В поисках университетского «облика»

Все топовые университеты объединяет одна общая черта - все они имеют свой «облик» или профиль

В поисках университетского «облика»

У кожного топового університету світу своя таємниця успіху. Проте усіх топів об’єднує одна спільна річ. Усі вони мають своє власне «обличчя» або профіль. Пошук такого профілю для кожного з університетів, на тому або іншому етапі його розвитку, був надважливим завданням.

У підґрунтя цієї мети покладена надзвичайно проста думка – не можна бути успішним і відомим одночасно у всіх сферах освіти та науки. Треба відшукати щось особливе, таке, для розвитку чого є найкращі передумови і можливості саме у тебе. Причому власний формат може стосуватися не завжди і не обов’язково наукових досліджень чи напрямків підготовки студентів.

«Родзинка» може знайтися і у форматах організації навчальних занять, співпраці з роботодавцями, формах дозвілля студентів, створенні для них елітарних спеціалізацій або навіть елітарного бакалаврату, що є трендом сучасної вищої освіти. І слушною тут є відома думка, що для того аби мати те, що ніколи не мав, треба робити те, що ніколи не робив. Шлях до цього полягає у подоланні інертності та розвитку віри у свої сили та готовності експериментувати.

Приклади світового рівня

Відомі та успішні університети рясніють прикладами, які яскраво доводять, що кожен з них знайшов власне «обличчя».

Так, скажімо:

  • Університет Брауна у США запровадив формат повністю вільного бакалаврату, у межах якого для отримання ступеня бакалавра студент має прослухати 32 курси, які він обирає повністю самостійно і на власний розсуд;
  • Університет Чікаго стоїть на позиції, що випускник школи не може одразу визначитися чітко та глибоко усвідомлено з напрямком своєї можливої освіти, а тому студенти цього університету протягом перших двох років не мають ніякої спеціалізації, вивчаючи лише, так звану, ядерну програму, що складається з дисциплін широкого профіля, важливих для будь-яких сфер сучасного життя. І лише після цього вони роблять свій вибір, виходячи на бажану та прийнятну для себе спеціалізацію лише на третьому році навчання;
  • Мюнхенський технічний університет розробив і запровадив концепцію тісної співпраці з технологічними компаніями, завдяки чому дослідження від імені цих компаній та для цих компаній, здійснюються за участі студентів та на площадках (бізнес-інкубатори, технопарки, наукові парки) університету.

Вітчизняні надбання та виклики часу

Очевидно, що українські університети, а насамперед ті, що мають давню історію також мають своє «обличчя». Так, існує думка, що інженерів краще готують політехнічні інститути/університети, а найбільш престижним університетом в Україні є Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Проте, подібні приклади, демонструють «обличчя» університетів у дещо звуженому обсязі, який проявляється переважно на рівні вибору абітурієнтами та їх батьками місця для отримання вищої освіти. Такий обмежений профіль, однак, не влаштовує університети світового рівня, які усі однакові топові, усі дають гарну освіту і проводять перспективні дослідження.

Гарну технічну освіту можна отримати у сотні європейських університетів, а тому кожен з цієї сотні повинен мати щось особливе, специфічне, що яскраво виділить його поміж своїх конкурентів. Цікавий та потужний «профіль» - це орієнтир і для роботодавця, який шукає кваліфікованого фахівця під власні потреби і запити; і для аспіранта, що мріє про наукову кар’єру; і для професора-дослідника, якому потрібні відповідні умови для своїх наукових розвідок.

Бути першим серед рівних - це не лише питання престижу; це також і перемога у конкурентній боротьбі за найкращого абітурієнта, за видатного професора і за більший обсяг фінансування. Лише той університет, який переможе за усіма трьома показниками одночасно, може розраховувати на високі показники у світових рейтингах.

Про це варто подумати і українським університетам, які поступово переходять на світові стандарти функціонування, а значить будуть конкурувати не лише між собою, а і з світовими «монстрами», використовуючи у цій боротьбі переваги власного профілю.

Орієнтири у пошуку профілю

Українські університети не можуть і не повинні копіювати інші університети, адже у нас власна історія, свої досягнення та складнощі. Тому ми маємо для кожного з них розробити унікальний профіль, знайти свій шлях розвитку, спроектувати унікальний набір освітніх та наукових результатів, досяжних тому або іншому з них.

При цьому варто пам’ятати, що вирішення цих завдань вимагає постійного руху та системного переформатування змін, оскільки заплановані кроки далеко на завжди дозволяють досягти бажаного, як-то кажуть, з першої спроби.

Від помилок не застраховані не лише вчителі, але і університетський менеджмент. При цьому важливо відзначити, що цей рух має здійснюватися на великій швидкості. Академічної швидкості, яка вимірюється семестрами та навчальними роками, тут не вистачає, бо зміни та нові виклики постають перед університетами щодня і на них треба реагувати оперативно.

Шукаючи власний профіль українські університети мають орієнтуватися і на існуючі тренди у сфері вищої освіти, найпершим серед яких є масовізація вищої освіти. Відповідно до наявної статистичної інформації, наприклад, станом на 2018-2019 навчальні роки в Україні налічувалося 282 університети, академії та інститути, де навчалися 1,3 млн студентів, тоді як у 1990/1991 навчальних роках кількість студентів дорівнювала 881 тис. Збільшення кількості студентів та мережі закладів освіти, очевидно, вплинуло і на якість освітніх послуг, які можуть запропонувати молоді навчальні заклади.

Відзначу, що така тенденція властива для усіх розвинутих країн, кожна з яких на тому або іншому етапі свого історичного розвитку, пережила чи ще переживає масовізацію вищої освіти.

На цей виклик треба реагувати, оскільки очевидним є висновок про те, що масові університети не здатні забезпечити нарощування економіки знань, без якої, у свою чергу, не можна розраховувати на економічне зростання країни. Це, як наслідок, означає, що ЗВО мають бути поділені на університети масові та університети дослідницькі, кожен з яких повинен нести власну соціально-культурну місію і відповідно до неї розроблювати свій профіль.

Під час пошуку власного «обличчя» університети мають орієнтуватися також і на те, що усі вони можуть входити до однієї з трьох основних груп: бути або університетом світового рівня, або регіональним університетом, або університетом базового рівня. Для кожної з названих груп університетів розроблені і сформовані відповідні показники; кожна з цих груп університетів виконує власні завдання та має свого студента, і на це треба орієнтуватися та приймати в якості вихідної позиції для власного позиціювання.

Зрозуміло, що пошук та вироблення власного профілю - це завдання стратегічне, а, відповідно, як його формулювання, так і реалізація мають знайти закріплення на рівні Програми розвитку кожного університету.

Роман Мельник, завідувач кафедри адміністративного права КНУ Шевченка, доктор юридичних наук, професор для Освіта.ua

Освіта.ua
06.05.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
SOS! SOS! SOS!
Очень "удачные" примеры приведены автором статьи. Одно существенное забыл упомянуть автор: учеба в колледжах и ВУЗах Америки только платная. Не важно сколько лет будет учиться студент и закончит ли учебу. Важно, что пока учится - будет платить. Наши "реформаторы" хотят внедрить в Украине - платное образование. Вначале, постепенно уменьшая, полностью ликвидируют бюджетные места в ВУЗах и колледжах. В школах начнут вводить оплату в старших классах: 10-ом и 11. Не в состоянии платить - вперед в ПТУ. Затем оплату введут после 4-го класса. Это све будет вводить в "ТУРБО РЕЖИМЕ".

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!