Для тих, хто не хоче довго читати, напишу коротко: якість роботи школи оцінюється як прогрес між результатами вхідного і вихідного ЗНО окремого учня, окремого предмета і школи в цілому в порівнянні з середнім прогресом по країні.
Далі спробую простіше про складне. Але спочатку про проблему.
Чи надає конкретна школа якісні освітні послуги? І яка школа краща? – непрості питання і для батьків, і для держави.
Можна було б сказати, що кращою є та школа, де краща матеріально-технічна база, де кращі вчителі, де кращий менеджмент та більше можливостей для дитини. Але це все про потенціал школи, який лише опосередковано свідчить про якість освіти і потенційну можливість дати якісну освіту, і виміряти це важко. А як школі продемонструвати свої фактичні результати?
На превеликий жаль, єдиним об’єктивним показником досягнень української школи є результат ЗНО після 11 класу. Формула успіху тут зрозуміла: сильні діти, яких відбирають «на вході» до школи + сильні учителі, які приходять на сильних дітей = високий результат ЗНО = високий рейтинг школи.
Відсутність універсальної метрики досягнень школи та її об’єктивного вимірювання призводить до орієнтації керівництва шкіл лише на ЗНО і кількість перемог учнів у різних конкурсах. А це викривлює всю систему, робить її несправедливою і неефективною. До чого це призводить:
- Щоб залучити сильних дітей (у яких вже інвестували батьки або інші школи попередньої ланки), рейтингові школи проводять вступні екзамени, відсіюють дітей після кожного року і концентрують навчання саме на предметах ЗНО. І тут постає питання, де заслуга школи, а де батьків, а де ефект статистики, коли з 4 дев’ятих класів у школі лишається 2 випускних.
- До рейтингових шкіл потрапляють лише невеликий відсоток українських дітей (значна частина яких залишається жити в Європі, врешті-решт (так було і до війни). Годі й казати, що рейтингові школи сконцентровані в столиці й у великих містах. І рейтинг ЗНО, як врожай, збирає тільки старша школа, яка «висмоктує» дітей з тих шкіл, де їх роками плекали вчителі, праця яких залишилась непомітною.
- На периферії освіти також лишаються школи, що знаходяться в тій місцевості, де немає батьків, здатних оплатити репетиторів, де не можна влаштувати відбір на вході, а відсоток сильних дітей надзвичайно низький. Судячи по рейтингам ЗНО, такі школи автоматично потрапляють у розряд «неефективних». Утім, кожному вчителю очевидно, що працювати зі слабкими дітьми набагато важче, а прогрес слабкої дитини є більшим вагомим результатом, ніж прогрес сильних дітей. Однак радість такого прогресу зможуть розділити лише батьки і вчитель, праця якого так і залишиться непомітною для керівництва і держави.
- За такої системи не працює і не розвивається інклюзія, а робота вчителя, що працює з дітьми з ООП, повністю нівельована.
- ЗНО чудово ілюструє кінцеву точку навчання в школі, але геть не свідчить про те, що це максимум, якого дитина могла б досягти. Порівняння дитини самої з собою немає, прогрес чи регрес учня за 11 років школи відомий одному Богу.
- Олімпіади і конкурси, конкурси, конкурси – спроба альтернативного доведення досягнень школи, яка опинилась у такій системі. Жодним чином не хочу нівелювати позитивний вплив всіх цих активностей на розвиток окремих дітей, але маю кілька претензії: це працює не для всіх дітей, це повністю виключає інклюзивних дітей, зв’язок перемог з опануванням базової програми середньої освіти і задачами держави не є очевидним, відсутність перемог не свідчить про погану роботу вчителя чи школи, підготовка дітей до конкурсів і олімпіад зазвичай не оплачується і не є частиною навчальної програми. І навіть якщо окрема школа дає високий рівень переможців змагань різних рівнів, це одиниці в масштабах країни (мовчу про об’єктивність цих конкурсів і їхній зв’язок з метою державної освіти). А культура усіляких змагань не виховує толерантність у дітях і не будує толерантне суспільство.
Вимірювання ефективності шкіл в Британії визначається іншим чином, що робить систему хоч і не ідеальною, але більш справедливою і ефективною:
- Кожна основна ланка освіти (молодша, середня і старша школи) завершується зовнішнім незалежним оцінюванням (ЗНО).
