История Украины: перечень дат для подготовки к ЗНО/НМТ

Дата

Подія

1 млн років тому

Поява давніх людей на теренах України

IV – середина III тис. до н. е.

Розселення землеробських племен трипільської і середньостогівської археологічних культур на території України

IX–VII ст. до н. е.

Розселення кіммерійців у степовій і частково лісостеповій зонах України

VII–III ст. до н. е. (ІІІ н. е.)

Панування скіфів у Північному Причорномор’ї 

VIII–VI ст. до н. е.

Велика грецька колонізація

VII–V ст. до н. е.

Грецька колонізація Північного Причорномор’я, заснування вихідцями з Греції (Мілет) своїх поселень на узбережжі Чорного та Азовського морів (Борисфеніда; Ольвія, Пантікапей (Боспорське царство) 

480 р. до н. е.

Боспорське царство

III ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.

Розселення сарматів на українських землях

ІІІ ст.

Черняхівська археологічна культура; племена готів

Друга половина V – VII ст. 

Велике розселення слов’ян по території Європи, формування перших політичних об’єднань східних слов’ян–союзів племен; Балканські війни

ІV ст.

Антський союз

IV–VI ст.

Велике переселення народів; гуни; Аварський каганат

V ст.

Перші відомості про заснування Києва

Кінець VI ст. – VII ст. 

Діяльність літописного князя Кия

IX–XII ст.

Княжа доба в історії України

IX ст.

Утворення Русі-України (Київської держави)

860

Похід Аскольда на Константинополь, укладання першого відомого договору Русі з Візантією, прийняття Аскольдом християнства

882

Об’єднання князем Олегом північних та південних руських земель, початок правління династії Рюриковичів

882–912

Правління князя Олега в Київській державі

907, 911, 941, 944

Походи князів на Константинополь

907, 911

Переможні походи Олега на Візантію

912–945

Правління князя Ігоря Рюриковича в Київській державі

941, 944

Морські походи Ігоря на Візантію; перший – розбитий «грецьким вогнем»

945

Повстання деревлян (Ікоростень), очолюваних князем Малом, убивство Ігоря (полюддя)

945–964

Правління княгині Ольги в Київській державі

946–947

Здійснення Ольгою перших державних реформ (уроки, погости)

957

Подорож Ольги до Константинополя

964–972

Правління Святослава в Київській державі

964

Розгром Святославом Хозарського каганату 

967–968, 969–971

Перший і другий Балканські походи Святослава (м. Переяславець)

980–1015

Правління князя Володимира Великого в Київській Русі

988

Запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії

989

Закладання Володимиром Великим церкви Пресвятої Богородиці (Десятинної церкви)

1017–1037

Спорудження Софійського собору, укріплень навколо «міста Ярослава»; будівництво Золотих воріт у Києві

1016

Перша літописна згадка про «Руську правду» – писемне зведення законів Київської Русі

1019

Битва Ярослава зі Святополком на р. Альта

1019р.–1054

Князювання Ярослава Мудрого в Києві (з 1036 р. – одноосібно)

1036

Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим 

1037–1050

Написання митрополитом Іларіоном твору «Слово про закон і благодать»

1056–1057

Створення Остромирового Євангелія

1068

Поразка руських дружин Ізяслава (повстання киян), Всеволода і Святослава Ярославичів в битві на р. Альта проти половців

1072

Вишгородська нарада князів, прийняття «Правди Ярославичів»

1073, 1076

Створення «Ізборника» Святослава

1073–1078

Будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря

1108–1113

Будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві

1113

Укладання «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в Києві

1115

Укладення Мстиславого Євангелія

1097

Любецький з’їзд (снем) князів, ухвалення принципу «кожен хай держить отчину свою»

1113–1125

Князювання в Києві Володимира Мономаха (повстання киян через ціну солі)

1125–1132

Князювання в Києві Мстислава Володимировича

1157

Будівництво Успенського собору в Галичі

1169

Спустошення Києва військом володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського

1185

Похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, розгром половцями руської дружини на р. Каяла

1153–1187

Правління Ярослава Володимировича Осмомисла в Галицькому князівстві

1187

Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах; створення «Слово о полку Ігоревім»; смерть переяславського князя Всеволода Глібовича

1199

Об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем галицьких і волинських земель, утворення Галицько-Волинської держави

1199–1205

Правління Романа Мстиславича в Галицько-Волинській державі

1203

Захоплення Києва галицько-волинським князем Романом Мстиславичем

1223

Битва біля р. Калка (перша зустріч руських князів з монголами)

1238

Придушення Данилом Романовичем боярської опозиції та відновлення єдності Галицько-Волинського князівства

1238

Розгром військом Данила Романовича німецьких рицарів-хрестоносців під м. Дорогичином

1238–1264

Правління Данила Романовича 

1238–1239

Вторгнення монголів під проводом хана Батия в Переяславське й Чернігівське князівство

1240

Захоплення Києва монголами 

1241

Вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство

1238–1264

Розбудова Галицько-Волинської держави (королівства Руського)

