Вперше я переплутав компетентність з компетенцією років 12 назад, коли розмовляв з вчителями в одній зі шкіл на сході. І раптом відчув, наскільки неприродньо звучить одне слово в певному контексті і наскільки органічно в той самий контекст проситься інше. Тоді я не зміг собі це пояснити, але за кілька років, розбираючись із концептуальною базою Нової української школи, формалізував цю різницю для себе. Хочу тут нагадати тим, у кого досі плутанина з цими двома поняттями, що вони означають і звідки виникли.
Компетенція (competence) – це визначена сфера відповідальності, повноважень або знань. Це те, що має охоплювати діяльність. Компетенція існує як зовнішня рамка, стандарт, опис – незалежно від конкретної людини.
Компетентність (competency) – це здатність людини ефективно діяти в межах певної компетенції. Це те, як людина справляється. Компетентність завжди належить суб'єкту.
Простіше кажучи: компетенція – це територія на карті, компетентність – це здатність орієнтуватися на цій території.
Наприклад:
- Компетенція як посада, компетентність як професіоналізм. Можна обіймати посаду, але не справлятися з нею. І навпаки, мати здатність без формальних повноважень.
- Компетенція як ключ, компетентність як вміння відкривати. Тобі можуть дати ключ від дверей, але це не означає, що ти знаєш, як ним користуватися, чи взагалі розумієш, що за тими дверима.
- Компетенція як ноти, компетентність як музикальність. Партитура існує об'єктивно, але її виконання потребує інтерпретації, майстерності, відчуття.
Приклади з різних сфер:
- Освіта. Компетенція – це викладання математики в старшій школі. Компетентність – це здатність пояснити інтеграли так, щоб учні зрозуміли і захотіли розуміти далі.
- Медицина. Компетенція – це право виписувати рецепти. Компетентність – це вміння поставити правильний діагноз, зважуючи симптоми, контекст і ризики.
- Управління проєктами. Компетенція – це відповідальність за бюджет і терміни. Компетентність – це здатність передбачати ризики, вести переговори, тримати команду в тонусі.
- Грантрайтинг. Компетенція – це написання заявок на міжнародні гранти. Компетентність – це розуміння логіки донора, вміння артикулювати зміни, будувати переконливий наратив.
- Батьківство. Компетенція – це юридична відповідальність за дитину. Компетентність – це емоційна присутність, здатність встановлювати межі з любов'ю.
- Дипломатія. Компетенція – це представляти інтереси країни на переговорах. Компетентність – це читати між рядків, знаходити зони можливого, не втрачаючи принципів.
- Музика. Компетенція – це партія бас-гітари в гурті. Компетентність – це відчувати грув, підтримувати інших, знати, коли триматися в тіні, а коли вийти.
- Громадянство. Компетенція – це право голосу. Компетентність – це критично оцінювати програми, розуміти наслідки рішень, діяти з відповідальністю за спільноту.
Щоб виникла компетенція, потрібні:
- соціальна конвенція (хтось має визначити межі);
- інституційне закріплення (стандарт, посадова інструкція, освітня програма);
- легітимація (визнання іншими).
Щоб сформувалася компетентність, потрібні:
- знання (когнітивний компонент);
- навички (діяльнісний компонент);
- установки та цінності (мотиваційний компонент);
- досвід застосування (інтеграційний компонент).
І головний парадокс.
Компетенцію можна надати ззовні, а компетентність – ні. Але компетентність без компетенції часто залишається нереалізованою. А компетенція без компетентності – небезпечною.
Якщо досі плутаєте – просто запитайте себе: я кажу про територію чи про здатність на ній орієнтуватися?
Перше – компетенція. Друге – компетентність.
Автор: Денис Блощинский, музыкант, предприниматель, общественный деятель.