- Результат ЗНО розглядається не стільки як доказ засвоєння учнем знань, скільки як показник здатності дитини до навчання (це пояснюється змістом екзамену).
- Результат ЗНО попередньої ланки + певний відсоток = цільове вихідне ЗНО. Наприклад, ЗНО з математики молодшої школи визначає цільове ЗНО середньої з математики, інформатики, фізики, біології. А ЗНО з читання молодшої школи визначає ЗНО з мов, географії, історії тощо.
- ЗНО попередньої ланки є способом групування і відсіювання учнів. Так, ЗНО молодшої школи визначає рівень групи, у якій навчається дитина (нагадаю, що учні вчаться в класах за рівнем здібностей. Місце дитини переглядається на основі проміжних екзаменів, що проводяться тричі на рік). ЗНО середньої школи визначає вибір предметів для вивчення у старшій школі.
- Ефективність роботи середньої школи визначається як різниця між середнім показником ЗНО після початкової школи і ЗНО після середньої школи.
- Приклад: якщо учень А закінчив молодшу школу з середнім балом ЗНО 6 , то держава прогнозує, що цей учень А закінчить середню школу з середнім балом ЗНО не менше 6, а краще 7 і «спускає» школі цей цільовий показник щодо цієї дитини. Якщо школа впоралась з цим прогресом, то вона ефективна. А якщо учень Б закінчив молодшу школу з ЗНО 10, а середню з 9, то це означає, що школа не змогла зберегти здатність дитини до навчання і вона «не молодець».
- Прогрес, який досягла школа на будь-якій ланці, вимірюється по предметах. Наприклад, в школі біологію вивчають 100 дітей. Середній вхідний ЗНО цих дітей – 7. Цільовий показник для учителів біології (вихідний ЗНО) – середній 8 по цій групі. Учителі біологи навчали дітей так, що середній 8 – вони молодці. Якщо середній 6 – не дуже молодці.
- Вся вказана вище аналітика по ЗНО і прогресу ведеться за різними демографічними ознаками учнів: статі, категоріях ООП, матеріальному становищу сімей, дітей з рідною англійською чи ні тощо…
- Прогрес, який досягла школа, порівнюється також з національним рівнем (за тими ж демографічними ознаками). Таким чином враховують загальні тенденції: особливості поколінь, вплив пандемій, зміни в навчальних програмах і курсах. Продовжую попередній приклад. Якщо вхідний з біології 7, а всі інші школи в середньому досягли середній з біології 5, тоді як наша школа 6, значить наша школа не так вже й погано впоралась. Якщо вхідний ЗНО 7, середній вихідний ЗНО по країні 6, а наша школа 8, то ми унікальна школа і передова саме з біології (і можливо, навіть краща за ті рейтингові школи, де у всіх кінцеве ЗНО 9). Аналогічно прогрес / регрес видно і по всій школі, і по кожному учню і по кожному предмету (На малюнку бенчмаркінг видно на термометрі – це елемент звітності в ALPs).
- Вся аналітика ведеться в потужних програмних забезпеченнях таких як ALPs, SISRA, які забезпечує і підтримує держава. Ці програми не просто сховища даних, а є платформами інтерактивних звітів, до яких є доступ у вчителів і керівництва школи.
- Така аналітика є об’єктивною базою для прийняття рішень на рівні школи, громади, держави. Статистика і математика нівелюють політичність і заангажованість рішень.
- Вказане вимірювання має своє логічне продовження, про яке напишу окремо (Progress 8, Attainment 8, Ebacc та інші показники).
До чого це призводить? Поясню на простому прикладі:
Якщо до школи приходить дитина з ООП або відверто слабка дитина з низьким вхідним ЗНО, директора середньої школи це не лякає. Навіть якщо школа допоможе цій дитині зберегти той же рівень здатності до навчання (а може, і трохи покращити), то школа досягла успіху – і вона ефективна.
І робота того вчителя, чи колективу учителів-біологів, чи всієї школи буде помітна всім.
А дитина буде змагатись лише з собою і переможе, навіть якщо ніколи не візьме участь у конкурсах й олімпіадах.
Автор: Надежда Майбогина, к. э. н., учитель, data officer Poole High School, Великобритания.