1245

Битва біля м. Ярослав (на р. Сян )

1245

Поїздка Данила Галицького до Золотої Орди, підтвердження ханом Батиєм його права на Волинь і Галичину

1253

Коронування Данила Романовича посланцем Папи Римського у м. Дорогичин

1264–1301

Князювання Лева І Даниловича в Галицько-Волинській державі

1301–1308

Правління Юрія І Львовича в Галицько-Волинській державі

1303

Заснування Галицької православної митрополії галицько-волинським князем Юрієм І Львовичем

1308–1323

Князювання Андрія та Лева ІІ Юрійовичів у Галицько-Волинській державі

1325–1340

Князювання Юрія ІІ Болеслава (Тройденовича) в Галицько-Волинській державі. 

1340

Початок боротьби Польщі, Угорщини та Литви за галицько-волинські землі

1340–1377

Князювання Любарта Гедиміновича на Волині

1345–1377

Князювання великого князя Ольгерда в Литві

1349

Остаточний занепад Галицько-Волинської держави, входження Галичини до Польщі, а Волині – до Литви 

1359

Входження Шипинської землі (Буковина) до складу Молдавського князівства

1362

Битва біля р. Сині Води (розгром монголів українсько-литовськими військами на чолі з великим князем литовським Ольгердом)

1370

Захоплення Галичини Угорщиною

1377–1434

Князювання Ягайла Ольгердовича у Великому князівстві Литовському

1385

Укладення Кревської унії (державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством Литовським)

1387

Остаточне захоплення Галичини Польщею

1392

Підписання Острівської угоди між польським королем Ягайлом і литовським князем Вітовтом

1392–1430

Князювання Вітовта в Литві

1410

Розгром тевтонських рицарів об’єднаними польсько-литовсько-українським військом у Грюнвальдській битві

1413

Укладення Городельскої унії між Польщею й Литвою

1432–1435

Боротьба українських і білоруських князів на чолі із Свидригайлом за незалежність від Польщі; утворення Великого князівства Руського

1434

Загарбання Західного Поділля Польщею, утворення Подільського й Руського воєводств

1435

Поразка війська Свидригайла в битві під Вількомиром із польсько-литовськими військом Сигізмунда

1447

Перший напад орд кримського хана на українські землі

1452

Остаточна ліквідація Волинського удільного князівства

1471

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства

1475

Вторгнення турецьких військ до Криму, захоплення Кафи, Судака та інших генуезьких фортець на південному узбережжі півострова

40-ві роки XV ст. (1449)

Утворення Кримського ханства

1478

Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії

1482

Напад орд кримських татар на українські землі, зруйнування Києва (ясир)

1489

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах (Мартин і Йоахим Бєльські «Польська хроніка»)

1490–1492

Повстання селян на чолі з Мухою та Борулею в Буковині й Галичині

1503

Приєднання Чернігово-Стародубського й Новгород-Сіверського князівства Московським князівством

1508

Повстання української знаті під проводом князя Михайла Глинського проти польсько-литовського панування

1514

Битва військ Костянтина Острозького біля м. Орша

Дата

Подія

1556

Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі

1556–1561

Створення Пересопницького Євангелія 

1529

Перший Литовський статут

1566

Другий Литовський статут (урівнення в правах боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократією; виборні суди; система повітових сеймиків)

1569

Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний король, спільний сейм, єдина грошова система, урівнено в правах польську та українську шляхту;  Литва зберігала за собою право та суд, адміністрацію, військо, «руську мову»)

1572

Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа

1574

Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований підручник для навчання грамоти) 

1576

Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії (ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д. Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький)

1577–1578

Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові)

1578

Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців)

1581

Видання Острозької Біблії І. Федорова

1582

Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII)

1586

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів

(Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху)

1588 

Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років у пана, ставали кріпаками)

1590

«Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з Туреччиною кількість реєстровців зростає, заборона селянам іти на Запоріжжя)

1591

Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес» 

1591–1593

Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою)

1596

Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)

1596

Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві)

1596

Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська»

1615

Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким)

1616

Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи (сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок

1617

Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства

1618

1620

Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини)

1620

Відновлення вищої православної церковної ієрархії; висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного)

1621

Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні)

1625

Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків реєстровців)

1630

Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків)

1631

Заснування П. Могилою Лаврської школи

1632

«Пункти для заспокоєння руського народу»

1632

Утворення Києво-Могилянської колегії

1635

Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з метою не допускати козаків у походи на турків і татар)

1637–1638

Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні

1637

Поразка повсталих під Кумейками

1638

«Ординації Війська Запорозького реєстрового…..», Жовнинська битва (повсталих козаків очолювали Я. Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай)

1638–1648

«Золотий спокій»; зародження невдоволення українців польською владою

1646

Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне сповідання віри» І. Трофимовича

травень 1648

Битва під Жовтими Водами

травень 1648

Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М. Потоцького)

вересень 1648

Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення» (шляхетського ополчення)

вересень 1648

Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові

грудень 1648

Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів)

