МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/11707-26 від 01 червня 2026 року
Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської міської
державних адміністрацій
Про рекомендації щодо
організації освітнього процесу
З метою належної підготовки закладів освіти до впровадження трирічної профільної освіти, надсилаємо Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування: концептуальні, нормативні та методичні засади, що додаються.
Просимо довести ці рекомендації до відома місцевих органів управління освітою, керівників закладів загальної середньої освіти, які здійснюють або планують здійснювати освітню діяльність на рівні профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, та забезпечити їх практичне застосування.
Додаток: на 22 арк. в 1 прим.
Заступник Міністра Надія Кузьмичова
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти,
що забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного
спрямування: концептуальні, нормативні та методичні засади
Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування (далі - ліцей), розроблені Міністерством освіти і науки України для керівництва та педагогічних працівників ліцеїв з метою систематизації сучасного досвіду та визначення конкретних, перевірених практикою підходів до трьох ключових аспектів: концептуальних і нормативних засад профільного навчання, формування індивідуальних освітніх траєкторій та правових і управлінських процедур трансформації мережі закладів освіти.
В основу покладено досвід ліцеїв-амбасадорів, які першими апробують нову модель, а також кращі міжнародні практики країн-членів ОЕСР, де індивідуалізація та гнучкість освітнього процесу вже довели свою ефективність.
Документ охоплює три напрями: концептуальні засади та нормативно-правову базу профільної середньої освіти; формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти 10-12 класів; правові процедури створення, реорганізації та зміни типу закладу освіти.
Матеріали адресовані широкому колу учасників освітнього процесу.
Директори ліцеїв отримають стратегічне бачення реформи, нормативну базу, дорожню карту трансформації закладу та управлінські інструменти.
Заступники директорів - конкретні підходи до організації індивідуальних освітніх траєкторій, ліцензійні процедури та кадрові гарантії.
Вчителі-предметники - розуміння концептуальних засад профільного навчання, нових ролей педагога та підходів до роботи з індивідуальними траєкторіями.
Психологи та кар’єрні освітні радники - систему підтримки здобувачів освіти у виборі профілю та побудові індивідуальної траєкторії.
Методисти - системне бачення реформи, нормативну базу, шаблони документів і чеклісти для підтримки закладів.
Концептуальні та нормативні засади
Глобалізація, технологічні зрушення, цифрова трансформація та нові вимоги ринку праці визначають нові цілі для системи освіти. Традиційна модель навчання, за якої всі здобувачі освіти вивчають однаковий набір предметів на однаковому рівні, більше не відповідає цим реаліям. Впровадження профільної освіти є інституційною відповіддю на зазначені виклики.
Переорієнтація з механічного запам’ятовування на розвиток компетентностей. Здобувачі освіти потребують здатності до адаптації, вміння критично мислити, працювати з інформацією та ухвалювати рішення, а не лише відтворювати факти.
Демографічні виклики. Прогнози свідчать, що контингент здобувачів освіти в закладах загальної середньої освіти поступово зменшуватиметься починаючи з 2030 року, що вимагає оптимізації ресурсів та ефективного планування освітньої мережі.
Нерівномірна наповнюваність закладів. У деяких регіонах, зокрема в сільській місцевості, фактична наповнюваність значно нижча від проєктної потужності, що призводить до неефективного використання інфраструктури.
Розрив між освітою та ринком праці. Спроможність закладів забезпечувати якісну освіту безпосередньо залежить від їхньої здатності адаптуватися до змін попиту на освіту та вимог сучасного ринку.
Профільне навчання передбачає якісно інший підхід до організації освітнього процесу порівняно з традиційною моделлю. За традиційною моделлю всі здобувачі освіти вивчають однаковий набір предметів здебільшого на однаковому рівні, навчаються в єдиному класі протягом усього навчання, мають стандартний розклад та обмежені можливості вибору, а освітній процес орієнтований переважно на засвоєння знань.
За профільною моделлю здобувачі освіти обирають профіль і вивчають профільні предмети поглиблено, а решту - на базовому рівні. Навчання відбувається у змінних групах, склад яких змінюється залежно від обраних предметів і курсів. Розклад є індивідуалізованим і побудований на основі індивідуальної освітньої траєкторії кожного здобувача. Здобувачі освіти самостійно обирають профільні предмети, курси за вибором та вибіркові компоненти поза профілем. Освітній процес орієнтований на формування компетентностей, практичних умінь та підготовку до подальшої освіти чи професійної діяльності.
Запровадження профільного навчання забезпечує низку переваг.
