більшу варіативність, вищу якість матеріалів.
Ще одна задача викладача – продемонструвати студентам приклад етичного, доброчесного використання ШІ. Для цього в першу чергу необхідно стати спеціалістом в конкретній дисципліні, щоб мати змогу компетентно відповідати на запитання. А далі – не соромитися зазначати, що частина матеріалів в курсі була створена за допомогою ШІ.
Найбільшу користь від ШІ, на мою думку, отримають викладачі-новачки. Адже, якщо у вас є багато досвіду, то ви вже маєте знання і методичні напрацювання, які використовуєте в освітньому процесі. Але якщо ви тільки починаєте працювати в цій галузі, то маєте щонайменше три шляхи для спрощення роботи над навчальними матеріалами і супутніми документами.
- Шлях 1. «Дискутування» з ШІ
Якщо перед вами стоїть задача підготуватись до викладання нової дисципліни, то є декілька варіантів. Можна розпитати колег і пошукати в інтернеті вже напрацьовані ідеї, плани, силабуси та інші корисні документи. А можна звернутися до ChatGPT чи іншого інструменту з аналогічними запитами. Я пропоную поєднати обидва світи: обговорити досвід інших викладачів і практиків, а потім перевірити, верифікувати результат зі штучним інтелектом. Цілком ймовірно, що він зможе доповнити ідеї і краще структурувати отриману інформацію.
- Шлях 2. Створення цікавішого контенту
Якщо ви вже не перший рік викладаєте певну дисципліну і маєте оновити її зміст, зробити його актуальнішим, тут ШІ теж зможе допомогти. Нагадаю, що згенерований матеріал буде лише первинною версією, яку треба ретельно перевіряти. Але загалом таким чином можна значно прискорити створення освітнього контенту, таблиць, певних зображень, аудіофайлів і відеоконтенту (хоча саме з останніми алгоритми працюють ще не ідеально, але стають дедалі кращими). Завдяки цьому матеріал буде цікавішим і легше сприйматиметься.
- Шлях 3. Контроль якості
Отримані студентами знання необхідно перевіряти – і з генерацією тестів та практичних задач ШІ добре справляється. Надаємо системі необхідні документи і інформацію, а далі – запит на створення завдання. Еталонні результати і тестові дані допоможуть мінімізувати кількість помилок в згенерованих варіантах.
Знаю напевно, що деяких викладачів стримують від використання ШІ потенційні витрати на ліцензії. Одразу зауважу, що особисто я використовую здебільшого безкоштовні інструменти – зокрема Chat GPT для тексту, Dall-e для зображень. Так, вони мають певні обмеження, але все одно можуть виконати для вас багато завдань. З генерацією відео чи аудіо українською навіть в платних інструментах я не мав успішного досвіду, на жаль. Почекаємо, коли наша мова буде генеруватися без дивного акценту.
Також системи генеративного штучного інтелекту вправно працюють з перекладами. Це корисно при підготовці матеріалів для міжнародного використання, адже налаштування дозволяють змінювати рівень емоційності, робити перевірку матеріалу і покращувати загальну якість вашого інтелектуального продукту, якщо власний рівень володіння іноземною мовою поки що не ідеальний.
Про мінуси
Звісно, те, що доступно викладачу, доступно й студенту. Адже генерувати можна не лише навчальні матеріали, але й лабораторні та інші роботи. Саме тому у ШІ в освітньому процесі є противники. Дійсно, при навчанні онлайн в асинхронному форматі ми можемо отримувати вирішені завдання, які не будуть результатом інтелектуальної роботи студента – і це бентежить. Саме тому низка університетів вже розробляють заходи для відстеження штучно згенерованих робіт.
Але будь-що може бути одночасно і ліками, і отрутою. Згадайте старі-добрі шпаргалки. Більшість з нас, освітян, сходилась на думці, що сам процес їхнього створення вже готував студента до заліку чи екзамену – і часто ними навіть не доводилось користуватися. Так само і ШІ, використаний для пошуку помилок, покращення результатів чи альтернативного погляду на питання, може дати студенту користь. Певною мірою штучний інтелект в такому разі виконає функцію викладача – але без обмеження часом лекцій чи робочого дня живої людини. Тому рекомендую заохочувати студентів використовувати штучний інтелект саме таким чином – і це органічно доповнить ваш освітній процес.