лютий 1649

До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови української держави

1649

Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника)

1649

Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч)

1651

Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста

1651

Берестецька битва, Білоцерківський  договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі)

1652

Батозька битва (помста за Берестечко)

1652–1709

Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик

1652

Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога)

1653

Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша

1653

Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав)

1654

Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація)

1654

Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині 

1655

Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з Білорусі

січень 1655

Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під Городком

1656

Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону російському царю Олексію)

жовтень 1656

Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах) 

1657

Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького

1657

Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом)

1658

Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське)

1659

Конотопська битва; московсько-українська війна

1659

Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв)

1660

Слободищенська угода

1663

Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким

1665

Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті

1663–1664

Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя

1665–1676

П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків»

1667

Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України

1668

П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра

1669

Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії

1669–1672

Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців»

1672–1687

І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками; церкви Іоанна Предтечі

1672

Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М. Ханенка (його підтримувала Польща) на Брацлавщині, перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання Бучацького договору

1677–1678

Перший і другий чигиринські походи Туреччини

1678–1679

«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну, організоване гетьманом І. Самойловичем)

1681

Бахчисарайський мирний договір (сторони договору: Туреччина, Московія); середня Київщина 20 років залишалася незаселеною

1686

«Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою  (Брацлавщина та південна Київщина мали бути нейтральними).

Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові 

1687

Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі); мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством

1687

Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою 

1689

Другий Кримський похід В. Голіцина

1692

Заворушення в Переяславському, Миргородському, Полтавському полках (переросло в повстання під проводом П. Іваненка-Петрика) 

1698–1712

П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України

1699

Карловицький мир між Польщею та Туреччиною (Правобережна Україна, якою володіли турки (в основі Поділля), перейшла до Польщі)

1702–1704

Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення повстання І. Палія

1704–1709

Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи

1708

Україно-шведський союз, зруйнування Батурина

1708–1722

Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський резидент А. Ізмайлов)

1709

Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер

1709

Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва

1710

Смерть І. Мазепи

1710

«Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П. Орлика гетьманом

1711

Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої Церкви і повернули назад до Бендер). Прутський похід Петра І

1711–1728

Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства)

1713

Ліквідація козацтва на Правобережній Україні

1720

Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової канцелярії, про укладання адміністративних документів російською мовою

1722–1727

Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов)

1722

Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу архієпископа Київського та Малої Росії (призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі)

1727–1734

Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими судиться малоросійський народ»

1734

Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8 паланок (округів)

1734

Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі 

1735

Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних (виборних козаків), та збіднілих (підпомічників)

1738–1759

Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків»

1751

К. Розумовський – гетьман

1752

Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м. Єлисаветград, сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська, частина Донецької областей)

1760

Проведення судової реформи на Гетьманщині

1761

Перетворення Мотрининського монастиря на осередок православного руху

1764

Остаточна ліквідація посади гетьмана

1764–1782

Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії)

1767

Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика намагався повернути українській шляхті старі привілеї

1768–1774

Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-Кайнарджинським договором, кордони Росії відсунулись на південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської імперії)

1768

Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків відбувалась у м. Кодня)

1772

І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії)

1775

Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ генералові П. Текелі; російська армія напала і зруйнувала Січ, останній кошовий отаман П. Калнишевський ув’язнений у Соловецький монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ

1780–1782

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії

1781

Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили Малоросійське генерал-губернаторство)

1783

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Підкорення Російською імперією Кримського ханства

(ліквідований полковий устрій, запроваджено повіти)

1784

Повстання С. Гаркуші (повстання придушене російською владою)

1785

«Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту урівняно в правах з російським дворянством)

1787–1791

Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним договором, Крим було закріплено в складі Росії)

1787

Утворення групи автономістів на чолі з В. Капністом (відстоювали автономію Гетьманщини, виступали за відновлення козацького війська)

1788

Утворення Чорноморського козацького війська

1791

Місія В. Капніста до Берліна, переговори з канцлером Пруссії

1792

Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань, з 1860р. має назву Кубанське козаче військо

1793

ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під контроль Російської імперії)

1795

ІІІ поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє існування, до Росії відходять землі західної Волині)

Дата

Подія

1798

Видання «Енеїди» І. Котляревського 

1805

Відкриття Харківського університету (з ініціативи В. Каразіна)

1806–1812

Російсько-турецька війна (закінчилася Бухарестським мирним договором, до Росії відійшла Бессарабія)

1810–1825

Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк)

1812

Напад Наполеона Бонапарта на Росію

1813–1830

Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі

1816–1857

Утворення військових поселень (з 25 округів військових поселень три зосереджені на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині)

1816

Створення освітнього товариства греко-католицьких священників (у Перемишлі під патронатом єпископа М. Левицького помічник І. Могильницький зібрав гурт священників і заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священників)

1817

Оголошення Одеси відкритим містом (порто-франко)

1817

Повстання бузьких козаків на Херсонщині 

1817

Закриття Києво-Могилянської академії. Відкриття в Одесі Рішельєвського ліцею. Заснування Львівського інституту Оссолінських

1818–1819

Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом ложі був І. Котляревський)

1818

Переїзд М. Щепкіна з Харкова до Полтавського театру (Полтавський театр припинив свою роботу 1821 р.)

