1033 день широкомасштабної війни в Україні, і цей день увійде в історію нової української школи як день маніпуляцій і лицемірства.
«Агенти змін зламались, давайте нових».
Не хотіла, але викладу маленьку кількість дописів людей з освіти, яких я поважаю, але які, чомусь, жодного разу не писали дописи чи коменти на захист дітей від булінгу своїх колег.
Проте випадок з батьком, який побив вчителя у Вінниці, третю добу обговорюють із наріканням на суспільство, яке, чомусь, засуджує насилля над вчителем і вимагає належної реакції і дій щодо цькування дітей вчителями у школі.
І, о диво, всі ці люди щиро дивуються, чому це батьки і діти перестали поважати тих, хто знущається, або тих, хто злочинно мовчить.
Ви це серйозно? Суспільство погане?
Ви свої колег знаєте і роками споглядаєте, як дітей цькують, проте поки резонанса в мережі не буде – відвертаєте очі, а потім так обережно напишете «треба розібратись, діти ж інколи перебільшують», «ми ж не знаємо всієї ситуації», «вони інколи так доведуть, що хто завгодно зірветься», «не треба судити однобоко».
За 10 років я знаю одиниці управлінців і освітян, які засуджували публічно і приймали управлінські рішення, і знаю 1000 випадків знущання над дітьми.
Це 1000 дитячих доль , це діти, над якими дорослі знущались у школах України.
Тому повірте, зроблю все задля зміни антибулінгового законодавства, щоб хоч на рівні страху – ваші колеги боялись бити і цькувати дітей.
І ще я бачу варіант із ліцензуванням освітньої діяльності, і механізм відкликання ліцензії із забороною викладати у школах, щоб батькам не довелося проходити 12 кіл пекла задля доведення, що знущатись над дітьми – це злочин.
А ви можете допомогти подолати це явище булінгу і цькування, або і далі писати свої пости про недооціненість вчителів і погане ставлення суспільства – вибір у вас є.
Автор: Алена Парфенова, соучредительница ОО «Батьки SOS».
