Автор: Владимир Белый, экс-заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.
Кажете, що ніхто у світі не знає як здолати кризу учнівської мотивації? А може просто врахувати, що ...
... раніше у головах учнів було в основному те, що вони бачили та чули у школі, бо доросле телебачення їх не цікавило, а новий фільм був раз на тиждень. І вчитель був десь, як місцева «зірка» та лідер суспільно-громадської думки.
Тепер нешкільний контент переважає, а тому учні під час уроку слідкують за вчителем формально, бо подумки перебувають з іншим/іншими.
Зупинити «політ» думок підсвідомої зацікавленості можна лише переведенням свідомості до такого навчального контенту, який стає елементом персональної продуктивної діяльності кожного окремого учня на кожному уроці.
Тому-то тепер учитель, перебуваючи поруч з учнями, може бути дійсно ефективним вже не як трибун чи ментор, а як їхній освітній коуч (тренер).
І то це спрацьовує лише тоді, коли без справжньої профільної освіти влаштуватися працювати можна тільки прибиральником чи доглядальником, тобто коли псевдодипломів у суспільстві немає.
А це там, де списування не стало неофіційною нормою, тобто поки не у нас.
Всі інші «пошуки» шляхів «покращення» від лукавого - щоб мати заробітки не на освіті, а на процесах її імітації.
Щоправда, поки для нашої влади дуже непросто взятися за очищення системи освіти від тих, фінансованих за кошти платників податків приосвітніх «контор» та форматів псевдодіяльності, з яких годується її ж (влади) «племінне (племінники та внуки тощо) стадо».
З чим, до речі, давно справився світ успішних освіт.