1819

Повстання військових поселенців у Чугуєві

1820

Відкриття гімназії Вищих наук у Ніжині

1821

Малоросійське товариство (очолював В. Лукашевич); програмний документ – «Катехизис автономіста»

1821

Утворення Південного (П. Пестель, «Руська правда») й Північного товариства (М. Муравйов, «Конституція») декабристів (офіцерські організації (декабристи) ставили за мету скинути самодержавство без будь-чиєї допомоги)

грудень 1825 – січень 1826

Повстання Чернігівського полку

1828–1829

Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі Російської імперії, ініціатор переходу – Й. Гладкий)

1828

Ліквідація Задунайської Січі

1830–1831

Польське визвольне повстання

1830-ті – 1880-ті

Промисловий переворот у Російській імперії

1831

Ліквідація Магдебурзького права на Лівобережжі

1831

«Холерні бунти» на Закарпатті

1832

Створення Азовського козачого війська (проіснувало до 1866 р.)

1833–1837

Діяльність  «Руської трійці» (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич)

1834

Відкриття університету в Києві (Університет святого Володимира, ректор М. Максимович)

1837

Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті стараннями Я. Головацького)

1839

Ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на Правобережжі

1840

Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (Петербург)

1844

Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині

1841

Ліквідація судочинства за Литовським статутом

1846

Видання «Історії Русів» (Москва)

1846–1847

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (засновники: М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський; програмні документи: «Книга буття українського народу», «Статут братства св. Кирила та Мефодія»)

1848

Скасування панщини в Галичині

1848

Створення Головної Руської Ради. Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька»

1848

«Весна народів» (революційні події проти самодержавства в європейських країнах). Проголошення конституції в Австрійській імперії, відкриття парламенту. Діяльність видавництва Галицько-руська матиця; відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті (очолював Я. Головацький)

жовтень 1848

Собор руських вчених у Львові

1848–1850

Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині

1848–1851

Діяльність Головної руської ради

1849

Слов’янський з’їзд у Празі (організації-учасниці: Центральна рада народова, Головна руська рада, «Руський собор»)

1853–1856

Кримська війна

1854

Спроба підняти національно-визвольне повстання під проводом М. Чайковського (Садик-паша)

1855

Селянський рух «Київська козаччина» (селяни складали списки вільних козаків і відмовлялися від панщини)

1856

Селянський рух «У Таврію за волею»

1859

Виникнення першої громади; відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи

початок 1860-х

Діяльність «хлопоманів»

1860-ті – 1890-ті

Формування в Україні Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого промислових центрів; прискорений розвиток зернового і цукробурякового виробництва

1860

Фінансова реформа; утворення Державного банку; розвиток мережі приватних банків

1860

Початок громадівського руху в Україні; створення в Києві Української громади

1861–1862

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

19 лютого

1861

Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії (категорія тимчасовозобов’язаних була скасована через 20 років; відрізки / прирізки на Правобережжі)

1863

Валуєвський циркуляр (заборона друкування українською мовою освітніх і релігійних видань)

1863–1864

Польське національно-визвольне повстання (повстання проти Росії, охопило й Правобережну Україну)

1863–1865

Будівництво залізниці Балта-Одеса

1864

Судова реформа. Земська реформа. Освітня реформа

1865

Цензурна реформа

1865

Відкриття Новоросійського університету (Одеса)

1866

Отримання волі державними селянами Російської імперії

1868

Створення у м. Львові товариства «Просвіта»

початок 1870-х

Відновлення громадівського руху

1870-ті

Діяльність в Україні «чайковців»; «Київська комуна» (народники)

1870

Міська реформа (у містах утворено думи, які очолюють голови)

1873

Створення у м. Львові літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Тараса Шевченка)

1873–1876

Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

1874

Військова реформа (тривалість служби – 6–7 років)

1874

Здійснення народниками масового «ходіння в народ»

1875

Початок діяльності гуртка «Південних бунтарів»

1875

Відкриття Чернівецького університету

1876

Емський указ (заборона української мови імператором Олександром ІІ)

1877

Створення «Таємної дружини»; «Чигиринська змова»

1878

Початок закордонної діяльності М. Драгоманова; журнал «Громада»

1890

Створення Русько-української радикальної партії (РУРП)

1892–1893

Виникнення таємної студентської організації «Братство тарасівців»

1895

Видання книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена)

1897

Створення Загальної української організації

1898

Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)

1899

Створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії

кінець ХІХ – початок ХХ ст.