Поглиблене вивчення обраних дисциплін. Замість вивчення всіх навчальних предметів на однаковому рівні здобувачі освіти зосереджуються на тих, що відповідають їхнім інтересам та освітнім планам.
Індивідуалізація навчання. Побудова індивідуалізованої освітньої траєкторії здійснюється через вибіркові компоненти відповідно до потреб та здібностей кожного здобувача освіти.
Профільно-адаптаційний період у 10 класі. Перший семестр 10 класу є періодом адаптації, протягом якого здобувач освіти поступово переходить до поглибленого вивчення профільних предметів, має можливість переконатися у правильності обраного профілю або за потреби змінити його.
Плавний перехід до вищої освіти. Інтеграція профільних та загальноосвітніх компонентів створює підґрунтя для усвідомленого вступу до закладу вищої освіти.
Кар’єрне консультування та профорієнтація. Системна підтримка здобувачів освіти у визначенні подальшого освітнього та професійного шляху.
Розвиток гнучких навичок. Робота в різних групах, проєктна діяльність та публічні презентації формують навички, затребувані на ринку праці.
Профільна освіта орієнтована на створення умов для розвитку індивідуальних здібностей, адаптації до вимог сучасного ринку праці та підготовки здобувачів освіти до навчання і професійної діяльності в умовах динамічного розвитку суспільства.
Нормативно-правову основу для реформування та організації освітнього процесу в ліцеях становить низка чинних законодавчих і підзаконних актів.
Закон України «Про освіту» - визначає засади державної освітньої політики, права учасників освітнього процесу та загальну структуру системи освіти в Україні.
Закон України «Про повну загальну середню освіту» - регулює організацію, зміст і функціонування закладів загальної середньої освіти, права та обов'язки здобувачів освіти, батьків і педагогічних працівників.
Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р - окреслює напрями реформування української школи: компетентнісний підхід, нова роль учителя, партнерська взаємодія та сучасне освітнє середовище.
Державний стандарт профільної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 851 - встановлює обов'язкові результати навчання та вимоги до освіти здобувачів освіти 10-12 класів.
Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2025 року № 1451 - визначає принципи та підходи до створення ліцеїв для здобуття профільної середньої освіти.
Типова освітня програма для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 26 травня 2025 року № 765 (зі змінами) - визначає перелік навчальних предметів, кількість годин та організацію освітнього процесу в ліцеях, зокрема структуру навчального плану за кластерами (STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний) та розподіл годин.
Положення про ліцей, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2021 року № 1062 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2026 року № 498) - регулює порядок створення, діяльності та управління ліцеями, містить положення щодо організації профільного навчання, складання навчальних планів, формування груп та ведення журналів.
Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2015 року № 1187 (зі змінами) - встановлюють вимоги, яким повинні відповідати заклади освіти для отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.
Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами) - визначає умови та критерії наповнюваності, за яких класи можуть ділитися на групи під час вивчення окремих предметів.
Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016 (зі змінами) - регулює процедури зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти між закладами загальної середньої освіти.
Порядок проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1131 (зі змінами) - визначає умови та порядок проживання й утримання здобувачів освіти у пансіонах при закладах освіти.
У цьому документі вживаються такі терміни.
Ліцей - заклад загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти (10-12 класи) академічного спрямування. Навчання спрямоване на поглиблене вивчення обраних освітніх предметів і курсів та підготовку до навчання у закладі вищої освіти.
Профіль навчання - напрям навчання, освітня траєкторія, яку обирає здобувач освіти. За обраним профілем одні предмети та курси вивчаються поглиблено, а інші — на основному рівні. Профіль формується навколо однієї освітньої галузі або кількох споріднених галузей.
Кластер - група споріднених профілів, об'єднаних за освітніми галузями.
Типова освітня програма передбачає три кластери: STEM (поглиблене вивчення математики, фізики, хімії, біології, інформатики, технологій), мовно-літературний (поглиблене вивчення української мови, літератур, іноземних мов, мов та літератур корінних народів або національних меншин) та соціально-гуманітарний (поглиблене вивчення історії, громадянської освіти, географії, іноземної мови, мистецтва).
Індивідуалізована освітня траєкторія - персоналізований шлях здобуття знань, умінь і компетентностей, що формується з урахуванням здібностей, інтересів, потреб і мотивації конкретного здобувача освіти. Охоплює вибір профілю, вибіркових предметів і курсів у межах профілю та поза ним.
