Автор: Галина Сищук, учитель, г. Харьков.
Досить поширена думка, що раннє вивчення програми першого класу допомагає дитині навчатися. Насправді такий шлях хибний і не дає гарантій успіху у школі. А от проблем може додати.
Уявімо дитину, яка за рік або два починає вивчати букви та вчиться обчислювати в межах десяти (тобто засвоює матеріал першого класу). При вступі до школи батьки впевнені, що дитина дуже здібна до навчання і чекають гарних результатів. А вона до школи ходити не хоче, завдання виконує «з-під батога» (хоч раніше це викликало задоволення) і не здатна навчатися самостійно.
Чому ж так? Відповідь саме у підготовці до школи.
Вивчаючи з дитиною матеріал першого класу, ви позбавляєте її можливості отримувати «радість пізнання» у школі. Діти підсвідомо постійно щось досліджують і пізнають. Це природній процес, стимулом якого є отримування задоволення від нових знань, відкриттів, досягнень.
Якщо позбавити дитину цих емоцій і створити умови багаторазового повторення одного і того ж матеріалу, то діяльність набридає, хочеться її уникати та важко на ній сконцентруватись.
Є і друга проблема. Основною навичкою учня початкової школи є «навичка навчання» – тобто учень або учениця має навчитися вчитись: самостійно шукати шляхи подолання проблем, самоорганізовуватись і докладати зусиль. А чи докладаються зусилля, якщо матеріал вже був заздалегідь розжований?
Ось так і виходить, що ми, у своєму бажанні створити кращі умови для навчання, робимо дітям «ведмежу послугу».
Тільки не подумайте, що я закликаю взагалі до школи не готуватися. Готуватись потрібно, просто це необхідно робити правильно. І про це я обов'язково розкажу пізніше.
Наразі наголошую, що читання, письмо і математика мають бути у школі, а не до школи. Або навчайтесь наперед усі 12 класів).
Чи підтримуєте мою думку? Який у вас досвід? Вчили дітей читати до школи?