Розгортання процесу монополізації Наддніпрянської України

1900

Будівництво Луганського паровозобудівного заводу

1900–1903

Економічна криза в українських губерніях Російської імперії

1900

Створення Революційної української партії (РУП)

1900

Видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»

1900

Створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації «Січ»

1900

Обрання Андрея Шептицького митрополитом Української Греко-Католицької Церкви

1901–1902

Заснування Української народної партії

1902

Масовий селянський страйк у Західній Україні

1905–1907

Демократична революція в Російській імперії

9 січня 1905

«Кривава неділя»

1905

РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Обʼєднання УДП і УРП в Українську демократично-радикальну партію (УДРП)

17 жовтня 1905

Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи та створення І Державної Думи

1905

Створення перших в Наддніпрянській Україні товариств «Просвіта» (Катеринослав, Одеса)

1905

Вихід першої української газети «Хлібороб». Закон, який дозволяв видавати літературу національними мовами, створювати культурно-освітні національні товариства і відкривати національні театри

1906

Початок видання в Києві щоденної української газети «Громадська думка»

1906

Офіційне скасування обмежень української мови, уведених Емським указом

1906–1907

Діяльність української парламентської громади у І та ІІ Державних думах

1906

Указ, що започаткував Столипінську аграрну реформу (завершена законами від червня 1910 р. і травня 1911 р.)

червень 1907

Третьочервневий переворот, закінчення революції.
Початок діяльності в Києві Українського наукового товариства (УНТ)

1907

Упровадження в Австро-Угорській імперії виборчого права для чоловіків

1908

Створення Товариства українських поступовців (ТУП)

1908–1913

Промислове піднесення Наддніпрянської України

1910

Циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які чужорідні товариства й видавництва

1911

Справа «Бейліса»

1911

Створення таємного гуртка «Пласт». Розправа в Дрогобичі над виборцями до Австро-Угорського парламенту

1912

Створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці»

1912

Перший у післяреволюційний період масовий виступ українців (під час поховання М. Лисенка)

1913

Виступ Д. Донцова з програмою політичного відокремлення від Росії

1914

Протести проти заборони святкування в Києві століття від дня народження Т. Шевченка

Дата

Подія

серпень 1914

Початок Першої світової війни

серпень 1914 

Створення Головної Української Ради. Формування легіону Українських січових стрільців (УСС). Створення Союзу визволення України (СВУ)

серпень-вересень 1914

Галицька битва

вересень 1914

Російський окупаційний режим у Галичині; утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства

1915

Утворення Загальної української ради (Відень)

1915 

Бій за гору Маківка (42 легіонери було вбито і 76 поранено)

1915 

Контрнаступ австро-угорських військ; звільнення Галичини. Горлицька операція

1916 

«Брусиловський прорив»

вересень 1916

Бій УСС за гору Лисоня

1917

Лютнева демократична революція; повалення самодержавства; Тимчасовий уряд; ради робітничих і солдатських депутатів

березень 1917

Утворення Української Центральної Ради (УЦР)

квітень 1917

Всеукраїнський Національний  Конгрес.

Легітимізація діяльності УЦР. Створення «Українського клубу ім. П. Полуботка» стараннями М.Міхновського. Утворення полку ім. Б. Хмельницького

травень 1917

Перший Військовий з’їзд. Утворення Військового Генерального комітету (головою обрано С. Петлюру), делегація (на чолі з В.Винниченком) до Тимчасового уряду

червень 1917

Перший Універсал УЦР (проголошення автономії). Утворення Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком

липень 1917

Другий Універсал УЦР.

Приїзд до Києва І. Церетеллі, О. Керенського, М. Терещенка. Компроміс із Тимчасовим урядом. Урядова криза в Росії, виступ більшовиків; збройний виступ самостійників

серпень 1917

«Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні». Державна нарада в Москві – корніловський заколот

вересень 1917

З’їзд народів Росії в Києві

25 жовтня (7 листопада) 1917

Більшовицький переворот у Петрограді. Нейтральна позиція УЦР

листопад 1917

Третій Універсал УЦР (проголошення Української Народної Республіки (УНР), соціально-економічні питання)

грудень 1917

Маніфест Ради Народних Комісарів (РНК) до українського народу з ультимативними вимогами до УЦР

грудень 1917

Установлення більшовицької влади в Харкові. З’їзд рад у Харкові. Створення Народного секретаріату

грудень 1917

Проголошення Кримської народної республіки

9(22) січня 1918

Четвертий Універсал УЦР (проголошення незалежності Української Народної Республіки)

січень 1918

Початок наступу червоних військ на Київ. Бій під Крутами. Вступ військ М. Муравйова до Києва

січень (лютий) 1918

Берестейській мирний договір між УНР та державами Четверного союзу

березень 1918

Підписання Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Німеччиною. Повернення УЦР до Києва.

29 квітня 1918

Державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського.

Українська держава (виконавчий орган влади – Рада міністрів)

серпень 1918

Утворення Українського національного союзу (УНС) (голова – В. Винниченко)

1 листопада 1918

Листопадовий зрив у Львові

13 листопада 1918

Проголошення Західноукраїнської народної Республіки (ЗУНР).