Змінна група - навчальна група, склад якої формується для вивчення конкретного предмета або курсу. Здобувачі освіти з різних або одного класу, які обрали однаковий предмет чи курс, навчаються разом. Склад групи може змінюватися залежно від предмета або курсу.
Курс за вибором (вибірковий компонент) - навчальний курс, який здобувач освіти обирає самостійно з переліку, запропонованого ліцеєм. Може бути як у межах профілю (поглиблений рівень), так і поза ним (основний рівень).
Освітня програма закладу - документ, що визначає перелік та опис профілів, навчальні плани для кожного профілю з розподілом годин, переліки модельних навчальних та навчальних програм для всіх освітніх компонентів.
Навчальний план - документ, що визначає перелік навчальних предметів і курсів, зокрема інтегрованих, та обсяг годин на їх вивчення для кожного профілю. Містить обов'язкові компоненти основного та поглибленого рівнів, а також вибіркові освітні компоненти в межах профілю та поза ним.
Інтегрований курс - навчальний курс, який цілісно охоплює зміст та результати навчання однієї освітньої галузі (моногалузевий інтегрований курс) або кількох освітніх галузей (міжгалузевий інтегрований курс).
Портфоліо здобувача - збірка робіт та досягнень здобувача освіти: проєкти, дослідження, рефлексії, сертифікати. Відображає динаміку розвитку компетентностей та є інструментом самооцінки й планування.
Профільно-адаптаційний період - період, що охоплює, як правило, перший семестр 10 класу, протягом якого здобувач освіти адаптується до нового формату навчання, ознайомлюється з обраним профілем і має можливість змінити його за результатами адаптації.
Індивідуалізовані освітні траєкторії
Здобувачі освіти мають різний рівень підготовки, різні інтереси та потреби.
Індивідуалізована освітня траєкторія дозволяє визначити оптимальний шлях для кожного здобувача з урахуванням його індивідуальних особливостей.
Закон України «Про освіту» гарантує право кожного здобувача освіти на формування індивідуальної освітньої траєкторії. Індивідуалізована освітня траєкторія є одним із механізмів реалізації цього права.
В умовах дистанційного або змішаного навчання індивідуалізована освітня траєкторія забезпечує гнучкість і безперервність освітнього процесу.
Здобувач освіти бере безпосередню участь у формуванні власного навчального плану відповідно до своїх цілей, потреб та очікувань, що сприяє формуванню відповідальності за власний освітній вибір та розвитку самостійності й критичного мислення.
Принципи побудови індивідуалізованої освітньої траєкторії.
Індивідуалізація. Індивідуалізована освітня траєкторія будується на основі здібностей, інтересів, мотивації та освітніх планів конкретного здобувача освіти.
Усвідомленість вибору. Вибір профілю та освітніх компонентів має бути результатом діагностики, консультацій та рефлексії, а не випадковим або здійсненим під зовнішнім тиском.
Гнучкість. Індивідуалізована освітня траєкторія може коригуватися впродовж навчання. Зміна профілю є доцільною протягом 10 класу. Вибіркові компоненти можуть змінюватися щосеместру.
Партнерство. Індивідуалізована освітня траєкторія формується спільно: здобувач освіти, батьки або інші законні представники, куратор, психолог, кар'єрний освітній радник та педагогічні працівники діють як єдина команда.
Відповідність стандартам. Індивідуалізована освітня траєкторія будується в межах освітньої програми закладу. Обов'язкові освітні компоненти залишаються сталими, що гарантує виконання Державного стандарту профільної середньої освіти.
Наступність. Індивідуалізована освітня траєкторія має логічний зв'язок між 10, 11 та 12 класами, а також орієнтацію на подальшу освіту та професійну діяльність здобувача освіти.
Індивідуалізована освітня траєкторія формується в чотири кроки:
- вибір профілю навчання, який визначає ядро поглиблених предметів та курсів;
- визначення обов’язкових компонентів основного рівня, тобто предметів та інтегрованих курсів, які вивчають усі здобувачі освіти незалежно від обраного профілю;
- вибір вибіркових компонентів у межах профілю, що поглиблюють профільну галузь;
- вибір вибіркових компонентів поза профілем, тобто курсів з освітніх галузей, які не входять до ядра профілю.
Формальний підхід до формування індивідуалізованої освітньої траєкторії, за якого здобувачі освіти обирають з двох-трьох заздалегідь визначених варіантів без реального вибору, суперечить меті профільного навчання. Заклад освіти має забезпечити справжню варіативність через різноманітні вибіркові курси та можливість їх комбінування. Вибір профілю під тиском батьків без урахування інтересів і здібностей здобувача освіти також є порушенням принципу усвідомленості. Для запобігання цьому рекомендується проводити окремі консультації зі здобувачами освіти та батьками із залученням результатів діагностики як об'єктивної основи для прийняття рішення.
