Як виглядає розумна освітня політика?
Світовий «ландшафт» дуже змінюється. Це також стосується освіти.
Я завжди звертаю увагу на вдалі проєкти. Уже писала про цю країну, але вона дійсно варта більш детального огляду.
Казахстан. Кожен раз, коли я якось перетинаюсь з ними по роботі, у моїй голові виникає одна думка: «На їх місці повинні були бути ми».
Чому цікаво спостерігати за цією країною?
По-перше, на освітній глобальній мапі вони стають помітні.
По-друге, у нас колись був один й той самий історичний трек, дуже схожі базові вихідні дані, з тією тільки різницею, що Україна мала в запасі в 1000 разів більше ресурсів.
Порівняно з Казахстаном, ми були індустріалізованою Швейцарією.
+ Ми мали велику кількість населення, у середньому добре освічену, і вагомий прошарок висококваліфікованих професіоналів світового рівня.
+ Ідеальне географічне положення з ресурсами.
+ Вагоме місце на той момент у світі за науково-технічним і індустріальним потенціалом.
Вони мали в 1991 році 17,2 мільйони населення (на сьогодні 20.3 мільйони).
+ Вкрай неідеальну географію (тут треба враховувати, що велика частина Казахстану не придатна для активного заселення і розвитку інфраструктури).
+ Освіченість громадян не рівномірного розподілу. Через релігійну специфіку деяких регіонів і частин населення.
Сьогодні вони ведуть ефективну освітню політику.
Це ви можете побачити на порівняльних фото, які я додала. Ніщо так яскраво не ілюструє ефективність освітніх державних стратегій, як показники, «куди вступають абітурієнти». І співвідношення цих показників до всього, що відбувається навколо: ситуації у світі, тенденцій, викликів.
І є ще один момент в освіті, який говорить про «серйозність намірів»: присутність світових освітніх навчальних закладів в країні.
Тут треба зазначити: не тих, які заробляють на вас гроші, щоб відбити свої інвестиції. Для яких освіта – лише бізнес.
А таких, які використовують науково-технічний потенціал країни і вишу, додають свої новітні технології, авторитет тощо.
Така співпраця підвищує рейтинг локального державного навчального закладу, якість випускників, створює умови для професійного зростання і працевлаштування.
Сфери, у яких відбувається співпраця: ядерні дослідження, дослідження в нафтогазовій сфері, технології виробництва текстильної промисловості, харчової промисловості, інженерії.
У новій Концепції розвитку освіти і науки, яку в Казахстані прийняли в 2023 (вона розрахована на 6 років), зазначено про інтенсивну роботу з відкриття філіалів світових навчальних закладів на базі існуючих університетів (до речі, саме на базі існуючих – це дуже важливий і виважений момент з точки зору їх уряду).
Декілька років тому я помітила, наскільки активно світові виші зацікавлені Казахстаном. Навчальний заклад – довгостроковий проєкт, тобто ці країни перед «захОдом» дослідили питання потенціалу.
У Казахстані можна навчатись 5 мовами: казахською, російською, узбецькою, уйгурською, таджицькою. У навчальних закладах, де представлені факультети інших країн, – мовою цієї країни.
З якими країнами співпрацює Казахстан в освіті? Сингапур, Китай, Франція, Британія, США, Шотландія, Туреччина, Польща, Узбекистан, Гонконг, Німеччина та ін. Тобто це різні «світи». Переважна кількість – на базі технічних вишів і технологічних (хімія, фізика, біологія, інформатика) факультетів.
І ще: постійний стабільний зріст у світових рейтингах. Флагманські виші Казахстану вже «підібрались» до топ-250. Мова йде про Назарбаєв Університет і КазНУ. Для порівняння: 8–10 років тому це була відмітка в топ 600–700.
Окрім цих навчальних закладів, більшість демонструють позитивну динаміку також у:
- зріст національного індексу Хірша;
- QS.
Як наслідок, підвищення кількості іноземних студентів. А ми розуміємо на сьогодні: молоді, освічені і розумні – «нафта» для будь-якої країни.
Я уважно передивилась характер співпраці: це не гранти для «вживлення» чужих ідей по типу релігійної секти, не стипендії з жалю або відчуття провини, не гуманітарні програми «від білих - туземцям».
Це – співпраця з партнерами з метою взаємного профіту. Стратегічно розроблена система.
Саме тому ви і бачите такі показники, як на скрінах.
Не тому, що абітурієнти такі розумні і дослідили тенденції, виважено спланували і т. ін. І якимось дивом потрапили в топ затребуваних професій у майбутньому.
Такий список – результат державної політики, яка спирається на багаторічну стратегію.
У світі відбувається деконструкція багатьох речей, до яких ми звикли. І одночасно інсталяція нового світу, конфігурація якого нам може здатися дуже дивною і непередбачуваною.
Кажуть, втрачені можливості не повертаються.
Як там у Джона Мілтона у «Втраченому Раю»: «Розум – місце само по собі. Воно з Раю може зробити Ад, а з Аду – Рай».
Автор: Марьяна Калабухова, консультант по образованию и обучению PhD.
