Автор: Олеся Калинич, учитель, Хустская гимназия-интернат.
Погоджуюся з думкою, що всі вчителі та діти в навчальному закладі мають працювати на єдиній електронній платформі. Це дозволить синхронність та полегшить технічне забезпечення навчального процесу.
У гімназії ми працюємо з платформою G suite (classroom, meet та інші додатки).
Зручно, що зі згаданими додатками можна працювати як з ПК, так і з телефонів.
Під час дистанційного навчання з окремими класами наші вчителі проводять уроки і в синхронному режимі, і асинхронно.
Молодь швидко зорієнтувалася в потрібних додатках. Особливо приємно, коли старші педагоги із захопленням розповідають про опановані технології (ніхто не народився, знаючи й уміючи все, але кожен за бажання може навчитися).
Перейти на єдину платформу не можна за помахом чарівної палички, потрібна злагоджена робота колективу:
- ініціатива та підтримка дирекції;
- глобальна допомога вчителів інформатики, які зареєстрували на згаданій вище платформі увесь учнівський та педагогічний колективи;
- допомога людини, яка готуватиме уроки та надаватиме індивідуальні консультації вчителям щодо використання різних програм.
Так, вайбер і месенджер – не навчальні платформи, це всього-на-всього майданчики для швидких повідомлень.
АЛЕ... якщо ви не маєте якісного інтернету; якщо чи ви, чи діти не мають потрібних гаджетів (а таких багато), не допоможе жодна ініціатива.