Формування індивідуалізованої освітньої траєкторії є командним процесом, у якому кожен учасник має визначену роль та сферу відповідальності.
Здобувач освіти є головним суб'єктом процесу: визначає власні інтереси та цілі, обирає профіль і вибіркові освітні компоненти, проходить діагностику, бере участь у консультаціях та веде портфоліо.
Батьки або інші законні представники виступають партнерами: підтримують здобувача освіти, беруть участь в обговоренні вибору, відвідують консультації та підписують відповідні документи.
Психолог і кар’єрний освітній радник виконують консультативну функцію: проводять діагностику здібностей, інтересів і професійних нахилів, організовують індивідуальні та групові консультації, надають підтримку у складних випадках вибору.
Вчителі-предметники є експертами: оцінюють готовність здобувача освіти до поглибленого вивчення предметів, надають інформацію про зміст навчальних програм з профільних та позапрофільних предметів і курсів, беруть участь у консультуванні щодо вибору профілю за запитом.
Адміністрація закладу освіти виконує організаційну функцію: формує навчальний план, організовує змінні групи, розподіляє навантаження, надає інформацію про наповнення профілю - перелік предметів, курсів та кількість годин.
Відсутність діагностики або її формальне проведення без використання результатів у консультаційному процесі знижує якість вибору профілю. До процесу формування індивідуалізованої освітньої траєкторії обов'язково залучаються психолог і кар'єрний освітній радник. Індивідуалізована освітня траєкторія, сформована одноразово без подальшого перегляду, не відповідає принципу гнучкості. Заклад освіти має запровадити регулярний моніторинг - не рідше одного разу на семестр - у форматі бесіди між здобувачем освіти та куратором з аналізом результатів навчання та корекцією траєкторії за потреби.
Процес формування індивідуалізованої освітньої траєкторії складається з послідовних етапів, кожен з яких має визначену мету, відповідальних осіб і очікуваний результат.
Етап 1. Інформування.
У квітні-травні адміністрація закладу спільно з кураторами проводить інформування здобувачів освіти дев'ятих класів та їхніх батьків або інших законних представників щодо концепції профільного навчання, переліку профілів, структури навчального плану та можливостей вибору освітніх компонентів.
Етап 2. Діагностика.
У квітні-червні психолог і кар'єрний освітній радник проводять діагностику інтересів, здібностей і професійних нахилів здобувачів освіти та аналізують її результати як основу для подальшого консультування.
Етап 3. Консультування.
У травні-червні куратор, психолог і батьки проводять індивідуальні консультації: обговорюють результати діагностики, роз'яснюють можливості вибору та надають підтримку у прийнятті рішення щодо профілю.
Етап 4. Вибір профілю.
У червні здобувач освіти обирає профіль навчання. Вибір фіксується заявою, яку підписують здобувач освіти та батьки або на законні представники.
Етап 5. Формування індивідуалізованої освітньої траєкторії.
У червні-серпні здобувач освіти спільно з куратором та адміністрацією обирає вибіркові компоненти в межах профілю та поза ним, після чого формується індивідуальний навчальний план.
Етап 6. Реалізація.
Упродовж навчального року здобувач освіти навчається відповідно до індивідуалізованої освітньої траєкторії та затвердженого розкладу.
Етап 7. Моніторинг та корекція.
На постійній основі куратор спільно зі здобувачем освіти та адміністрацією здійснює регулярний перегляд індивідуалізованої освітньої траєкторії. Зміна профілю можлива впродовж 10 класу, зміна вибіркових курсів — на початку кожного семестру.
Відповідно до підпункту 4 пункту 11 Положення про ліцей за бажанням здобувача освіти та одного з батьків або інших законних представників зміна профілю можлива впродовж усього періоду навчання в 10-12 класах. Умови та правила зарахування попередніх результатів навчання визначає педагогічна рада ліцею. Заклад освіти зобов'язаний повідомити здобувача освіти та батьків або інших законних представників про ці правила, умови та процедури.
Оскільки перший семестр 10 класу є максимально універсальним для всіх профілів, а відмінність між профілями зростає з кожним роком навчання, зміна профілю є найменш складною саме в цей період. У подальшому обсяг освітніх компонентів, які потребуватимуть додаткового опанування для переходу на інший профіль, суттєво збільшується. У будь-якому разі рішення про зміну профілю приймає здобувач освіти разом із батьками або іншими законними представниками. Завдання закладу освіти — надати вичерпну консультацію щодо умов, ризиків і можливостей такого переходу, а також забезпечити прозорі та зрозумілі правила переходу з профілю на профіль.
