А чи пробували ви коли-небудь винайти власну науку? Або принаймні дисципліну? Чи авторський різновид уже відомого інструментарію?
Звучить зухвало, адже здається, що в науково-освітньому середовищі усе вже давно «розкладено по поличках». Десятки популярних напрямків – від тайм-менеджменту до нетворкінгу – стали надійною базою сучасного успіху.
Але тут криється головний парадокс: більшість людей, приходячи на черговий тренінг, відчувають певну внутрішню суперечність. «Ми ж і так це знали!» – кажуть вони, і мають рацію.
Усі управлінські методики та популярні нині «м’які навички» – це не розробки секретних лабораторій. Люди століттями планували час і налагоджували корисні зв'язки ще задовго до появи термінів «дедлайн» чи «нетворкінг». Проблема полягала лише в тому, що цей досвід зазвичай був хаотичним, інтуїтивним і фрагментарним.
Саме тут виникає головний бар’єр сприйняття: як донести цінність «нового», якщо воно базується на «давно відомому»? Відповідь проста – систематизація.
Візьмемо мою авторську розробку під назвою «Кайрос-менеджмент». Багато хто з вас уже живе в його парадигмі, навіть не здогадуючись про це. Ви використовуєте «підприємницький тип мислення», ловите вдалі моменти, дієте за обставинами, а не лише за суворим графіком. Тобто ви вже практикуєте цю методику, просто не називаєте її на ім’я.
Моє завдання як науковця – витягнути цей інтуїтивний хаос із підсвідомості, структурувати його та перетворити на завершене, науково обґрунтоване знання. Я не вигадую велосипед – я створюю систему навігації для польоту, який ми всі вже здійснюємо.
Якщо говорити стисло, Кайрос-менеджмент – це мистецтво управління вдалою можливістю. Поки класичне управління вчить нас контролювати кожну хвилину, Кайрос вчить нас «відчувати момент», коли одна правильна дія вартує місяців рутинної праці. Це навичка розпізнавання та реалізації шансів, які дарує нам навколишній світ.
Ситуація з soft skills доволі цікава. Сам термін, як і більшість популярних методик, прийшов до нас із Заходу. Наприклад, поняття «м’яких навичок» виникло в системі підготовки армії США наприкінці 1960-х років, щоб розмежувати навички роботи з технікою та навички роботи з людьми.
Якщо ми поглянемо на стовпи сучасної науки про ефективність, то побачимо конкретні прізвища іноземних науковців та популяризаторів. Коріння тайм-менеджменту сягає управлінських підходів Фредеріка Тейлора, а сучасного вигляду йому надали такі постаті як Стівен Кові, Девід Аллен та Брайан Трейсі.
Нетворкінг як науку про побудову зв'язків вивели на світовий рівень Кейт Феррацці та Харві Маккей.
Подібних прикладів можна навести ще десятки та навіть сотні. Тому ми звикли, що проривні ідеї в управлінні завжди приходять ззовні.
Ми щиро захоплюємося японською філософією Кайдзен з її системою безперервного вдосконалення, вивчаємо стародавню китайську стратегему Сунь-Цзи, що надихає сучасних акул бізнесу, або заглиблюємося в нордичну систему Більдунг, орієнтовану на гармонійний розвиток особистості та суспільну відповідальність.
Але настав час заявити про власну інтелектуальну власність. Кайрос-менеджмент – це методика, народжена в Україні. Вона з’явилася у 2017 році з мого багаторічного захоплення тематикою саморозвитку та прагнення знайти відповіді на виклики сучасності.
За ці роки ідея пройшла тернистий шлях: від сміливої концепції до життєздатної системи, яка стрімко набирає оберти. Навколо неї формується спільнота прихильників – людей, які не просто «чули термін», а активно впроваджують та популяризують ці принципи у своєму житті та роботі.
Вагому підтримку в розвитку та популяризації методики надають знані науковці, практики та теоретики менеджменту й педагогіки. Серед них доктори наук, професори Зось-Кіор М.В., Дячков Д.В., Кононец Н.В., кандидати наук, доценти Кравчук О.Ю., Корсікова Н.М., Бортун К.О., Волік Н.М., Сенько І.М. та інші, які сприяють інтеграції Кайрос-менеджменту в сучасний науковий дискурс.
Сьогодні Кайрос-менеджмент можна і треба розглядати як повноцінний конкурентоспроможний продукт, що має всі підстави претендувати на місце в одному ряду з найкращими світовими традиціями Сходу та Заходу. Він пропонує те, чого класичним школам часто бракує – високу адаптивність до хаосу та інструментарій для управління невизначеністю.