І студентам, і викладачам варто зважати також на галюцинації, до яких є тенденція у ШІ. Через них вкрай важливою є верифікація всіх згенерованих матеріалів, адже ніхто з провайдерів не гарантує достовірність результатів. Найгірший варіант – якщо студенти будуть навчатися на артефактах, які були невірно згенеровані ШІ. Вашої експертизи – або критичного мислення – має бути достатньо для того, щоб оцінити матеріали від ШІ, перевірити їх і лише після цього пропонувати студентам. Як це зробити? Один з варіантів – попросити ШІ надати джерела інформації і спробувати їх перевірити. Сайти і книги можуть бути досить правдоподібно «вигадані» штучним інтелектом, а можуть виявитись цілком реальними.
Чітинг: як боротися?
Якщо вже говоримо про використання ШІ студентами, то на думку спадає запитання: як же відрізнити штучно згенерований контент? Визнаю, що це досить непроста задача. Але стиль форматування і викладення залишає маркери, патерни, за якими можна розпізнати генеративний ШІ. Проте це, як на мене, лише пів справи. Важливіше – перевірити реальні знання і навики студента. Наприклад, викладач усвідомлює, що код у лабораторній згенеровано за допомогою ШІ. Але чи розуміє студент, як він працює?
Особисто я здебільшого перевіряю, наскільки людина вміє аналізувати, захищати свою роботу, чи може оперативно внести зміни, щоб вирішити задачу, умови якої я змінив. Адже будемо відверті: у професійній діяльності багато ІТ-фахівців дійсно дають ШІ генерувати частини коду. Бачити можливості інструменту і вміти їх використати на свою перевагу – важлива навичка, яка користується попитом у будь-якій сфері.
Те саме стосується і гуманітарних дисциплін. Щоб перевірити реальні знання, необхідно поставити низку суміжних запитань. Вони спонукають до роздумів і демонструють, чи дійсно студент знає тему в повному обсязі.
Важливі також причинно-наслідкові зв'язки, логіка того, як людина доходить до певної відповіді чи рішення. 10-15 хвилин спілкування для викладача у будь-якому разі достатньо, щоб зрозуміти рівень студента і авторство роботи. Відсутність реальних знань неможливо приховати: так було раніше, так є і зараз. Без живого доступу, в режимі онлайн-навчання зробити таку перевірку знань дещо непросто, але все одно варто намагатися.
Тенденція до поверхових знань
Одна з відомих можливостей ШІ – надання стислого змісту великих відрізків тексту. Вона значно економить час багатьом моїм колегам в ЕРАМ, дозволяючи в умовах щільного графіку отримувати все ж таки інформацію про ключові тенденції індустрії та нові дослідження. Але у ледачого користувача вона ж може призводити до спрощення, отримання поверхових знань. Аналогія, яку викладач може навести своїм студентам – різниця між трейлером і повнометражним фільмом. Нюанси, атмосферу, деталі і важливі акценти скорочена версія ніколи не передасть – лише загальний зміст. Інколи цього достатньо, але далеко не завжди – і це студенти мають зрозуміти завдяки викладачам.
Загалом я все ж таки дотримуюсь думки, що ШІ – це помічник для всіх учасників освітнього процесу. Залучати його треба помірковано і з обережністю, але ігнорувати – однозначно недалекоглядна стратегія.
Корисні посилання
Поділюся декількома ресурсами, які використовую сам і вважаю, що вони будуть корисні для роботи викладача.
- Хороша стаття про ризики генеративного штучного інтелекту для процесу навчання;
- Загальний курс з генеративного штучного інтелекту для початківців;
- Курс з генеративного штучного інтелекту для викладачів;
- Інструменти для перевірки, чи було згенеровано контент за допомогою ШІ, майже всі платні. Але ось два, які мають певний безкоштовний пакет із лімітами: https://gptzero.me/ і https://smodin.io/
Сподіваюсь, ці ресурси будуть для вас корисними і бажаю успіхів!
Иван Михеев, эксперт ЕРАМ Украина.