Зміна профілю є нормальною частиною процесу самовизначення здобувача освіти і не свідчить про недоліки в роботі закладу. Навпаки, вона є ознакою того, що система діагностики та адаптації функціонує належним чином. Заклад освіти має бути готовий до того, що частина здобувачів освіти змінить профіль у 10 класі, та забезпечити комфортний перехід із збереженням якості освітніх результатів.
Зміна вибіркових курсів здійснюється на початку кожного семестру на підставі заяви здобувача освіти, узгодженої з куратором, із подальшою корекцією розкладу за потреби.
Кожна індивідуалізована освітня траєкторія підлягає документальному оформленню, що забезпечує прозорість процесу та відповідальність усіх його учасників.
Основним документом індивідуалізованої освітньої траєкторії є індивідуальний навчальний план здобувача освіти, який фіксує обраний профіль і конкретний перелік освітніх компонентів. Індивідуальний навчальний план містить такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові здобувача освіти, клас і навчальний рік; назву обраного профілю та кластер; перелік обов'язкових компонентів основного рівня із зазначенням кількості годин; перелік обов'язкових компонентів поглибленого рівня із зазначенням кількості годин; вибіркові компоненти в межах профілю; вибіркові компоненти поза профілем; загальне тижневе навантаження. Індивідуальний навчальний план підписують здобувач освіти, один із батьків або інший законний представник, куратор та заступник директора з навчально-виховної роботи.
Заява на вибір профілю заповнюється здобувачем освіти і підписується батьками або іншими законними представниками. Вона фіксує первинний вибір профілю навчання.
Заява на зміну профілю або курсу подається за потреби з обґрунтуванням та рекомендацією куратора або психолога.
Портфоліо здобувача освіти є збіркою робіт, досягнень і рефлексій, що відображає динаміку розвитку компетентностей та слугує інструментом самооцінки й планування.
Зведена відомість індивідуалізованих освітніх траєкторій паралелі містить перелік усіх здобувачів освіти та їхніх індивідуалізованих освітніх траєкторій і використовується для формування змінних груп і розкладу.
Для самоперевірки готовності закладу до формування індивідуалізованих освітніх траєкторій та ознайомлення з практичним досвідом ліцеїв-амбасадорів до цього розділу додаються чекліст формування індивідуалізованої освітньої траєкторії (Додаток 1) та приклади з практики (Додаток 2).
Звертаємо увагу, що індивідуальний навчальний план, оформлений одноразово без подальшого перегляду, не відповідає принципу гнучкості індивідуалізованої освітньої траєкторії. Заклад освіти має забезпечити механізм регулярного перегляду та своєчасного внесення змін до документів у разі зміни профілю або вибіркових курсів.
Створення, реорганізація, зміна типу закладу
З 1 вересня 2027 року набирають чинності положення абзаців п’ятого і шостого частини першої статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо функціонування ліцеїв переважно як окремих юридичних осіб. До цієї дати засновники зобов’язані привести мережу у відповідність до нових вимог.
Цей розділ охоплює: правові основи трансформації мережі; порядок зміни типу закладу; ліцензійні процедури та ризики; організацію прийому здобувачів освіти; кадрові питання; практичний алгоритм дій керівника. До розділу додається чекліст дій засновника та керівника закладу освіти (Додаток 3).
Ліцей - заклад загальної середньої освіти III ступеня, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти. За рішенням засновника ліцей може забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової.
Якщо заклад забезпечує кілька рівнів освіти, його тип визначається за найвищим рівнем відповідно до законодавства.
За комунальним ліцеєм, що надає виключно профільну освіту, територія обслуговування не закріплюється. Якщо в структурі закладу є підрозділи початкової чи базової освіти, для ліцейної ланки територія обслуговування також не закріплюється.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник має право ухвалювати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання (зміну типу) закладу освіти.
Перепрофілювання (зміна типу) та реорганізація є різними правовими процедурами і мають різні юридичні наслідки. Якщо заклад освіти продовжує діяльність як та сама юридична особа, але змінює тип або рівні освіти, які забезпечує, йдеться про перепрофілювання (зміну типу), а не про реорганізацію.
Прикладами перепрофілювання є такі випадки: ліцей або заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів стає гімназією; заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів стає ліцеєм; гімназія стає початковою школою.
