По данным глобального исследования международной консалтинговой компании Deloitte, 31% представителей молодого поколения по всему миру решили не получать высшее образование сразу после окончания школы. Среди причин – отсутствие четкого представления о будущей профессии, желании поскорее выйти на рынок труда и высокая стоимость обучения.
Сомневаясь в правильности своего карьерного пути, молодежь выбирает практику, стажировку и первый опыт работы, чтобы проверить правильность своего выбора сразу на практике и избежать дорогостоящих ошибок в будущем. Но как подростку понять, что действительно его интересует, отличить собственные интересы от навязанных трендов, сделать более осознанный выбор и не тратить время на не подходящую ему профессию?
Після школи не лише університет: як змінюються кар'єрні траєкторії молоді
Ще десять років тому для більшості випускників існував майже єдиний сценарій: закінчити школу, вступити до університету, отримати диплом і лише потім виходити на ринок праці. Цей маршрут вважався найбезпечнішим і найправильнішим способом побудови кар'єри.
Сьогодні дедалі більше молодих людей змінюють цю логіку. Вони хочуть спочатку зрозуміти себе, спробувати різні ролі та отримати практичний досвід, а вже потім ухвалювати рішення про тривале навчання.
Таку тенденцію зафіксували у міжнародному дослідженні від Deloitte: молодь дедалі частіше переосмислює традиційні освітні маршрути та звертає увагу на альтернативні способи розвитку навичок – від професійних програм і сертифікацій до стажувань, практик і навчання безпосередньо під час роботи.
Важливо, що йдеться не про відмову від вищої освіти. Навпаки, зараз багато молодих людей ставляться до неї більш усвідомлено, ніж попередні покоління. Вони хочуть спочатку зрозуміти, які завдання їм цікаві, у яких сферах бачать себе в майбутньому і які навички справді знадобляться. Тому університет дедалі частіше стає не першим кроком після школи, а наступним етапом після періоду пошуку, спроб і практичного досвіду.
Що заважає підлітку обрати професію
Для сучасних підлітків вибір майбутньої професії став значно складнішим, ніж для попередніх поколінь. Щодня вони бачать у соцмережах сотні прикладів успіху з абсолютно різних сфер. Хтось будує кар'єру у 3D-дизайні, хтось заробляє на кіберспорті, а хтось без формальної освіти створює успішний продукт.
Водночас будь-яке нове хобі чи навичка сьогодні доступні буквально за кілька кліків, а ШІ здатен за хвилину відповісти на всі питання, позбавляючи підлітка можливості дослідити щось самостійно.
Здавалося б, така кількість можливостей мала б спрощувати вибір, але на практиці часто відбувається навпаки. Постійний потік чужих досягнень, порад і сценаріїв життя настільки перевантажує підлітків, що їм дедалі складніше зрозуміти власні інтереси.
У результаті близько 70% українських підлітків не можуть визначити, у якій сфері хотіли б працювати. Це ж дослідження показує суттєвий розрив між бажанням визначитися з професією та доступом до реального кар'єрного досвіду, адже лише:
- 3% школярів мали досвід стажування;
- 7% консультувалися з кар'єрними радниками;
- 11% відвідували підприємства або компанії хоча б у форматі екскурсій.
У результаті багато підлітків змушені обирати майбутню спеціальність, спираючись переважно на чужі поради, популярність професії або випадкові уявлення про неї.
Як допомогти підлітку краще зрозуміти себе перед вибором карʼєри
Експерти радять не концентруватися лише на пошуку «професії мрії», а допомагати підлітку краще зрозуміти власні сильні сторони, інтереси та спосіб мислення. У цьому процесі важливу роль можуть відігравати батьки: саме вони найкраще бачать, що дитину надихає, що виснажує, у яких завданнях вона проявляє себе впевненіше і де потребує підтримки.
Фахівці з Атмосферної школи повідомляють, що замість тиску чи готових рішень батьки можуть стати для підлітка безпечним простором для розмови, спроб і помилок – а це часто допомагає значно краще визначитися з майбутнім.
- Звертайте увагу не лише на те, що подобається дитині, а й на те, що виснажує.
Те, що викликає роздратування, втому або бажання уникати завдань, часто не менш важливе за захоплення: саме так можна зрозуміти, у яких форматах роботи дитині буде комфортно, а в яких – ні.
- Дивіться на спосіб мислення підлітка, а не лише на успішність.
Однакові оцінки не означають однакові здібності: одна дитина краще працює з цифрами, інша – з текстами, третя – з людьми чи творчими завданнями. Важливо помічати, що дається легко і що справді захоплює.
- Говоріть не просто про професії, а й про задачі.
Замість запитання «Ким ти хочеш бути?» краще обговорювати, які саме справи цікаві: аналізувати, пояснювати, створювати, організовувати, допомагати, продавати, досліджувати. Так підлітку легше зрозуміти, у яких сферах він може реалізуватися.
- Запропонуйте дитині пройти профорієнтаційний тест.
Якісний тест не дає готової відповіді, але допомагає виявити важливі, хоча й не завжди очевидні речі про себе: сильні сторони, стиль мислення, інтереси та можливі напрями розвитку. Це хороший старт для розмови й подальшого дослідження себе.
- Шукайте можливості спробувати все на практиці.
Навіть коротке стажування, волонтерство, екскурсія на підприємство чи участь у невеликому проєкті дають набагато більше розуміння, ніж абстрактні уявлення про професію. Практика допомагає перевірити, чи справді напрям підходить.
Університетський диплом залишається важливою частиною професійного розвитку. Однак дедалі більше молодих людей прагнуть зробити цей вибір усвідомлено. Практика, стажування, волонтерство чи робота над власними проєктами допомагають зрозуміти, чи справді цікава обрана сфера та яких навичок бракує для розвитку в ній.
Саме тому досвід до вступу поступово перестає бути винятком. Для багатьох молодих людей він стає можливістю краще зрозуміти себе, а вже потім інвестувати час і ресурси в освіту, яка справді відповідатиме їхнім цілям та інтересам.
Ольга Левченко, заместитель директора по методической работе в «Атмосферной школе».