Що каже звіт PISA 2025 про виконання домашніх завдань та результати учнів?
Домашнє завдання у звіті розглядається як один із способів навчання. Навчання відбувається не лише в школі, а й удома, коли, зокрема, виконуються домашні завдання або учень відвідує додаткові заняття.
Прослідковується зв’язок між часом, який учень витрачає на навчання, із результатами, які отримує.
Водночас збільшення тривалості навчання саме по собі не є достатнім для покращення результатів. Про останній аспект йтиметься трохи пізніше.
Для чого взагалі потрібні домашні завдання?
Домашні завдання є частиною навчальної діяльності поза межами школи і задаються з різних причин. У звіті зазначається, що домашні завдання, зокрема, можуть бути спрямовані на закріплення інформації в довготривалій пам’яті учнів, а також на допомогу учням, які мають труднощі з опануванням матеріалу, що вивчався на уроці.
Крім власне домашнього завдання, має значення і час, впродовж якого його виконують.
PISA 2025 виявляє нелінійний зв’язок між часом, який учні витрачають на домашні завдання, та результатами, які отримують.
Виконання домашнього завдання до 2 годин на день пов’язане із вищими результатами, однак більше двох – з нижчими. Водночас ці дані не дають підстав вважати, що саме збільшення або зменшення часу на домашні завдання спричиняє відповідні зміни результатів.
Пояснюючи відсутність позитивного впливу на результат внаслідок виконання домашніх завдань довше 2 годин, у звіті пишуть, що це не обов’язково означає, що час, витрачений на домашні завдання, негативно впливає на результати навчання учнів.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що учні з нижчими результатами можуть витрачати більше часу на домашні завдання, оскільки їм потрібно більше часу для виконання тих самих завдань. Тому важливо не робити висновку, що більша тривалість часу на домашні завдання сама по собі призводить до гірших результатів.
У країнах ОЕСР у 2025 році учні в середньому витрачали близько 1,4 години на день на виконання домашніх завдань. У різних країнах цей показник коливається від менш ніж 1 години (Фінляндія, Чехія, Данія) до 2,5 і більше годин на день (у Замбії, Азербайджані, Маврикії, Монголії та Руанді).
В Україні учні в середньому витрачають на домашні завдання 1,9 годин у день – приблизно на пів години більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР.
Сам по собі цей факт, звичайно, нічого не говорить про ефективність домашніх завдань: PISA не дає підстав стверджувати, що більша кількість часу на домашні завдання є причиною кращих чи гірших результатів.
Схожі результати показало і національне моніторингове дослідження якості освіти в умовах воєнного стану з української мови та математики серед учнів 8-х класів, проведене Державною службою якості освіти України у 2025 році.
По-перше, однозначно найгірші результати продемонстрували учні, які взагалі не виконують домашніх завдань (у звіті PISA про таких не йдеться, оскільки досліджується час на навчання, а не його відсутність).
По-друге, для результатів з української мови маємо схожу картину – учні, які на домашнє завдання витрачали більше 2 годин продемонстрували нижчі результати, ніж ті, хто витрачали 30 хв. Натомість для результатів навчання з алгебри тенденція інша, найкращі результати продемонстрували учні 8 класу, які на виконання домашнього завдання з алгебри витрачали більше 2 годин.
Цікаво, що PISA 2025 також виявила позитивний зв’язок між часом на домашні завдання та такими характеристиками учнів, як допитливість, наполегливість і здатність ставити цілі.
Що ще є у звіті і про що варто задуматися?
Третина учні вказують, що припиняють виконувати домашнє завдання, якщо воно надто об’ємне.
Не зі звіту PISA: час, присвячений навчанню, має значення, тому не лише в школі треба вчитися. Але багато часу на домашнє завдання або об’ємні домашні завдання – не обов’язково дають кращі результати.
Тож баланс між часом, обсягом і навчальною метою домашніх завдань, схоже, таки потрібно шукати. За винятком, звісно, тих випадків, коли учневі самому цікаво або коли йому справді потрібно більше часу, щоб розібратися з матеріалом.
Автор: Ольга Стрелюк, образовательный эксперт.
