Автор: Елена Еременко, заместитель главы Национального агентства по обеспечению качества высшего образования.
Цими днями інформаційний простір сколихнуло звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про те, що агентство-партнер із Азербайджана повідомило нас про невизнання дипломів тих студентів, що навчалися в Україні.
Дивним чином, винним у цій ситуації певні недостатньо обізнані, проте зацікавлені в питаннях якості вищої освіти особи чомусь визначили … власне Національне агентство. Мовляв, яке ж це забезпечення якості освіти, що допустило до такого неподобства.
Насправді, студенти, відповідно до отриманого листа, навчалися у 2013-2014 роках, отже, ті спеціальності ніяким чином не могли бути акредитовані Національним агентством.
Проте зараз у співпраці з МОН та університетами, зокрема, використовуючи такий потужний інструмент, як постакредитаційний моніторинг, ми можемо вплинути на виправлення ситуації.
Цей досить несподіваний підхід до сприйняття інформації нашою шановною аудиторією примусив замислитися і над нашими підходами до комунікації. Зокрема, деякі читачі цікавилися, які ж саме університети не забезпечили належної підготовки фахівців.
Оскільки надані факти наразі уточнюються, ми вважаємо, що маємо невичерпний перелік закладів вищої освіти. Хоча, якщо бути відвертими, небагато наших закладів вищої освіти забезпечували високий рівень навчання іноземних студентів, реалізуючи модель логічного зв’язку оплати за навчання та отримання диплома – без належного освітнього процесу.
Отже, перед нами стоїть завдання уточнення вимог до цього процесу і подальша взаємодія, що унеможливить недоброчесний підхід, який скомпрометує випускника українського університету в іншій країні.
Однак не забуваймо, що відповідальність за підготовку студентів та їх атестацію, відповідно до українського законодавства, лежить саме на закладах вищої освіти. Ефективно використана нашими університетами автономія, дієвий інструмент покращення підходів освітнього процесу, саме й може сприяти позитивним змінам.
Наприклад, ураховуючи, що набір іноземців минулого року та цьогоріч із зрозумілих причин відчутно впав, наші університети могли б використати вимушений спад для зміни власних інституційних підходів, підготовки адекватного змісту навчальних дисциплін, прагматичного оновлення методичних матеріалів.
Національне агентство готове допомагати вдосконаленню цього важливого напрямку, та усе ж таки не варто забувати, що це – відповідальність університетів. Реалізуватиме перегляд змісту та форми навчання іноземців науково-педагогічний склад закладів вищої освіти, а саме він працює з тією спільнотою, для якої існує університет, яка є головною у будь-якому університеті – зі студентством, відповідаючи їх запитам і водночас враховуючи сучасні тенденції як до власної галузі, так і для навчання та викладання.
На жаль, нині конкурентноспроможність нашої вищої освіти для підготовки іноземних студентів потребує значного покращення. Але здійснити позитивні зрушення щодо неї можна тільки спільними зусиллями щодо безкомпромісного усвідомленням проблем та пошуків шляхів їх розв’язання.
