Автор: Владимир Белый, эксзаместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.
Як електронний підручник не є копією паперового, так і е-журнал не має бути копією паперового, а тому:
- автоматом у вчителів відпадає потреба записувати теми уроків;
- фіксацію відсутності учня на уроці має робити не вчитель прямим виходом у мережу під час уроку.
Це зона відповідальності секретаріату адміністрації закладу, яка має організувати спеціальний функціонал паперового «бігунка», за який відповідає староста класу, а вчитель мимохідь лише те контролює, щоб з нього оперативно вносили до е-бази закладу. Адже учні наповнюють заклад, як і вчителі, і саме він (заклад) має слідкувати за дисципліною праці.
Учитель має працювати з учнями у вільному від цієї рутини режимі як педагогічний, а не процедурний працівник.
При цьому:
- поточні оцінки «з місця» чи «біля дошки» взагалі не ставляться, а стовпчик оцінок за планові письмові тематичні атестації з'являється в е-журналі у ході їх перевірки: оцінка на листочку учня і відразу – оцінка в е-журнал;
- у кінці семестру вчитель вносить до табеля учня поруч з підсумковою оцінкою, яка там з'являється автоматично, свій словесний коментар щодо прогресу / регресу у ставленні учня до навчання.
І всього-то рутинних турбот.
Повідомлення батькам про проступки їхньої дитини робить не вчитель, а вихователь / тьютор / куратор під керівництвом заступника директора з позаурочної роботи закладу (не хочу писати – виховної).
При цьому інститут класних керівників у формі поєднання з учителюванням після введення е-журналу випарується, як роса на сонці, бо є радянським анахронізмом.
Звісно, якщо більшість учителів та менеджерів освіти не забажають повернення у ті часи.
Невже освітянська спільнота не за прозорість, відкритість, стандарти рівних підходів та ще й зі звільненням від паперової бюрократії чи проти?
Е-журнал взагалі знімає купу існуючого бюрократичного баласту тим, що тільки письмові роботи тематичних атестацій стануть, як те давно у закордонних навчальних закладах, документом суворої звітності про виконання предметних програм і планів. Саме ці роботи на окремих листках прошиваються в адміністрації після оцінювання вчителем, апеляцій оцінок учнями / батьками і там зберігаються.
Тому-то «там» і дисципліна, і порядність у сегменті оцінювання та практична відсутність списування / плагіату.
До речі, чому я б радів за українську освітню спільноту учнів, батьків та вчителів зі впровадження е-журналів замість паперових?
Тому що три роки контрактної роботи за кордоном, де про паперові класні журнали ніхто не знав, не полишають пам’ять з причини великої від того приємності.