Створення Державного секретаріату ЗУНР. Утворення Української Галицької армії (УГА)

1918–1919

Українсько-польська війна

14 листопада 1918

Утворення Директорії (голова – В. Винниченко)

листопад 1918

Заснування Української академії наук (УАН) (президент УАН – В. Вернадський)

грудень 1918

Зрічення влади П. Скоропадським; перехід влади до рук Директорії. Домовленості з радянської Росією, Антантою, А. Денікіним, Н. Махном

22 січня 1919

Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР

лютий 1919

Вступ (другий) більшовиків до Києва

1919–1922

Холодноярська республіка

січень 1919

Затвердження офіційної назви радянської України – Українська Соціалістична Радянська Республіка. Перейменування Тимчасового робітничо-селянського уряду України в Раднарком (голова – Х. Раковський)

1919

Паризька мирна конференція

квітень 1919

Створення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки.

Декрет ВУЦВК про продовольчу диктатуру (політика «воєнного комунізму»)

червень 1919

Чортківська офензива. Контрнаступ Української Галицької армії під командуванням О. Грекова

липень 1919

Перехід військами ЗУНР р. Збруч і об’єднання з військами УНР; військові дії в Києві

серпень 1919

«Київська катастрофа». Установлення Денікінського режиму. «Білий терор». Поділ території на три області: Українську, Харківську, Новоросійську

серпень 1919

Утворення Революційної повстанської армії України (махновців). 

жовтень 1919

Перехід радянських військ у наступ (третій прихід більшовиків в Україну). Поразка військ Директорії та УГА

грудень 1919 – травень 1920

Перший Зимовий похід армії УНР (під керівництвом М. Омеляновича-Павленка)

грудень 1919 – (квітень 1920)

Відступ денікінців з Києва; прихід радянських військ.

Утворення Всеукрревкому (на чолі – Г. Петровський)

квітень 1920

Варшавська угода між Польщею та УНР (підписали Ю. Пілсудський, С. Петлюра)

травень 1920

Вступ польської армії і військ УНР у Київ

червень 1920

Контрнаступ радянських військ. Наступ Західного фронту на Варшаву, Південно-західного – на Львів

серпень 1920

Проголошення в Східній Галичині Галицької соціалістичної радянської республіки на чолі з Галревкомом (голова – В. Затонський). Проголошення в Сколівському повіті Бойківської радянської республіки.

Переговори делегації УНР з П. Врангелем

1920

Утворення Української військової організації

1920

Підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії

жовтень-листопад 1920

Перемир’я Росії та Польщі (розрив з УНР). Самостійні військові дії українських військ; відступ з території України під тиском Червоної армії. Війна більшовиків (командувач М. Фрунзе) та махновців проти П. Врангеля. Штурм Перекопу; встановлення радянської влади в Криму. Розрив радянським командуванням угоди з махновцями

березень 1921

Ризький мирний договір (сторони договору: Польща, РСФРР, УСРР, БСРР)

березень 1921

Х з’їзд РКП(б) (проголошення нової економічної політики (неп))

вересень 1921

Залишення махновцями України

листопад 1921

Другий Зимовий похід армії УНР (під керівництвом Ю. Тютюнника)

1921

Заснування Таємного університету у Львові

1921

Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

1921–1923

Масовий голод в Україні

1922

Початок роботи театру «Березіль» під керівництвом Л. Курбаса

грудень 1922 

Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) (УСРР, РСФРР, БСРР, Закавказька федерація (Азербайджан, Вірменія, Грузія)

1923

Проголошення коренізації (українізації)

1923

Визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР

1924

Уведення двомовних (утраквістичних) шкіл у Східній Галичині

1924

Татарбунарське повстання

1925

Ухвалення Конституції УСРР

1925

Проголошення курсу на індустріалізацію

1925

Утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО)

1926

Державний переворот у Польщі; установлення режиму «санації»

1926–1928

Утворення Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) (М. Хвильовий, літературна дискусія)

1927

Формування Української національної партії на Буковині

1928

Виступ М.Волобуєва в журналі «Більшовик України» зі статтею «До проблеми української економіки»

1928

Судовий процес у «Шахтинській справі»

1928/29–1932

Перша п’ятирічка, перехід СРСР на планову економіку

1929 – початок 1930

Ліквідація Української автокефальної православної церкви

1929

Початок насильницької колективізації. 

Форсована індустріалізація. Будівництво Київської кіностудії

1929

Утворення Організації українських націоналістів (ОУН)

1930

Судовий процес Спілки визволення України (СВУ)

1930

Постанова про загальне обов’язкове навчання

1930

Проведення польською владою акції «пацифікації» (Східна Галичина)

1932

Закон про охорону соціалістичної власності («закон про п’ять колосків»). Запровадження внутрішнього паспорта. Уведення в дію Дніпрогесу 

1932–1933

Голодомор в Україні.

