Автор: Инна Совсун, народный депутат Украины, член фракции политической партии «Голос».
Учора в Раді кілька разів пролунала теза: не можна давати державні гроші приватним університетам за умов, коли у нас скорочують ставки в державних університетах.
На фоні сотень тисяч українських студентів, котрі тікають вчитися за кордон, говорити про те, що треба просто зберігати все як є у вищій освіті – популярно, але безвідповідально.
У вищій освіті має працювати конкуренція. За ідеї, за кращих викладачів і студентів, за співпрацю з роботодавцями.
А завдання держави – інвестувати саме в ті заклади й програми, які наближають нас до кращого майбутнього. Незалежно від форми власності.
Тому якщо заклад пропонує кращу програму, яка цікавіша абітурієнтам, яка є якіснішою, яка має сучасніше наповнення – то яке право ми маємо використовувати гроші платників податків на менш цікаві та менш якісні програми?
Безперечно, приватні університети змогли показати результати переважно у суспільствознавчих напрямках, а природничі та інженерні спеціальності – лишаються концентрованими у державних закладах (і малоймовірно, що зможуть розвиватись у приватних університетах, адже потребують великої дорогої інфраструктури).
Треба визнати, що в українській вищій освіті є хороші університети – і приватні, і державні, так само як погані є і серед перших, і серед других (і не лишень в Україні, а й у світі).
Але ось у чому я переконана: відповідальність політиків має бути в тому, щоб інвестувати в майбутнє, а не займатися популізмом.
