З робочим візитом у межах роботи МФО «Прифронтові території» відвідали Сумщину. Розпочали з підземної школи в Сумах разом із колегами з МФО та представниками Кабміну, зокрема заступником міністра освіти Андрієм Вітренком та заступником міністра фінансів Дмитром Самоненком.
У місті повітряні тривоги тривають до 21 години на добу. У таких умовах діти фактично не можуть навчатися у звичайних школах – навіть за наявності укриттів підніматися в класи небезпечно. Саме тому підземні школи сьогодні дають можливість забезпечити нормальне навчання попри війну.
У цій школі навчається близько 1000 дітей у дві зміни. І найбільше вражають самі діти. Вони щиро кажуть, що щасливі просто ходити до школи. Бо інакше – навчання вдома, ізоляція і постійна тривога. Сьогодні в Україні вже близько 100 таких шкіл, і до кінця 2026 року їх має стати щонайменше 200.
Поспілкувалися з учнями, педагогами, керівниками громад, ректорами сумських університетів. Обговорювали різні питання, серед ключових – підвищення заробітних плат освітянам.
Сумщина вражає. Попри те, що це прифронтовий регіон, область є самодостатньою по бюджету. Водночас є багато критично важливих витрат, пов’язаних із безпекою та відновленням.
Наша позиція – освітяни по всій Україні мають відчути підвищення заробітних плат. Це складний процес, який має реалізовуватися на всіх рівнях влади, бо Президент України, парламент та уряд під час формування державного бюджету поставили освіту у пріоритет після забезпечення військових. Тепер черга громад зробити те ж саме.
Окремо хочу відзначити університети Сумщини – Сумський національний аграрний університет, Сумський державний університет, Сумський державний педагогічний університет ім. Макаренка та Сумську філію ХНУВС.
Науково-педагогічні працівники цих закладів з 1 січня отримали передбачене підвищення посадових окладів, зокрема, чиї зарплати фінансуються зі спеціального фонду. Це справді крутий результат, адже всі розуміємо, наскільки складно в прифронтовому регіоні наповнювати спеціальний фонд.
Є громади, які демонструють високий рівень відповідальності, забезпечуючи одні з найвищих надбавок за престижність праці освітян в області, що напряму впливає на рівень їхніх доходів. Це Вільшанська (28%), Кириківська (25,6%), Великописарівська(22,2%), Боромлянська (22%) та Бочечківська (21,5%).
Це лише частина роботи на Сумщині. У наступних постах поділюся іншими результатами поїздки.
Освітяни Сумщини вражають своєю стійкістю. Так само, як і діти, які попри все хочуть вчитися. І всі, хто щодня продовжує працювати тут, на розвиток регіону. Сумщина незламна.
Автор: Юлия Гришина, народный депутат Украины, Глава подкомитета по вопросам высшего образования Комитета Верховной Рады Украины по вопросам образования, науки и инноваций.