Самогубство М. Хвильового, арешти письменників

1934

Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва 

Створення Спілки письменників України; ліквідація літературних об’єднань. Арешт і розправа над українськими кобзарями в Харкові

1934

Убивство членами ОУН Б. Перацького

1935

Почин О. Стаханова з м. Кадіївки; початок соціалістичних змагань

1936

Варшавський та Львівський судові процеси над членами ОУН

1937

Ухвалення Конституції УРСР (нова (Сталінська) Конституція УРСР)

1937–1938

«Великий терор» («Розстріляне відродження»)

1938

Постанова про вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання

1938

Убивство в Роттердамі керівника ОУН Є. Коновальця

1938

Надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини

15 березня 1939

Проголошення незалежності Карпатської України

Дата

Подія

23 серпня 1939

Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа») 

1 вересня 1939

Початок Другої світової війни; вторгнення нацистських військ на територію Польщі

17 вересня 1939

Вторгнення Червоної армії на територію Західної України 

28 вересня 1939

Договір про розмежування зони німецької та радянської окупації по лінії Керзона (Закерзоння: Холмщина, Надсяння, Лемківщина, Підляшшя)

27 жовтня 1939

Проведення урядом СРСР Народних Зборів у Львові; проголошення радянської влади в Західній Україні

1 листопада 1939

Рішення Верховної Ради СРСР «задовольнити прохання» населення Західної України

1939

Розкол організації ОУН після вбивства в Роттердамі Є. Коновальця на ОУН(б) (за С. Бандеру) та ОУН(м) (за А. Мельника)

червень 1940

Вторгнення Червоної Армії на територію Бессарабії та Північної Буковини

22 червня 1941

Напад Німеччини на СРСР

23–29 червня 1941

Танкова битва на початку війни на лінії Луцьк–Рівне–Броди

30 червня 1941

Проголошення Акта відновлення Української Держави

літо 1941

Створення Тарасом Бульбою-Боровцем загонів «Поліської січі»

вересень 1941

Захоплення Києва

вересень 1941

Початок розстрілів в Бабиному Яру (у лютому 1942 р. розстріляно українську письменницю, члена ОУН Олену Телігу, автора альманаху «Литаври»)

листопад 1941

Прийняття Гітлером рішення про штучне створення голоду

червень 1942

Створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.

липень 1942 – лютий 1943

Сталінградська битва (після неї розпочалося звільнення території СРСР від нацистів). Наказ про «загороджвальні загони»

14 жовтня 1942

Створення Української Повстанської Армії (УПА) 

грудень 1942

Початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України

весна 1943 

Створення зусиллями мельниківців і В. Кубійовича (очолював єдиний легальний Український центральний комітет) дивізії СС «Галичина»

1943

Трансформація «Поліської Січі» в Українську Народну Революційну армію

1943

Рейд загону С. Ковпака «Від Путивля до Карпат» з метою ліквідації нафтового басейну Дрогобич–Борислав

липень – вересень 1943

Битва на Курській дузі (найбільша танкова битва за часів ІІ світової війни). 

1943

Звільнення з увʼязнення за клопотанням М. Бажана та О. Довженка деяких українських письменників (серед них – Остап Вишня)

літо 1943

Завершення О. Довженком кіноповісті «Україна в огні» (твір був підданий жорстокій критиці)

1943

Тегеранська конференція

6 листопада 1943

Вигнання німецьких окупантів з м. Києва

січень-лютий 1944

Корсунь-Шевченківська наступальна операція

початок 1944

Створення у Львівській області Української головної визвольної ради (УГВР) на чолі з К. Осьмаком

травень 1944

Депортація кримськотатарського народу з Криму

червень 1944

Бій дивізії СС «Галичина» проти радянських військ (дивізія кинута в бій і розбита під Бродами)

1944

Смерть митрополита Андрея Шептицького; новий керівник Української Греко-Католицької Церкви – Йосип Сліпий

1944

Утворення в УРСР міністерства закордонних справ (Д. Мануїльський) та міністерства оборони (В. Герасименко)

28 жовтня 1944

Завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з України

лютий 1945

Ялтинська конференція

квітень 1945

Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН)

9 травня 1945

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

липень-серпень 1945

Потсдамська конференція

2 вересня 1945

Завершення  Другої світової війни

1945

Входження Закарпаття до складу УРСР

1945

Видання «Нарису історії української літератури» 

1946

Постанова ЦК КП(б)У про перекручення та помилки у висвітленні історії української літератури

березень 1946

Ліквідація УГКЦ 

лютий 1947

Визнання Румунією приналежності Північної Буковини до УРСР

1946–1947

Масовий голод в Україні

квітень – липень 1947

Проведення польською владою операції «Вісла»

1947

«Жданівщина»

1947

Скасування системи продовольчих карток; грошова реформа

жовтень 1947

Операція «Захід»

1948

Прийняття закону «Про виселення осіб, які ухилялись від трудової діяльності»

1948

Сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (критика генетики, лисенківщина)

1948

Запуск газопроводу Дашава–Київ

березень 1950

Знищення військами НКВС командира УПА Р. Шухевича

1951

Встановлення західного кордону УРСР

1953–1954

Повстання політичних в’язнів у сталінських таборах. Ліквідація ГУТАбу

червень 1953

Обрання на посаду першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка 

листопад 1953

Уведення в експлуатацію першого в СРСР суцільнозварного мосту через Дніпро (за проєктом Є. Патона)

лютий 1954

Початок освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану, Алтаю та Сибіру

лютий 1954

Входження Кримської області до складу УРСР

лютий 1956

ХХ з’їзд КРПС, засудження культу особи

1957

Реформа управління економікою – створення раднаргоспів

1957

Запуск першого штучного супутника Землі

грудень 1958

Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР»

1959

Утворення Української робітничо-селянської спілки 

1959

Утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» м. Київ

1961

Суд у Львові над членами дисидентської організації – Української робітничо-селянської спілки (Л. Лук’яненко, Г. Кандиба та ін.)

