Автор: Валерия Лира, военнослужащий.
А у нас постійна рубрика «мамаші в батьківському чатіку, День ЗСУ та збір хлопчикам на подаруночки».
Розбирай на цитати, так би мовити.
«Шановні матусі, може, я чогось не розумію, дайте мені, будь ласка, відповідь на питання - яким чином ваших хлопчиків стосується День Збройних Сил України?
Я з вами воюю вже 3 рік за День Захисника України, то ви вже і на День ЗСУ влізли?
Ваші діти являються військовослужбовцями ЗСУ? З усіх батьків хто має приналежність до цієї структури, окрім мене?
Чому ми тоді не скидаємося на День юриста, журналіста чи бухгалтера? Ваші ж хлопчики мають всі шанси бути працівниками цих видатних професій, то чому ви вчепилися у свята військових?
Ми, військові, вже сьомий рік гарцюємо по полігонах та окопах, для того щоб ви не знали обстрілів у себе в домівках, не бачимо своїх дітей заради того, щоб ви своїх Людьми виховували.
Хочете відсвяткувати - не питання! Скиньтеся і купіть що завгодно для будь-якого підрозділу ЗСУ - я підкажу контакти.
Сядьте зі своїми дітьми та намалюйте малюночків та листівок, вишліть мені – я передам співслужбовцям.
Запросіть будь-якого представника ЗСУ, щоб поспілкуватися з вашими дітьми з вами разом, щоб ви хоч приблизно могли зрозуміти, що відбувається в країні!
Годі слідувати стадному інстинкту – вмикайте нарешті людяність!!!»
Пішла служити далі, мені мамаші на подарунки не скидаються.