У разі перепрофілювання юридична особа не припиняється, код ЄДРПОУ закладу зберігається, вносяться зміни до статуту та найменування закладу, а за потреби — до ліцензійних документів.
Реорганізація застосовується у випадках злиття закладів освіти, приєднання одного закладу до іншого, поділу закладу або перетворення юридичної особи. У разі реорганізації виникає правонаступництво, а також можуть створюватися нові юридичні особи або припинятися чинні. Прикладами реорганізації є такі випадки: один заклад поділяється на окремі початкову школу, гімназію та ліцей; кілька закладів освіти зливаються в один ліцей; заклад освіти стає філією іншого закладу освіти.
Якщо засновник не створює нову юридичну особу та не припиняє чинну, використання терміна «реорганізація» у рішеннях і документах є некоректним.
У багатьох випадках трансформація мережі закладів загальної середньої освіти в межах реформи профільної середньої освіти здійснюється шляхом перепрофілювання (зміни типу) без припинення юридичної особи.
Засновник ліцею має забезпечити виконання таких умов.
Різноманітність навчання. Щонайменше два класи однієї паралелі за трьома різними профілями (10-12 клас) за кожною формою навчання, щоб здобувачі освіти мали реальний вибір освітнього напряму.
Свобода вибору. Здобувачі освіти мають можливість обирати предмети та курси відповідно до профілю і поза його межами в рамках Типової освітньої програми для 10-12 класів.
Безпечний і доступний простір. Заклад має бути безпечним, інклюзивним та цифровим.
Підвезення або проживання. Якщо відстань до ліцею перевищує 30 км, організовується безкоштовне підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників. Якщо час у дорозі перевищує одну годину в один бік, а також якщо здобувач освіти зареєстрований в іншому населеному пункті, забезпечується пансіон при ліцеї.
Доступ до мережі Інтернет. Якісний бездротовий доступ має бути забезпечений у всіх приміщеннях закладу та пансіоні.
Нижче наведено типові сценарії трансформації мережі закладів загальної середньої освіти із зазначенням правової форми та ключових дій.
Заклад загальної середньої освіти реорганізується шляхом поділу на окремі юридичні особи - початкову школу, гімназію та ліцей. Правова форма: реорганізація шляхом поділу, нові ліцензії для кожної юридичної особи. Ключові дії: затвердити статути, закріпити майно, перекласти трудові договори, здійснити переведення здобувачів освіти.
Ліцей, що забезпечує освіт у І-ІІІ ступенів, перетворюється на ліцей лише з профільним рівнем. Правова форма: зміна типу зі звуженням діяльності, звуження ліцензії до профільного рівня. Ключові дії: визначити заклад для переведення здобувачів освіти початкової та базової освіти, переглянути штатний розпис, внести зміни до статуту.
Гімназія та ліцей, що функціонують як одна юридична особа, розділяються на два окремі заклади. Правова форма: реорганізація шляхом поділу, нові ліцензії для кожної юридичної особи. Ключові дії: за спільної будівлі - укласти договори оренди або спільного користування, забезпечити окремі рахунки, статути та органи управління.
Заклад загальної середньої освіти будь-якого типу перетворюється на ліцей з виключно профільною освітою. Правова форма: зміна типу зі звуженням діяльності, звуження ліцензії до профільного рівня. Ключові дії: внести зміни до статуту та найменування, перевірити відповідність матеріально-технічної бази вимогам ліцею.
Кілька закладів загальної середньої освіти зливаються в один заклад. Правова форма: реорганізація шляхом злиття, нова ліцензія. Ключові дії: затвердити єдиний статут, єдине керівництво, консолідувати майно та фінансування.
Заклад загальної середньої освіти стає філією іншого закладу. Правова форма: ліквідація юридичної особи з одночасним створенням філії, переоформлення ліцензії головного закладу. Ключові дії: філія діє на підставі положення, відповідальність за освітній процес несе головний заклад.
Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів перетворюється на ліцей із збереженням підрозділів базової та початкової освіти як одна юридична особа. Правова форма: зміна типу, переоформлення ліцензії. Ключові дії: затвердити і зареєструвати новий статут та найменування, за потреби - звузити ліцензію.
У разі трансформації заклад або новостворена юридична особа подає документи до органу ліцензування. Залежно від характеру змін застосовується одна з трьох процедур.