1961

Політ першого космонавта в космос (Ю. Гагарін)

жовтень 1961

ХХІІ з’їзд КПРС (ухвалення нової програми КПРС)

1961

Грошова реформа

1962

Заснування Шевченківської премії з літератури та культури

липень 1963

Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного; призначення на цю посаду П. Шелеста

жовтень 1964

Усунення з посади першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова; обрання Л. Брежнєва

вересень – грудень 1965

Підготовка І. Дзюбою праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

1965

Перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху

1966–1970

VIIІ п’ятирічка («Золота п’ятирічка»)

квітень 1967 

Підготовка В. Чорноволом збірки матеріалів «Лихо з розуму» про арешти в Україні 

січень 1968

Публікація роману О. Гончара «Собор»

березень 1968

Протест 139 діячів культури України проти арештів і утисків української культури

квітень 1968

Оприлюднення «Листа творчої молоді Дніпропетровська» (І. Сокульський)

1970–1972

Видання «самвидавного» журналу «Український вісник»

1972

Друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху 

травень 1972

Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста; обрання на цю посаду В. Щербицького

вересень 1972

Перехід до загальної середньої освіти

1976

Утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ)

жовтень 1977

Ухвалення нової Конституції СРСР

квітень 1978

Ухвалення нової Конституції УРСР

травень 1982

Прийняття Продовольчої програми СРСР

березень 1985

Обрання М. Горбачова генеральним секретарем ЦК КПРС

квітень 1985

Початок «перебудови»

травень 1985

Постанова ЦК КПРС про подолання пияцтва та алкоголізму

4 вересня 1985

Смерть В. Стуса в таборі Мордовії 

квітень 1986

Постанова ЦК КПРС про прискорення вирішення житлової проблеми в СРСР

26 квітня 1986

Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС)

травень 1986

Постанова ЦК КПРС про боротьбу з нетрудовими доходами

листопад 1986

Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»

початок 1988

Перетворення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод на Українську Гельсінську спілку

лютий 1989

Установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка

травень 1989

Установча конференція товариства «Меморіал»

липень 1989

Страйк шахтарів України

вересень 1989

Створення Народного руху України за перебудову

вересень 1989

Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького; обрання на цю посаду В. Івашка

жовтень 1989

Закон УРСР «Про мови в Українській РСР»

1990

Відродження громад Української Греко-Католицької Церкви. Створення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

березень 1990

Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР

травень 1990

Початок роботи Верховної Ради як постійно діючого парламенту України

червень 1990

Перехід Демократичного блоку у Верховній Раді УРСР до конструктивної опозиції, утворення Народної Ради

16 липня 1990

Ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України

липень 1990

Відставка В. Івашка; обрання головою Верховної Ради УРСР Л. Кравчука

серпень 1990

Закон УРСР про економічну самостійність республіки

жовтень 1990

«Революція на граніті»

листопад 1990 

Реєстрація Української республіканської партії (опозиційна до КПРС)

1990

Запровадження продажу товарів за картками споживача з купонами

лютий 1991

Ухвалення Верховною Радою постанови про відновлення автономії Криму

червень 1991

Створення Меджлісу кримськотатарського народу

19–21 серпня 1991

Спроба антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС)

24 серпня 1991

Ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України

30 серпня 1991

Прийняття Указу Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України»

1 грудня 1991

Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України

6 грудня 1991

Започаткування Збройних Сил України 

1992

Вступ України до Наради з безпеки і співробітництва в Європі (з 1995 р. – ОБСЄ)

липень 1994

Обрання Леоніда Кучми Президентом України

1995

Обрання України членом Ради Європи

28 червня 1996

Ухвалення Конституції України

вересень 1996

Запровадження грошової національної одиниці – гривні

жовтень – грудень 2004

«Помаранчева революція». Обрання Президентом України Віктора Ющенка

2008

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)

січень 2010

Обрання Президентом України В. Януковича

листопад 2013 – лютий 2014

«Революція Гідності». Повалення авторитарного режиму

18 березня 2014

Окупація Криму. Включення Криму з ініціативи В. Путіна до складу Російської Федерації

14 квітня 2014

Початок антитерористичної операції (АТО) на сході України

червень 2014

Обрання Президентом України П. Порошенка

2014

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС)

вересень 2014; лютий 2015

Мінські домовленості

січень 2019

Вручення Патріархом Варфоломієм томосу про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї України Епіфанію