Розвиваючи Кайрос-менеджмент, ми зовсім не ставимо під сумнів ефективність визнаних світових систем. Навпаки, ми пропонуємо їхнє якісне доповнення, створюючи потужний синергійний ефект.
Річ у тім, що світ став надто складним для використання лише одного інструмента. Якщо Кайдзен дає нам дисципліну процесу, а Більдунг – глибину особистості, то Кайрос-менеджмент дає нам енергію та влучність моменту.
Це та сама відсутня ланка, яка дозволяє перетворити накопичений потенціал на реальний результат саме тоді, коли для цього відкривається унікальне «вікно можливостей». Ми не замінюємо фундаментальні знання – ми робимо їх прикладними в умовах турбулентного сьогодення.
Справедливо буде зауважити, що феномен «вдалого моменту» вже давно перебуває у фокусі західних дослідників. Сьогодні існують цілі напрямки, як-от кайротика або кайротичний тайм-менеджмент.
Проте здебільшого ці знання залишаються фрагментарними, розглядаючись лише як специфічне «відлуння» класичного тайм-менеджменту, а не як самостійна дисципліна.
Натомість я пропоную поглянути на це ширше, спираючись на здобутки світової думки. Як зауважує Чарльз Базерман, «моменти істини» не виникають самі по собі – вони народжуються у точках перетину наших смислів та готовності почути іншого, що перетворює управління життям на тонку інтерсуб’єктивну гру, де успіх залежить від уміння бути присутнім у моменті «тут і зараз».
Ці погляди тісно перегукуються з ідеєю «антикрихкості» Нассіма Талеба, який обґрунтовує здатність систем ставати кращими завдяки хаосу.
Водночас Кайрос-менеджмент переводить цю концепцію у практичну площину управління особистістю. Це перехід від страху перед хаосом до активного виявлення прихованих можливостей. У такому вимірі хаос перестає бути загрозою, стаючи основним ресурсом для зростання.
Сучасна наука дедалі частіше наголошує на важливості контексту, що простежується у концепції Strategic Luck (стратегічної удачі). Фундамент цього підходу заклав ще у 1940-х роках соціолог Роберт Мертон, досліджуючи ситуації, коли аномальні чи несподівані дані стають поштовхом для створення нової великої теорії.
Праці Річарда Вайзмана переконливо демонструють, що вміння знаходити зв’язки між випадковими подіями не є вродженим даром – це навичка, яку можна і треба тренувати.
Спорідненою є і концепція серендипності, яку розвиває Крістіан Буш. Він описує щасливі випадковості як результат активної відкритості до несподіванок.
Отже, Кайрос-менеджмент постає як органічна частина глобального переходу від механістичного контролю до динамічного партнерства з обставинами. Це українська відповідь на запит світу про те, як не просто виживати в епоху невизначеності, а робити її своїм головним союзником.
Для тих, хто прагне глибше зануритися в практичну площину та опанувати конкретний інструментарій цієї методики, я детально розкриваю її механізми у своїх наукових публікаціях. Зокрема, у статті «Кайрос-менеджмент — новий представник soft skills у середній та вищій освіті» ви знайдете підходи до впровадження цих навичок у навчальний процес.
Питання внутрішньої трансформації та пошуку креативних рішень висвітлені у роботі «Кайрос-менеджмент — управлінський інструмент на перехресті соціального інтелекту, самоменеджменту та креативності», а для бізнес-спільноти інтерес становить праця «Кайрос-менеджмент у стратегіях сучасного маркетингу».
Кайрос-менеджмент – це динамічне вчення, що постійно еволюціонує, залишаючись відкритим до нових ідей, доповнень та експертних рекомендацій. Я запрошую науковців та практиків до спільного опрацювання цієї системи, адже синергія досвідів – це і є той самий «кайрос», що народжує істину.
Україна сьогодні – це епіцентр подій, де кожна хвилина вимагає здатності діяти влучно та нестандартно. Створюючи власний інтелектуальний продукт у сфері soft skills, ми не просто відповідаємо на запити часу – ми формуємо нову культуру мислення.
Ми вчимося бути господарями можливостей. І якщо світ – це океан хаосу, то Кайрос-менеджмент – це наше вміння впіймати ідеальну хвилю.
Попереду багато роботи, але цей шлях вартий кожного кроку, адже саме так створюється майбутнє – системно, сміливо та вчасно.
Автор: Игорь Лядский, кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры маркетинга Полтавского государственного аграрного университета.