Нова ліцензія необхідна у разі створення нової юридичної особи, яка провадитиме освітню діяльність, зокрема у разі поділу закладу освіти, створення нового ліцею або утворення нового закладу внаслідок злиття. До органу ліцензування подаються: заява за формою згідно з додатками 43-49 до Ліцензійних умов залежно від рівня освіти; концепція освітньої діяльності; відомості про кадрове, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення; письмове зобов'язання щодо доступності для осіб з інвалідністю; документи щодо права власності або користування майном; документи щодо кваліфікації керівника; опис документів у двох примірниках. Строк розгляду - до 15 робочих днів за відсутності зауважень до документів.
Звуження ліцензії застосовується у разі припинення освітньої діяльності на певному рівні освіти, зокрема якщо ліцей припиняє набір на рівні початкової або базової середньої освіти чи якщо заклад після зміни типу більше не забезпечує певний рівень освіти. Законодавство не встановлює окремого строку для подання заяви про звуження після перепрофілювання. Водночас засновнику та закладу освіти рекомендується подати відповідну заяву після ухвалення рішення про зміну типу та внесення змін до установчих документів, не допускаючи невідповідності між ліцензією, статутом і фактичною структурою закладу освіти.
Документи подаються до обласної державної або військової адміністрації чи Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу повноважень у сфері ліцензування. До органу ліцензування подаються: заява за відповідним додатком до Ліцензійних умов; рішення засновника про зміну типу закладу освіти або припинення освітньої діяльності на відповідному рівні. Строк розгляду - до 15 робочих днів.
Переоформлення ліцензії застосовується лише у разі зміни найменування або реорганізації шляхом злиття чи приєднання і здійснюється шляхом внесення відповідних змін до відомостей про ліцензію в порядку, визначеному законодавством.
Заклад освіти має право провадити освітню діяльність лише в межах чинної ліцензії. Недотримання вимог щодо своєчасного отримання нової ліцензії, звуження або переоформлення може бути підставою для визнання провадження освітньої діяльності таким, що не відповідає вимогам законодавства; проведення заходів державного нагляду (контролю); виникнення проблем із внесенням та підтвердженням даних у державних освітніх реєстрах; ризиків щодо документів про освіту та фінансування закладу освіти.
Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію або перепрофілювання закладу ухвалює засновник відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Перед ухваленням рішення засновник має визначити перспективну мережу закладів: які функціонуватимуть як початкові школи, які - як гімназії, а які - як ліцеї.
Таке рішення не зводиться до зміни найменування закладу. Йдеться про нову логіку функціонування шкільної мережі, у якій кожен тип закладу має чітко визначену роль: початкова школа забезпечує початкову освіту, гімназія – базову середню, ліцей - профільну середню освіту.
Перед ухваленням остаточного рішення засновник проводить громадське обговорення. У сільській місцевості це є законодавчою вимогою: проєкт рішення має бути оприлюднений не менше ніж за один рік до його ухвалення, якщо йдеться про реорганізацію, зміну типу або ліквідацію закладу.
На етапі громадського обговорення засновник має забезпечити доведення до відома громади таких положень: зміна типу закладу не означає втрату права здобувачів освіти на здобуття освіти; перепрофілювання не є припиненням діяльності закладу; метою є впорядкування мережі відповідно до нової моделі профільної середньої освіти.
Зарахування, переведення та відрахування здобувачів освіти державних і комунальних ліцеїв здійснюються відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016 (зі змінами) (далі - Порядок). Порядок зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти приватних і корпоративних ліцеїв визначається їх засновником або засновниками відповідно до законодавства.
Зарахування до державного або комунального ліцею може здійснюватися без проведення конкурсу або на конкурсній основі у разі, якщо кількість поданих заяв перевищує кількість вільних місць. Конкурс може проводитися до ліцею загалом або до окремих профілів навчання, якщо це визначено у положенні закладу освіти про конкурсний відбір.
Положення про конкурсний відбір схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником закладу освіти. Воно має визначати: порядок подання заяв; строки проведення конкурсу; форми конкурсного відбору; порядок визначення та оприлюднення результатів; порядок подання та розгляду апеляцій за наявності; особливості проведення конкурсного відбору за окремими профілями навчання. Конкурсний відбір може передбачати конкурсні випробування, співбесіди, оцінювання результатів навчання та інші форми відповідно до законодавства.
Якщо кількість поданих заяв не перевищує кількості вільних місць, конкурсний відбір не проводиться, а всі особи, які подали заяви, зараховуються до закладу освіти.
Положення про конкурсний відбір, освітня програма ліцею із зазначенням профілів навчання та навчальні плани оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти, а за відсутності власного веб-сайту - на веб-сайті засновника або органу управління у сфері освіти не пізніше ніж за три місяці до початку прийому заяв.
