Я завершив школу в 2009 році, коли вперше вступ до закладів вищої освіти почав відбуватися винятково за результатами ЗНО. Пам'ятаю, як тиск навколо цього іспиту буквально пронизував наше життя: батьки нервували, учителі поспішали завершити програми, а ми, одинадцятикласники, жили думкою про цей єдиний визначальний момент. Предмети, з яких не потрібно було складати ЗНО, миттєво втрачали важливість, ставали другорядними, і навіть учителі вже не вимагали того ж завзяття в другому семестрі, що раніше.
Але, незважаючи на стрес та важку підготовку, я досі переконаний, що впровадження ЗНО було правильним рішенням, адже це суттєво зменшило корупцію та дало можливість кожному абітурієнту проявити свої здібності.
З початком повномасштабного вторгнення ЗНО замінили на НМТ. Спочатку це позиціонували як тимчасовий, спрощений варіант. Однак цей формат поступово став постійним. Наразі НМТ – це один день, один іспит, але одразу з чотирьох предметів, причому виключно у форматі тестів. Цього року учні обов’язково складають математику, українську мову та історію, плюс ще один предмет на вибір.
Спостерігаючи за підготовкою учнів до НМТ, я дійшов висновку, що нинішній формат цього іспиту більше шкодить, ніж допомагає. І ось чому.
Вузька спеціалізація і знецінення інших предметів
Одинадцятикласники вже у вересні чітко знають, які предмети вони складатимуть на НМТ. Інші дисципліни автоматично стають другорядними, адже їх результати не впливають на вступ до вишу. Географія, хімія, фізика, література – ці предмети втрачають цінність в очах учнів, стають формальними та нецікавими. Це суперечить самій суті середньої освіти, яка має формувати широкий світогляд, критичне мислення, забезпечувати загальний розвиток дитини, а не лише готувати до іспиту.
Учні дедалі частіше запитують: «Навіщо мені вчити предмет, якщо це не потрібно для НМТ?» Такі питання знецінюють працю вчителів та руйнують сам принцип всебічної освіти.
Недостатність шкільної програми для успішної підготовки
Серед учнів та батьків існує чітке переконання, що звичайна шкільна програма не може підготувати учня до НМТ на достатньому рівні. Це призводить до ситуації, коли навіть відмінники змушені відвідувати додаткові заняття, курси чи репетиторів, щоб успішно скласти цей іспит. Така ситуація, з одного боку, створює комерційну нішу для репетиторів, а з іншого – перетворює освіту із захопливої пригоди на суху й рутинну підготовку.
Учні не отримують задоволення від навчання, не бачать зв'язку між знаннями та реальним життям. Вони більше не прагнуть розширювати свій кругозір, натомість просто «натаскуються» на конкретні завдання, що зустрічаються на іспиті. У результаті ми отримуємо учнів, які знають, як відповідати на стандартні тести, але не здатні мислити творчо та нестандартно.
Закритий формат тестових завдань
НМТ складається винятково з тестових завдань, які не дозволяють учням повністю розкрити свої здібності, висловити власну думку чи продемонструвати аналітичні навички. У країнах Заходу абітурієнти часто пишуть есе, що дозволяє оцінити не лише знання, але й мислення, креативність та аналітичні навички вступника.
У попередньому форматі ЗНО була творча частина, яка давала можливість учню висловити власні думки, аналізувати та робити висновки. У НМТ жодної можливості для цього немає. Тести не передбачають варіативності відповідей чи творчого підходу – учні просто вибирають одну з кількох готових відповідей.
Формальний підхід до перевірки знань
Хочу розглянути зміст питань на НМТ на прикладі історії. Історія – це не лише дати, прізвища та назви подій. Це предмет, що дозволяє зрозуміти процеси, які формували сучасне суспільство, аналізувати причини та наслідки тих чи інших подій. Однак НМТ перевіряє лише знання конкретних фактів. Наприклад, типові питання тесту звучать так:
Якою подією в житті Т. Шевченка відзначений 1840 рік?
В «Історії русів» відображено погляди...
Укажіть імена гетьманів періоду Руїни.
Такі завдання не стимулюють учнів до глибокого аналізу, а лише до механічного запам'ятовування. Значно продуктивніше було б ставити запитання на кшталт:
Чому період Руїни став критичним в історії України?
Як би змінилася історія України, якби не відбулося Переяславської угоди?
Ці питання змусили б учнів замислитися над причинами та наслідками історичних подій, а не просто завчити інформацію.
Підсумок
НМТ, на жаль, має низку суттєвих недоліків. Цей формат сприяє звуженню кругозору, знецінює важливість багатьох предметів, не дає змоги учням проявити власну думку та критичне мислення. Він створює надмірне навантаження та стрес, перетворюючи навчання на гонитву за балами.
Настав час переосмислити цей формат іспиту, адаптувати його до сучасних освітніх викликів. Можливо, варто повернути творчі елементи у формат іспиту, дозволити університетам враховувати не лише результати НМТ, а й середній бал школи, індивідуальні досягнення учнів, їхні навички та потенціал.
Можливо, варто взагалі відійти від НМТ як критерія для вступу в виші і дозволити їм самостійно формувати свої вимоги до абітурієнтів?
Майбутнє належить не тим, хто лише пам’ятає факти, а тим, хто здатен аналізувати, мислити критично й творчо.
Автор: Владимир Страшко, СЕО Unicorn School, PhD in Economics, ментор и член Этического комитета Международного бизнес-сообщества Board.