Якщо ліцей забезпечує здобуття базової середньої освіти, здобувачі освіти 9-х класів цього самого закладу можуть бути зараховані до 10 класу відповідно до порядку, визначеного законодавством та правилами прийому до закладу освіти. Відрахування та переведення здійснюються на підставах і в порядку, визначених законодавством. Не допускається відрахування здобувачів освіти з підстав, що мають дискримінаційний характер.
На вільні місця в 10 класі заяви подаються у строки, визначені Порядком.
Рішення про проведення конкурсу оприлюднюється не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення. Конкурсний відбір триває не більше двох тижнів, після чого результати оприлюднюються і керівник видає наказ про зарахування. Адміністрація може проводити співбесіди з метою визначення навчальних уподобань здобувачів освіти та надання рекомендацій щодо вибору профілю.
Якщо заклад змінює тип із ліцею на гімназію, він надалі не забезпечуватиме здобуття профільної середньої освіти. Засновник зобов'язаний заздалегідь визначити: у якому ліцеї здобувачі освіти зможуть продовжити навчання після 9 класу; яким чином буде організовано доступ до цього закладу; чи потрібне підвезення і яким чином воно буде забезпечене.
Зміна типу в такому разі означає перехід до нової моделі: профільна середня освіта зосереджується в ліцеї, а гімназія забезпечує базову середню освіту, допрофільну підготовку та профорієнтацію.
Зміна типу закладу або реорганізація не є підставою для звільнення працівників. Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України трудовий договір зберігає чинність при зміні власника або реорганізації закладу. Звільнення можливе лише у разі скорочення штатів або посад. У разі скорочення роботодавець зобов'язаний запропонувати наявні вакантні посади в межах закладу або мережі освіти громади, попередити працівників за два місяці та надати передбачені законом компенсації.
Реорганізація або зміна типу закладу не надає права звільнити працівників без скорочення посад. Стаття 40 Кодексу законів про працю України дозволяє розірвати трудовий договір у разі змін в організації роботи лише за умови, що неможливо перевести працівника на іншу роботу.
Типові штатні нормативи визначають максимальну кількість посад для всіх типів закладів і враховують кількість класів, режим роботи та контингент здобувачів освіти. Керівники закладів можуть змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити нові посади, крім керівних, у межах фонду оплати праці. Заміна посад допускається лише в межах однієї категорії персоналу.
Кількість ставок розраховується на основі навчального плану та 18-годинного навантаження на ставку. До штатного розпису ліцею включаються також посади працівників пансіону: вихователів, помічників вихователів, медичних працівників, кухарів за потреби - відповідно до типових нормативів.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівника державного чи комунального закладу загальної середньої освіти призначають виключно за результатами конкурсу. Винятки встановлюються лише законом.
Проведення конкурсу є обов’язковим, якщо внаслідок реорганізації утворюється нова юридична особа — у разі поділу або злиття закладів. У такому разі засновник зобов'язаний ухвалити рішення про оголошення конкурсу одночасно з рішенням про утворення нового закладу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Обидва рішення готуються єдиним пакетом і виносяться на одне засідання відповідного органу.
Проведення конкурсу не є обов’язковим, якщо відбувається лише зміна типу закладу без припинення юридичної особи. У такому разі юридична особа зберігається, тому чинний строковий трудовий договір з керівником продовжує діяти до завершення його строку. Новий конкурс оголошується засновником не менш ніж за два місяці до закінчення договору.
Під час воєнного стану засновник має право призначити керівника закладу освіти без конкурсу на підставі частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Граничний строк перебування особи на такій посаді становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Відповідно до пункту 2 і Розділу X Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник також має право продовжити без конкурсу строк дії чинного договору з керівником, але не більше ніж на 6 місяців після скасування воєнного стану. Ця норма стосується виключно продовження договору з уже призначеним керівником.
Після ухвалення рішення про зміну типу закладу керівник разом із засновником приводять установчі документи у відповідність. Оскільки зміна типу завжди тягне за собою зміну найменування закладу, необхідно: внести зміни до статуту із зазначенням типу закладу, рівнів освіти та порядку роботи органів управління; зареєструвати зміни у державного реєстратора; отримати оновлені реєстраційні дані; внести зміни до ліцензійних документів.
Паралельно з реєстраційними змінами вирішуються організаційні питання: виготовлення нової печатки, оновлення реквізитів, найменувань у кадрових та бухгалтерських документах.
